Постанова № 66828025, 30.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10254/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про опис майна у податкову заставу від 23 червня 2016 року № 2276/10.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга платника податків підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 листопада 2007 року між філією дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної компанії «Нафтогаз України» - Газопромисловим управлінням «Харківгазвидобування» (сторона-1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр» (сторона-2) був укладений договір про спільну діяльність від № 265-12 (далі - договір про СД).

Згідно з додатковою угодою № 4 від 11 березня 2013 року до договору про СД № 265-12 від 19 листопада 2007 року правонаступником всіх прав та обов'язків ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» визначено ПАТ «Укргазвидобування».

За умовами п.п. 2.1, 2.2 статті 2 договору про СД №265-12 (зі змінами та доповненнями), сторони зобов'язуються шляхом об'єднання внесків сторін (відомості щодо таких внесків зафіксовані в ст. 4 даного договору) спільно діяти у сфері видобутку та реалізації вуглеводної сировини з метою отримання прибутку. ТОВ «Надра Геоцентр» визначено оператором за цим договором.

Згідно з пп. 6.10.8 і 6.10.9 п. 6.10 статті 6 зазначеного договору до обов'язків оператора відносяться, зокрема: ведення бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності, складання та подання уповноваженим органам державної виконавчої влади обов'язкової звітності; сплата у повному обсязі та у встановленні чинним законодавством строки податків (обов'язкових зборів, платежів).

Уповноважену особу ТОВ «Надра Геоцентр», взято 19 листопада 2007 року на податковий облік за неосновним місцем обліку у Полтавській ОДПІ та 12 травня 2014 року - у Диканському відділенні Полтавської ОДПІ, - як відповідальну особу за утримання і перерахування податків і зборів до бюджету згідно договору про СД №265-12 від 19 листопада 2007.

При цьому, як суб'єкт господарювання, ТОВ «Надра Геоцентр» перебуває на податковому обліку в Миронівській ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області.

29 червня 2016 року на адресу ПАТ «Укргазвидобування» надійшло рішення Полтавської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області про опис майна у податкову заставу від 23 червня 2016 року №2276/10 (далі - Рішення №2276/10). Вказаним Рішенням контролюючим органом вирішено здійснити опис майна ПАТ «Укргазвидобування».

Також ПАТ «Укргазвидобування» отримало лист Полтавської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 23 червня 2016 року №2277/10/16-24-25-19, яким відповідач повідомив позивача про те, що за договором про СД №265-12 за уповноваженою особою ТОВ «Надра Геоцентр» станом на 23 червня 2016 року рахується податкова заборгованість на загальну суму 353 909 887,98 грн. Відповідно до статті 91 цього Кодексу та наказу Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 578 «Про затвердження Порядку призначення та звільнення податкового керуючого, а також функції та повноваження податкового керуючого» платнику податків призначено податкового керуючого - начальника відділу погашення боргу Коровайного Р.І. Також, з посиланням на норми п. 89.2 ст. 89, п. 88.3 статті 88 Податкового кодексу України, ПАТ «Укргазвидобування» як учаснику договору про СД № 265-12 запропоновано в триденний термін з дня отримання даного листа самостійно визначити та надати Полтавській ОДПІ перелік активів, на які може бути розповсюджено право податкової застави у розмірі суми податкового боргу із врахуванням пропорційності участі акціонерного товариства у спільній діяльності по виконанню договору про СД № 265-12 від 19 листопада 2007 року, або надати документи на підтвердження відсутності у підприємства активів для опису.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Як встановлено судом першої інстанції, станом на 23 червня 2016 року за ТОВ «Надра Геоцентр», як відповідальною особою за утримання і перерахування податків і зборів до бюджету згідно Договору про СД № 265-12 від 19 листопада 2007 року, обліковується податковий борг по рентним платежам у розмірі 353 909 887, 98 грн. з них: по Полтавській ОДПІ сума боргу становить 111 051 484, 17 грн. (в т.ч. по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу - 108 098 485, 44 грн. та газового конденсату - 2 952 998, 73 грн.); по Диканському відділенню Полтавської ОДПІ сума боргу становить 242 858 403, 81 грн. (в т.ч. по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу - 216 694 073, 49 грн. та газового конденсату - 26 164 330, 32 грн.).

