Постанова № 66825905, 26.05.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2017 року Справа № 803/622/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засіданні ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзахідпостач» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Луцька обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі Луцька ОДПІ) звернулася з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзахідпостач» (далі ТзОВ «Укрзахідпостач») про стягнення податкового боргу в розмірі 40 980,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків і зборів, передбачених статтею 9 Податкового кодексу України, однак всупереч вимогам статті 36 ПК України не виконує свого обовязку щодо своєчасності та повноти сплати податків та зборів в порядку і строки, визначені цим Кодексом, в звязку з чим у відповідача виник податковий борг. Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до повного погашення податкового боргу відповідачем. У звязку із наведеним позивач просить стягнути з відповідача за рахунок готівкових коштів, що йому належать,податковий борг в розмірі 40 980,80 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. Копії ухвал від 17 травня 2017 року про відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до судового розгляду, повістка про виклик до суду в адміністративній справі надсилались відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою його місцезнаходження, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення повернулось до суду із відміткою відділення поштового звязку «за закінченням терміну зберігання». Таким чином, оскільки копії ухвал та повістка не були вручені відповідачу з незалежних від суду причин, тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) слід вважати, що вони вручені належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною першою статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, при цьому представником позивача було заявлено письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на підставі наявних у ній доказів, тому суд дійшов висновку, що дану справу можливо розглянути за відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Укрзахідпостач» зареєстроване як юридична особа та взяте на облік як платник податків у Луцькій ОДПІ з 28.12.2007 року.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обовязку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обовязку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачає, що грошове зобовязання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобовязання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Як вбачається із довідки про наявність боргу по платежах до бюджету та розрахунку суми податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податків та зборів в загальному розмірі 40 980,80 грн., а саме: 1) по податку на додану вартість в розмірі 25 730,24 грн., з яких основний платіж 9 156,22 грн., залишок несплаченої пені 16 574,02 грн.; 2) по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки - 2 381,40 грн.; 3) по податку на прибуток приватних підприємств - 12 731,16 грн., з яких основний платіж 12 671,00 грн., залишок несплаченої пені 60,16 грн.; 4) зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, нарахований до 01 січня 2015 року - 138,00 грн.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобовязання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобовязання платник податків зобовязаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідачу було надіслано податкову вимогу форми «Ю» від 23 березня 2015 року №3486-23, проте вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу, в подальшому податковий борг відповідача не переривався.

В подальшому відповідно до пунктів 95.1 - 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Позивачем на виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 року у справі №803/612/16 про стягнення з відповідача податкового боргу були виставлені наступні інкасові доручення від 10.08.2016 року №1, №3, №4, однак такі дії не призвели до повного погашення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною першою статті 71 цього Кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 40 980,80 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано заперечень, не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 2, 69-72, 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок готівкових коштів, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «Укрзахідпостач» (43000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 35594128) податковий борг в розмірі 40 980 (сорок тисяч девятсот вісімдесят) гривень 80 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 30 травня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Дмитрук