Ухвала суду № 66823417, 31.05.2017, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

№ 303/2957/17-ц

2/303/1670/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 травня 2017 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яка не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ч. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року, позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Як зазначено в позовній заяві, що місце проживання відповідача є в с. Зняцево, вул. Гойди, 36Є, Мукачівський район.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема імя (найменування) відповідача, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів звязку, якщо такі відомі. При цьому згідно з ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи предявляються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Крім того, в ч. 9 ст. 110 ЦПК України визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, предявляються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Таким чином процесуальний закон вказує на те, що підсудність справ визначається саме за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування) або за місцезнаходженням майна відповідача чи постійного його заняття (роботи), а не за фактичним місцем проживанням. У звязку з цим, виходячи з аналізу ст.ст. 109, 110 ЦПК України останнє відоме місце реєстрації проживання або перебування відповідача, місце його постійного заняття (роботи), місцезнаходження його майна мають бути встановлені достеменно.

Разом з тим, згідно з доданою до позову копією паспорта громадянина України відомості про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) ОСОБА_2 відсутні. Крім того, відповідно до доданої до позову Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 88221965 від 28.05.2017 року нерухоме майно, житловий будинок, який як вказує позивач належить відповідачу ОСОБА_2, насправді належить ОСОБА_3, а не відповідачу.

У звязку з цим у позові слід вказати місце реєстрації проживання (перебування) відповідача чи останнє таке відоме або місце його постійного заняття (роботи), місцезнаходження його майна із доказовим підтвердженням, а не останнє відоме місце проживання як про це зазначено в позовній заяві.

Одночасно звертається увага на те, що відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Так до позову додано квитанцію № 27 про оплату судового збору в розмірі 480,00 грн. за подачу позову до суду та квитанцію № 26 про оплату судового збору в розмірі 320,00 грн. за подачу заяви про забезпечення позову. При цьому позивач вказує на п. 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де зазначено, що відповідно до абзацу третього частини другої статті 6 Закону N 3674-VI розмір судового збору з позовної заяви, поданої після подання заяви про забезпечення позову, зменшується на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову (частина четверта статті 151 ЦПК). Таке зменшення розміру судового збору здійснюється і в разі одночасного (в один і той же день) подання до суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову, у тому числі при обєднанні їх в один процесуальний документ. Якщо заяву про забезпечення позову подано після подання позовної заяви, то відповідне зменшення суми судового збору не здійснюється.

Разом з тим, ч. 4 ст. 151 ЦПК України визначає можливість забезпечити позов до подання позовної заяви виключно у випадку звернення до суду із позовом з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. Крім того, абзац третій ч. 2 ст. 6 в чинній редакції Закону України «Про судовий збір» виключено.

Таким чином вказівка позивача на зменшення розміру судового збору у разі одночасного (в один і той же день) подання до суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову є помилковою.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви щодо вимог до суду позовної заяви щодо вимог майнового характеру встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та зараховується на р/р 31215206700003, отримувач Державний бюджет м. Мукачево, код за ЄДРПОУ 37958089, банк отримувача ГУДКСУ у Закарпатській області, код банку отримувача 812016, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір).

Зазначених вимог при зверненні до суду не дотримано, у звязку з чим необхідно доплатити судовий збір за подачу позову в розмірі 320,00 грн. та підтвердити суду документально.

Відповідно до вимог ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення вказаних недоліків протягом трьох днів з дня отримання ухвали та одночасно розяснити йому, що у випадку, якщо у встановлений строк не буде усунено ці недоліки, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Заболотний