КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/862/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.
Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 травня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Літвіної Н.М.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до Оружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича (далі - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо не включення ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню про відшкодування коштів за договором банківського вкладу від 04 липня 2014 року № 43905, укладеного між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ»; зобов'язання відповідача 1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 31 березня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.
Не погоджуючись з судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2015 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, 04 липня 2014 року між ПАТ «Комерційний Банк «Український фінансовий світ» (далі - Банк) та ОСОБА_2 (вкладник) укладено договір № 43905 банківського вкладу (депозиту) «Вигідний Альянс» (далі - «Договір»).
Згідно із п. 1.1. Договору Банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти у сумі 190 000 грн. у тимчасове користування на строк до 04 жовтня 2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.
Згідно з п. 1.2. Договору процентна ставка за вкладом встановлюється у розмірі 20 процентів річних та складається з основної ставки за даною депозитною програмою, яка на дату укладання цього договору становить 20 процентів річних.
Банк зобов'язується відкрити вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_3 (п. 2.1.1 Договору) та прийняти вклад.
Відповідно до квитанції № TR.58208.770.436 від 04 липня 2014 року, ОСОБА_2 на вказаний вкладний (депозитний) рахунок перераховано кошти в розмірі 190 000 грн.
14 серпня 2014 року постановою Правління НБУ прийнято рішення № 491 «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних».
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 69 від 14 серпня 2014 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».
Постановою Правління Національного банку України № 717 від 10 листопада 2014 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» та Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 119 від 13 листопада 2014 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «УФС» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» відкликано банківську ліцензію ПАТ «КБ «УФС» і розпочато процедуру ліквідації Банку. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» строком на 1 рік, тобто з 13 листопада 2014 року по 12 листопада 2015 року, призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Гончарова С.І.
11 грудня 2014 року відповідачем 1 на адресу позивача було направлено лист № 001/733, яким ОСОБА_2 повідомлено, що правочини, в тому числі договір банківського вкладу № 43905 від 04 липня 2014 року, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим позивача не було включено до переліку та реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Незгода із бездіяльністю відповідачів щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, обумовила його на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що грошові кошти, внесені позивачем, на підставі договору банківського вкладу (депозиту) № 43905 від 04 липня 2014 року не є вкладом, а відповідно гарантії, які визначені ст. 26 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на ОСОБА_2 не можуть бути поширені.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі по тексту - Закон № 4452-VI), Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 року (далі по тексту - Положення № 14), Інструкцією про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженою постановою правління НБУ № 174 від 01.06.2011 року (далі по тексту - Інструкція № 174) та Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою правління НБУ № 492 від 12.11.2003 року (далі по тексту - Інструкція № 492).
Пунктом 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI визначено, що вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
У ч. 1-3, 5-6 ст. 27 Закону № 4452-VI закріплено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
У пп. 2, 4, 6 розділу IV Положення № 14, Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі по тексту - Загальний Реєстр).
Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
На підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
У пп. 4, 6 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI закріплено, що уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів, а також звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку
Частиною 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.
Уповноважена особа Фонду: протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Згідно із п. 10.1 Інструкції № 492 закріплено, що на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.
Відповідно до п. 2.9 Інструкції № 174, банк (філія, відділення) зобов'язані видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордеру) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.
У п. 1.3 Інструкції № 174 закріплено, що касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.
До обов'язкових реквізитів касових документів, які оформляються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім зазначених вище), також належать номер рахунку отримувача та найменування і код банку отримувача.
Таким чином, з викладених правових норм убачається, що правовою підставою для включення особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є одночасна наявність сукупності таких обставин:
1) особа є вкладником банку в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI;
2) право такої особи на вклад у Банку підтверджується відповідним банківським документом, зокрема, квитанцією про внесення коштів на її рахунок, який повинен відповідати вимогам п. 1.3 Інструкції № 174.
При цьому, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи:
1) складання Уповноваженою особою переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
2) передача уповноваженою особою сформованого переліку вкладників до Фонду;
3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру;
4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Отже, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що між ОСОБА_2 та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Вигідний Альянс» № 42309 від 27.06.2014 року, на підставі п. 2.1.1 якого, позивачу було відкрито банківський рахунок № НОМЕР_4.
Позивачем особисто через касу банку на зазначений рахунок були внесені кошти готівкою в розмірі 190 000 грн. з призначенням платежу «надходження коштів за депозитною угодою № 43905 від 04/07/2014», що підтверджується банківською квитанцією № TR.58208.770.436 від 04.07.2014 року, яка відповідає вимогам п. 1.3 Інструкції № 174 (а.с.18).
Тобто, ОСОБА_2, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI, є вкладником Банку та має право на зазначений вклад.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що підставами для прийняття відповідачем 1 рішення про визнання нікчемним вказаного вище договору банківського вкладу (депозиту) і вчинених за ним операцій стало те, що під час проведення перевірки їх законності відповідачем 1, за його твердженням, було виявлено те, що такі операції здійснені банком внаслідок дроблення суми на рахунку іншого клієнта, призвели до неплатоспроможності Банку, до надання позивачу переваг перед іншими вкладниками, а також у зв'язку з необхідністю звернення уповноваженої особи до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Водночас, ані в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідачами не було надано жодних належних і допустимих, у розумінні ст. 70 КАС України, доказів, які б підтверджували наявність причинно-наслідкового зв'язку між правочином, укладеним позивачем з ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», і неплатоспроможністю Банку та/або недобросовісність позивача при його укладанні чи наявність будь-яких інших правових підстав для визнання правочину нікчемним, визначених ст. 38 Закону № 4452-VI.
Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що довідка, складена відповідачем про рух коштів по рахункам клієнтів, яка міститься у матеріалах справи та яку відповідач 1 вважає основним доказом нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) позивача, не є розрахунковим, бухгалтерським або іншим первісним банківським документом, а тому, у розумінні ч. 4 ст. 70 КАС України, не є належним і допустимим доказом у цій справі, оскільки факт внесення або невнесення готівки позивачем на його рахунок, факт «дроблення» іншого великого вкладу саме 04.07.2014 року, рух коштів по банку в цей операційний день, залишок готівки на початок та кінець такого робочого банківського дня, а також інші обставини, які мають значення у цій справі підтверджуються, відповідно до приписів Інструкцій № 174 і № 492, зовсім іншими документами бухгалтерського обліку, а не довідками.
З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги довідку, на яку посилається апелянт, та вважає, що вона не є належним доказом на підтвердження обставин цієї справи, як це передбачено ст. 70 КАС України.
Посилання відповідача 1 на те, що він, діючи у відповідності до законодавства, провів перевірку банківських операцій і звернувся до правоохоронних органів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вчинення зазначених дій, відповідно до ст. 37 Закону № 4452-VI, є правом уповноваженої особи Фонду, реалізація якого сама по собі не є достатньою і необхідною правовою підставою для відмови особі у включенні її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, а наявність будь-яких інших правових підстав для відмови позивачу у включенні його до відповідного переліку вкладників апелянтом суду не надано.
Таким чином, оцінюючи всі наявні у справі докази в їх сукупності, відповідно до вимог ст. 86 КАС України, та враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 43905 від 04.07.2014 року, укладеного між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», а отже, рішення уповноваженої особи Фонду, оформлене наказом № 6 від 18.11.2014 року, в частині визнання такого правочину нікчемним відносно позивача є протиправним та підлягає скасуванню.
Судом першої інстанції звернуто увагу, що рішення відповідача 1 викладене у формі наказу № 6 «Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів» від 18.11.2014 року, відповідно до якого договори, зазначені у додатку, у тому числі і договір банківського вкладу (депозиту) № 43905 від 04.07.2014 року, укладений між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», є чинним та позивачем не оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
В даному випадку, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скористатися своїм правом відповідно до ст. 11 КАС України і вийти за межі позовних вимог, захистивши право позивача, а саме: скасувавши рішення відповідача 1 № 6 «Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів» від 18.11.2014 року, в частині, що стосується ОСОБА_2
Встановлення судом протиправності зазначеного рішення уповноваженої особи Фонду, в свою чергу, вказує на протиправність його бездіяльності щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та обумовлює наявність достатніх і необхідних правових підстав для захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача 1 подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Таким чином, уповноваженою особою Фонду не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону № 4452-VI та є протиправною.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та зобов'язання включити позивача до вказаного переліку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, колегія суддів вважає наявними підстави зобов'язати уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 03.11.2015 К/800/25636/15.
Що стосується позовної вимоги позивача про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити її до Загального реєстру вкладників, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що вона задоволенню не підлягає, оскільки інформація про позивача до переліку вкладників внесена не була, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткова інформація про позивача не надавалася, а тому дана позовна вимога є передчасною.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Крім того, вирішенню підлягає питання розподілу судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 73, 08 грн., що підтверджується квитанцією від 21 січня 2015 року (а.с. 3) та 36, 54 грн. за подачу апеляційної скарги, що підтверджується квитанцією № 13575154 від 27 квітня 2015 року (а.с. 80).
У відповідності до п. 6.8. ч. 6 Р. V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду, в тому числі витрат на сплату судового збору.
Відповідно до п. 4.1 ч. 4 Р. І вказаного Положення тимчасову адміністрацію неплатоспроможного банку або ліквідацію банку здійснює Фонд як тимчасовий адміністратор або ліквідатор, у тому числі через призначену(і) виконавчою дирекцією Фонду уповноважену(і) особу(и) Фонду у разі делегування їй (їм) всіх або частини повноважень тимчасового адміністратора або ліквідатора.
Відтак, судові витрати підлягають стягненню з установи банку пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 109, 62 грн.
Керуючись ст. ст. 94, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) № 42309 від 27.06.2014 року укладеного між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ», оформлене наказом № 6 від 18 листопада 2014 року, в частині, що стосується ОСОБА_2.
Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича щодо не включення ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню про відшкодування коштів за договором банківського вкладу № 43905 від 04 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (ЄДРПОУ 26444836) на користь ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_2) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 109 (сто дев'ять) гривень 62 копійки.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Є.В. Чаку
Судді В.В. Файдюк
Н.М. Літвіна
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Літвіна Н. М.
Файдюк В.В.
Судове рішення № 66828152, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 31.05.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/862/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: