Рішення № 66824382, 30.05.2017, Розівський районний суд Запорізької області

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

Справа № 327/78/17

Провадження № 2/327/41/2017

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.05.2017 року смт.Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Антіпової Т.А.,

при секретарі судового засідання Літвіновій Т.А.,

за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Розівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк», банк) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.09.2012 року у розмірі 20 800 грн. 61 коп., яка склалася із заборгованості за кредитом 7 355 грн. 00 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом 3 795 грн. 60 коп., заборгованості за пенею та комісією 8 237 грн. 60 коп., а також штрафу відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди 1 412 грн. 41коп. Також, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму понесених судових витрат у розмірі 1 600 грн. 00 коп.

В судове засідання позивач не прибув, проте надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення (а.с. 38).

Виходячи з наведеного, а також положень ч.2 ст.158 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності позивача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, про час і місце його проведення повідомлена належним чином, причини своєї неявки судові не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без її участі не заявила (а.с. 58-59).

За письмової згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Виходячи з наведеного, а також положень ч.2 ст.158, ст.224 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності сторін та їх представників.

У відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, з'ясувавши позицію позивача у справі, викладену у позовній заяві, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм належну оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 склалися кредитні правовідносини.

При цьому, в матеріалах справи наявний пакет документів, який підтверджує, що сторони, діючи вільно, та відповідно ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) уклали кредитний договір.

Згідно зі ст. ст. 207, 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі і вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах де відображена воля сторін.

Зміст кредитного договору, укладеного між сторонами, зафіксований в кількох документах, договір підписаний сторонами: від імені банку уповноваженою на це особою та скріплений печаткою юридичної особи, а від імені позичальника - особисто ОСОБА_2.

Визначення поняття зобовязання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначені у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, 20 вересня 2012 року укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання кредитних карт (далі Генеральна угода), згідно з якою остання отримала кредит у розмірі 13 077 грн. 32 коп., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця Відповідач надає Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов, позивальник ОСОБА_2 дала свою згоду на встановлення кредитного ліміту за рішенням Банку, що, в свою чергу, дає право ПАТ КБ «Приватбанк» в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписанняданого Договору є прямою і безумовною згодоюпозичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком (а.с. 24 зворотний бік).

Крім того, згідно п. 2.1.1.5.5, п. 2.1.1.5.6 Умов, позичальник зобовязався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором, а у разі невиконання зобовязань за Договором, на вимогу Банку виконати зобовязання з повернення кредиту, у тому числі простроченого кредиту та овердрафту (а.с. 26 зворотній бік). При порушенні строків платежів по якомусь з грошових зобовязань, передбачених Договором, більш ніж на 30 днів,позичальник зобовязався сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісії (п. п. 2.1.1.7.6) (а.с. 27).

20.09.2012 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до позивача із заявою про видачу кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. При цьому позичальник вказала, що ознайомлена і згодна з Умовами, Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані останній для ознайомлення у письмовому вигляді, своїм підписом вона підтвердила факт отримання повної інформації про умови кредитування в ПАТ КБ «ПриватБанк» та висловила згоду, що ця заява разом із Памяткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею і банком Договір (а.с. 6).

Позичальник ОСОБА_2 користувалася коштами, разом з цим, не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором (а.с. 4-5, 48-49).

Станом на 16.02.2017 року сума заборгованості склала 20 800 грн. 61 коп., де заборгованість за кредитом 7 355 грн. 00 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом 3 795 грн. 60 коп., заборгованість за пенею та комісією 8 237 грн. 60 коп., а також штраф відповідно до п.п. 2.2 Генеральної угоди 1 412 грн. 41 коп.

Зазначена сума заборгованості за Договором, відповідачем ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» у добровільному порядку на час розгляду цієї справи у суді, не сплачена.

Відповідач ОСОБА_2 заперечень проти позову у будь-якій формі не надала, а також не надала доказів, які б підтверджували факт повної сплати грошових коштів за Договором, чим не виконала вимоги ст. 10 ЦПК України.

Разом з тим, відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами Договору, а саме пунктом 1.1.5.25 передбачено застосування пені, як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення (а.с. 18).

У той самий час, умовами цього Договору передбачена сплата штрафів, як виду цивільно-правової відповідальності за правопорушення, а саме порушення строків платежів по будь-якому грошовому зобовязанню, передбаченому Договором, більш ніж на 30 днів (п.2.1.1.7.6) (а.с. 27).

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року в справі № 6-2003цс15).

В даному випадку штрафи і два різних види пені, нараховані в один і той же період, на переконання суду, є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому є неправомірним їх одночасне застосування, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення штрафу відповідно до п.п. 2.2 Генеральної угоди в розмірі 1 412 грн. 41 коп. не підлягає задоволенню, оскільки за цей же період суд вважає необхідним і обґрунтованим стягнути пеню відповідно до пункту 1.1.5.25 Умов.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про часткову доведеність тих обставин, на які посилається ПАТ КБ «ПриватБанк», як на підставу своїх вимог до відповідача ОСОБА_2, а тому підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення заборгованості за Договором, яка станом на 16 лютого 2017 року складає: в сумі 19 388 грн. 20 коп., де заборгованість за кредитом 7 355 грн. 00 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом 3 795 грн. 60 коп., заборгованість за пенею та комісією 8 237 грн. 60 коп. В іншій частині позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи те, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 88 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з ОСОБА_2 в сумі 1 491 грн. 37 коп., виходячи з розрахунку: (19 388 грн. 20 коп. (розмір задоволених позовних вимог) * 1600 грн. 00 коп. (сума сплаченого судового збору) / 20 800 грн. 61 коп. (розмір заявлених позовних вимог) = 1 491 грн. 36 коп.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 549, 610, 612, 626, 627, 629, 631, 1048-1050, 1055 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свердлова), буд.4, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (розрахунковий рахунок №29092829003111, МФО банку 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570, адреса: 49094 м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) заборгованість за кредитним договором в сумі 19388 гривень (дев`ятнадцять тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 20 коп., з яких 7 355 (сім тисяч триста п`ятдесят п`ять) грн. 00 копійки заборгованість за кредитом, 3 795 (три тисячі сімсот дев`яносто п`ять) грн. 60 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 8 237 (вісім тисяч двісті тридцять сім) грн. 60 коп. заборгованість за пенею та комісією, а також суму понесених судових витрат в розмірі 1 491 (однієї тисячі чотириста дев`яноста одна) грн. 36 коп.

В іншій частині позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовити.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляцій скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив - Розівським районним судом Запорізької області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Т.А. Антіпова