У зв'язку з наявністю податкового боргу, контролюючим органом на виконання вимог статті 59 ПК України складено податкові вимоги від 16 червня 2016 року №399-17 та №397-17.

Дані обставини були встановлені та підтверджені в судовому порядку в ході розгляду Київським окружним адміністративним судом справи № 810/2094/16 за поданням Полтавської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків договору про СД № 265-12 від 19 листопада 2007 року - уповноваженої особи та ТОВ «Надра Геоцентр», яке набрало законної сили 23 липня 20216 року.

10 серпня 2015 року податковим керуючим Коровайним Р.І., який діяв на підставі наказу Полтавської ОДПІ від 06 серпня 2015 року № 102, здійснено опис майна платника податків ТОВ «Надра Геоцентр» (34763705), відповідального за утримання та внесення податків при виконанні договору про СД № 265-12 від 19 листопада 2007 року (код 587437982)), у податкову заставу, всього на загальну суму 4 016 160,14 грн., що підтверджується наявною у справі копією акта опису майна № 1 від 10 серпня 2015 року, підписаного податковим керуючим та представником платника податків.

Даний акт опису від 10 серпня 2015 року був складений з урахуванням відомостей, наданих ТОВ «Надра Геоцентр» у своєму листі № 10 від 10 серпня 2015 року. Цим листом Товариство повідомило Полтавську ОДПІ про те, що на балансі підприємства, як оператора за договором про СД № 265-12 станом на 10 серпня 2015 року обліковується майно на суму 4 016 160,17 грн., з них: вузол підготовки та обліку природного газу (в кількості 1 шт.) на суму 3 911 855,17 грн., комплекс флоутек на суму 104 305,00 грн., та про відсутність іншого ліквідного майна можливого для опису в податкову заставу.

16 червня 2016 року заступник начальника Полтавської ОДПІ прийняв рішення № 2162/10 про опис майна у податкову заставу платника податків - договору про спільну діяльність від 19 листопада 2007 року № 265-12 - уповноваженої особи ТОВ «Надра Геоцентр» та рішення № 2163/10 про опис майна у податкову заставу платника податків ТОВ «Надра Геоцентр» (код ЄДРПОУ 34763705). Ці рішення про опис майна у податкову заставу від 16 червня 2016 року разом листами з питань погашення заборгованості та виділення майна в податкову заставу від 16 червня 2016 року № 2160/10/16-24-25-19 і № 2161/10/16-24-25-19 були надіслані на адресу ТОВ «Надра Геоцентр» 17 червня 2016 року.

Згідно повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі від 17 червня 2016 року № 1 податковим керуючим Коровайним Р.І. здійснено виїзд за адресою ТОВ «Надра Геоцентр» для здійснення перевірки стану збереження майна ТОВ «Надра Геоцентр», а також для опису майна у податкову заставу. Проте платник податків не допустив податкового керуючого до приміщення для здійснення опису майна у податкову заставу та документів для здійснення опису не надав, за фактом чого податковим керуючим Коровайним Р.І. складено акти від 22 червня 2016 року № 1 і № 2 про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим.

23 червня 2016 року Полтавська ОДПІ звернулась до Київського окружного адміністративного суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках договору про СД № 265-12 від 19 листопада 2007 року та ТОВ «Надра Геоцентр», як відповідальної особи за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про СД № 265-12 шляхом накладення арешту на кошти на відкритих рахунках та на рахунки, які будуть відкриті в майбутньому до дня погашення податкового боргу в повному обсязі.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 у справі №810/2094/16, яка набрала законної сили 26 липня 2016 року, подання Полтавської ОДПІ задоволено повністю.

Станом на день розгляду справи в суді першої інстанції доказів сплати ТОВ «Надра Геоцентр» податкового боргу як відповідальною особою за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність відсутні.

Положеннями пп. 14.1.139 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в реакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) визначено, що для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

В силу норм п. 64.6 статті 64 ПК України на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом. Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Відповідно до приписів пп. 252.1.3 п. 252.1, п. 252.25 статті 252 ПК України платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.

Платник рентної плати та уповноважена особа сплачують податкові зобов'язання за місцезнаходженням: ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України (пп. 252.25.1 п. 252.25 статті 252 ПК України) або за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (пп. 252.25.2 п. 252.25 статті 252 ПК України).

Згідно з пп. 258.1.1 п. 258.1 статті 258 ПК України на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.

У відповідності до п.п. 87.1, 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань (визначення терміну яких наведено у пп. 14.1.39 п. 14.1 статті 14 цього Кодексу) або погашення податкового боргу платника податків (визначення якого міститься у пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 цього Кодексу) є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Також джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Одночасно п. 87.12 статті 87 ПК України встановлено, що у разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, джерелом погашення такого податкового боргу є майно платників податків, що є учасниками такого договору.

Пунктами 88.1, 88.2 в 88.3 статті 88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

У відповідності до п. 89.1, абз. 1 п. 89.2 статті 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.

Згідно п. 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи ту обставину, що податкові вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, як встановлено судом, були прийняті 16 червня 2016 року, визнання судом першої інстанції акту опису майна у податкову заставу №1 від 10 серпня 2015 року належним та допустимим доказом вжиття контролюючим органом всіх необхідних заходів, спрямованих на забезпечення сплати ТОВ «Надра Геоцентр» податкового боргу, є безпідставним.

Апеляційний суд звертає увагу, що з 29 червня 2016 року відповідачем не вживалися будь-які заходи, передбаченні статтями 88 та 89 ПК України, щодо забезпечення виконання грошового зобов'язанні (податкового боргу) шляхом опису у податкову заставу майна ТОВ «Надра Геоцентр» як уповноваженої за Договором №265-12, майна внесеного у спільну діяльність або майна, яке є результатом спільної діяльності за Договором №265-12.

З наведених вище нори законодавства вбачається, що після винесення судом рішення про зупинення видаткових операцій, податковий орган зобов'язаний скласти акт опису майна платника податків у податкову заставу, у тому числі майна, яке наявне станом на день опису, або яке платник податків набуде в майбутньому, або акт про відсутність майна - у випадку, коли таке майно відсутнє.

При цьому, Податковий кодекс України жодним чином не обмежує податкового керуючого у праві описувати майно у податкову заставу лише за місцезнаходженням платника податків.

Однак, відповідач не здійснивши жодних дій по опису майна ТОВ «Надра Геоцентр», як відповідальної особи за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору №265-12, майна внесеного у спільну діяльність або майна, яке є результатом спільної діяльності за Договором №265-12, безпідставно прийняв рішення про опис у податкову заставу майна позивача.

Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про вжиття відповідачем відповідно до вимог ПК України заходів, спрямованих на забезпечення погашення податкового боргу не відповідає обставинам, встановленим в ході судового розгляду даної справи.

Також слід зазначити, що позивач не заперечує обставин того, що Податковий кодекс України надає контролюючому органу право на опис у податкову заставу майна учасника спільної діяльності, який не є уповноваженим на сплату податків, які виникають в рамках здійснення спільної діяльності. При цьому, позиція апелянта обґрунтована обставинами порушення відповідачем встановленої Податковим кодексом України процедури, в тому числі черговості опису майна за податковим боргом, який виник в рамках здійснення спільної діяльності.

Отже, оскільки відповідачем не були вжиті всі необхідні заходи, спрямовані на опис майна ТОВ «Надра Геоцентр», як відповідальної особи за перерахування податків до бюджету під час виконання Договору №265-12, майна внесеного у спільну діяльність або майна, яке є результатом спільної діяльності за Договором №265-12, правові підстави для опису у податкову заставу майна позивача, як учасника Договору №265-12, який не є відповідальним за сплату податків за Договором М265-12 відсутні.

Так, п.88.3 статті 88 Податкового кодексу України визначає алгоритм дій контролюючого органу щодо здійснення заходів погашення податкового боргу, який виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність: опис у податкову заставу майна платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майна, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків; у разі недостатності майна платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майна, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків - опис у податкову майна інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

Тобто, в контексті наведеної норми у податкову заставу передається майно того платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальний за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесено у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності. Виключенням з цього правила є недостатність вказаного вище майна. Проте, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують недостатність майна ТОВ «Надра Геоцентр», яке згідно з умовами Договору №265-12 було відповідальне за перерахування податків до бюджету, та/або майна, яке внесено в спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності.

