Постанова № 66825893, 24.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 р. Справа № 804/10507/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.07.2016 року, просить:

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави кошти в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 5038,55 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має заборгованість з податку на додану вартість в загальному розмірі 5038,55 грн., яка утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від 20.01.2016 року № НОМЕР_1 на суму 951,98 грн. (з урахуванням часткової сплати станом на 07.06.2016 року), податкової декларації з податку на додану вартість від 18.03.2016 року № НОМЕР_2 на суму 90,00 грн., податкової декларації з податку на додану вартість від 19.04.2016 року № НОМЕР_3 на суму 2611,00 грн., податкової декларації з податку на додану вартість від 19.05.2016 року № НОМЕР_4 на суму 1228,00 грн., нарахованої пені в сумі 37,69 грн. та донарахованих штрафних санкцій ППР № НОМЕР_5 від 23.05.2016 року в сумі 119,88 грн. На адресу відповідача направлено податкову вимогу форми Ф № 2706 від 02.07.2014 року, яка була отримана останнім 28.08.2014 року.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався. заявлене клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представником відповідача подано заяву, в якій визнав позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу в розмірі 5038,55 грн. В даній заяві також зазначено про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що представник відповідча просив про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 знаходиться на податковому обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в загальному розмірі 5038,55 грн., яка утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від 20.01.2016 року № НОМЕР_1 на суму 951,98 грн. (з урахуванням часткової сплати станом на 07.06.2016 року), податкової декларації з податку на додану вартість від 18.03.2016 року № НОМЕР_2 на суму 90,00 грн., податкової декларації з податку на додану вартість від 19.04.2016 року № НОМЕР_3 на суму 2611,00 грн., податкової декларації з податку на додану вартість від 19.05.2016 року № НОМЕР_4 на суму 1228,00 грн.

У звязку з несвоєчасною сплатою узгодженої суми грошового зобов'язання, нарахована пеня в розмірі 37,69 грн.

Також, податковим органом донараховано штрафних санкцій ППР № НОМЕР_5 від 23.05.2016 року в розмірі 119,88 грн.

На адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 направлено податкову вимогу форми Ф № 2706 від 02.07.2014 року, яка була отримана відповідачем 28.08.2014 року.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового Кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, представник відповідач визнав позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу в розмірі 5038,55 грн., які заявлені Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Частинами 1, 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, та враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, суд доходить висновку про задоволення адміністративного позову Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підлягають задоволенню, оскільки підтверджені належними та допустимими доказами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6) на користь держави кошти в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 5038,55 грн. (пять тисяч тридцять вісім грн.. 55 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) ОСОБА_1