При цьому, у відповідача були наявні дані про майно, наявне у спільної діяльності, зокрема, про об'єми видобутих вуглеводнів, оскільки саме до відповідача подавались відповідні податкові декларації. Також у відповідача наявний Договір, де вказані всі об'єкти спільної діяльності, де здійснюється діяльність з видобутку вуглеводнів.

Крім того, позивач надав суду першої інстанції листи від 12 липня 2016 року №2/2-01-5032, від 08 вересня 2016 року №2/2-01/57кт, від 19 грудня 2016 року № 2/1-01- 10179, адресовані відповідачу та ДФС України, якими надана інформація про спільне майно учасників спільної діяльності, яке може бути описано у податкову заставу, зокрема, інформація про видобутий природний газ, газовий конденсат та нафту, повідомлено про наявність на балансі спільної діяльності іншого майна, яке може бути описано у податкову заставу.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про не підтвердження наявності майна, що є результатом спільної діяльності за Договором №265-12, та дебіторської заборгованості контрагентів-покупців за відвантажену продукцію спільної діяльності, є помилковим.

Отже, п. 88.3 статті 88 ПК України передбачає можливість опису у податкову заставу майна учасника договору про спільну діяльність, який не був відповідальним за перерахування податків до бюджету, виключно у тому випадку, коли контролюючий орган описав у податкову заставу усе майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету; усе майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників і такого майна недостатньо для погашення податкового боргу.

За наявності цих обставин контролюючий орган вправі описати у податкову заставу майно учасника договору про спільну діяльність, який не був відповідальним за перерахування податків до бюджету пропорційній його участі у спільній діяльності.

Відтак, контролюючий орган зобов'язаний був описати у податкову заставу майно оператора спільної діяльності, майно передане у спільну діяльність та майно, яке є результатом спільної діяльності і тільки у випадку якщо зазначеного майна недостатньо для погашення податкового боргу, контролюючий орган мав право на опис у податкову заставу майна позивача пропорційно його участі у спільній діяльності.

Однак, відповідач не вживши заходів, передбачених статтям 88 та 89 Податкового кодексу України щодо забезпечення виконання грошового зобов'язання (податкового боргу) шляхом опису майна ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноваженої особи за Договором, майна, яке внесено у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності, в порушення вказаних вище статей прийняв рішення про опис у податкову заставу майна позивача.

Також апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Згідно з п.1.1 статті 1 ПК України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, судом першої інстанції в оскаржуваній постанові зазначено, що приписи ч.2 статті 1138 ЦК України застосовуються до правовідносин у сфері оподаткування.

Так, суд посилався на те, що у відповідності до ч.2 статті 1138 ЦК України учасники договору спільної діяльності у формі простого товариства несуть солідарну відповідальність за спільними зобов'язаннями зі сплати податків і зборів.

Вказаний висновок є безпідставним, оскільки відповідно до ч.2 статті 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Так, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 30 травня 2016 року у справі №2а-8763/12/2670 зазначив, що відповідно до ч.2 статті1 Цивільного кодексу України до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України і не є предметом регулювання Цивільного кодексу України. Враховуючи наведене, на відносини, що виникають з приводу розстрочення податкових зобов'язань та припинення таких зобов'язань, не поширюються норми Цивільного кодексу України.

Застосування ч.2 статті 1138 ЦК України до правовідносин у сфері оподаткування, зокрема, щодо сплати податків і зборів за договором про спільну діяльність, безпосередньо не передбачено в жодному чинному законі України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як зазначено вище, регулює Податковий кодекс України.

Разом з тим, Податковий кодекс України не встановлює солідарну відповідальність учасників спільної діяльності за сплату податків і зборів по операціям, що виконуються в межах договору про спільну діяльність, та не містить відсилочних норм до Цивільного кодексу України з приводу такого питання.

Таким чином, судом першої інстанції безпідставно застосовані до податкових правовідносин норми Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки під час складання опису майна у податкову заставу відповідачем було порушено вимоги Податкового кодексу України.

Відтак. неправомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2017 року - скасувати та ухвалити нову.

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про опис майна у податкову заставу від 23 червня 2016 року № 2276/10.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.