Ухвала суду № 66821062, 21.04.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

№1-кс/760/6416/17

(№760/6879/17)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21. 04. 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О. В., при секретарі Яковенко Н. К, за участю прокурорів: Мусіяки В. В., Федоренко І. Є., підозрюваного ОСОБА_1, захисників: Шевчука О. А., Батюсь Т. В., Глоби К. В. Левковця А. Ю., Яценко О. В., Іщенко О. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Нєдова Р. С., погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Мусіякою В. В. - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2),

у кримінальному провадженні за № 42016000000002089 від 11.08.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 375, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 354, ч. 4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Соломянського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Нєдова Р. С., погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Мусіякою В. В. - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні за № 42016000000002089 від 11.08.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 375, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 354, ч. 4 ст. 358 КК України.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що Першим відділом Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000002089 від 11.08.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 375, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 354, ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, обраного безстроково відповідно до Постанови Верховної Ради України від 30.10.2008 №625-VІ «Про обрання суддів», будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою із суддею того ж суду ОСОБА_13, поєднуючи з вимаганням, одержав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду за постановлення з використанням наданої йому судової влади обвинувального вироку відносно підсудних ОСОБА_11 і ОСОБА_12 зі звільненням їх від відбування покарання з випробуванням або ж ухвалення постанови про звільнення їх від кримінальної відповідальності і закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Крім того, суддя ОСОБА_1., поєднуючи з вимаганням, одержав через ОСОБА_13 від ОСОБА_11 неправомірну вигоду для себе за здійснення впливу на працівників прокуратури, яким відповідно до КПК України (1960 року) надано право змінити обвинувачення в суді, з метою зміни обвинувачення у кримінальній справі стосовно ОСОБА_11 і ОСОБА_12, що перебувала у нього на розгляді, а також за здійснення впливу на уповноважених прокурорів з метою не оскарження ними до суду апеляційної інстанції постановленого ним кінцевого рішення у кримінальній справі.

20. 04. 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Детектив в поданому клопотанні зазначав, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

В зв'язку із зазначеним детектив просив слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначення розміру застави підозрюваному у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 800 000 гривень, у разі внесення застави підозрюваним відповідно покласти на підозрюваного наступні обов'язки: з'являтися до слідчого (детектива), прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; повідомляти детектива (слідчого), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_14, ОСОБА_12, підозрюваною ОСОБА_13 у цьому ж кримінальному провадженні; здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

В судовому засіданні прокурори підтримали подане клопотання та просили його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував в повному обсязі та просив відмовити в задоволенні клопотання.

Захисники підозрюваного в судовому засіданні проти обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, посилаючись на те, що підозра у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень є необґрунтованою та не підтвердженою належними доказами, окрім того зазначали, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які на думку захисників відсутні. Окрім того, захисники підозрюваного посилались на те, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не містить обставин, які унеможливлюють застосування до затриманого більш м'яких запобіжних заходів. В зв'язку із зазначеним захисники підозрюваного просили слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що Першим відділом Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000002089 від 11.08.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 375, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 354, ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, обраного безстроково відповідно до Постанови Верховної Ради України від 30.10.2008 №625-VІ «Про обрання суддів», будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою із суддею того ж суду ОСОБА_13, поєднуючи з вимаганням, одержав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду за постановлення з використанням наданої йому судової влади обвинувального вироку відносно підсудних ОСОБА_11 і ОСОБА_12 зі звільненням їх від відбування покарання з випробуванням або ж ухвалення постанови про звільнення їх від кримінальної відповідальності і закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Крім того, суддя ОСОБА_1., поєднуючи з вимаганням, одержав через ОСОБА_13 від ОСОБА_11 неправомірну вигоду для себе за здійснення впливу на працівників прокуратури, яким відповідно до КПК України (1960 року) надано право змінити обвинувачення в суді, з метою зміни обвинувачення у кримінальній справі стосовно ОСОБА_11 і ОСОБА_12, що перебувала у нього на розгляді, а також за здійснення впливу на уповноважених прокурорів з метою не оскарження ними до суду апеляційної інстанції постановленого ним кінцевого рішення у кримінальній справі.

Так, згідно з вимогами ст.ст. 6, 68 Конституції України, ст.ст. 23, 48, 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ОСОБА_1 зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, кримінального процесуального законодавства України, вимог інших актів законодавства, здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до Законів України. Крім того, зобов'язаний здійснювати судочинство у порядку, встановленому процесуальним законом, а правосуддя на основі Конституції України і Законів України, керуватися при цьому принципом верховенства права, неухильно додержуватись суддівської етики, своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, виконувати вимоги та обмеження, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Відповідно до п «г» ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є уповноважені на виконання функцій держави професійні судді, яким забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська, при виконанні службових обов'язків постійно здійснював функції представника влади, у зв'язку з чим відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Незважаючи на обізнаність у вищезазначеному законодавстві та усупереч обов'язку неухильного його дотримання, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді судді, умисно вчинив корупційні злочини.

Так, 01.02.2012 суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_13. постановлено вирок у кримінальній справі, згідно з яким ОСОБА_11 засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 364, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади строком на 3 роки, зі звільненням від відбування основного покаранням з випробуванням строком на 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України. Цим же вироком ОСОБА_12 засуджено за ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України до 2 років обмеження волі, зі звільненням від відбування покаранням з випробуванням строком на 1 рік та покладенням обов'язків, передбачених п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

У подальшому 03.05.2012 Апеляційним судом Дніпропетровської області за апеляційною скаргою прокурора указаний вирок скасовано, у тому числі через м'якість призначеного засудженим покарання, а справу направлено на новий судовий розгляд до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська.

Розподіл справи для її нового судового розгляду у встановленому чинним законодавством порядку було здійснено судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1.

Працюючи в одному суді, усвідомлюючи обов'язковість відповідно до вимог ст. 374 КПК України (1960 року) вказівки апеляційного суду щодо м'якості покарання у разі підтвердження в ході нового судового розгляду пред'явленого ОСОБА_11 і ОСОБА_12 обвинувачення, знаючи матеріали зазначеної кримінальної справи, у суддів ОСОБА_13. і ОСОБА_1 у достовірно не встановлений слідством час до лютого 2016 року виник злочинний умисел щодо можливості шляхом вимагання, одержати від ОСОБА_11 і ОСОБА_12 30000 доларів США за здійснення впливу ОСОБА_1 на прокурорів, що підтримують державне обвинувачення у кримінальній справі, з метою зміни ними обвинувачення в суді у бік пом'якшення, а також за постановлення після зміни обвинувачення щодо підсудних вироку зі звільненням їх від відбування призначеного покарання з випробуванням, або ж ухвалення постанови про закриття кримінальної справи на підставі ст. 49 КК України.

З цією метою ОСОБА_13, умисно створюючи умови, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, під час особистого спілкування мала довести ОСОБА_11 відповідні умови передачі неправомірної вигоди, а отримавши її, частину передати ОСОБА_1

Реалізуючи спільний з ОСОБА_1 умисел на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_13 в один із днів лютого 2016 року біля будівлі Кіровського районного суду м. Дніпропетровська при особистій зустрічі з ОСОБА_14 повідомила останньому що за надання певної грошової суми вона може переговорити із головуючим суддею ОСОБА_1. про зміну кваліфікації обвинувачення.

16.06.2016 в день чергового слухання кримінальної справи в суді ОСОБА_13 повторно повідомила ОСОБА_11 про те, що вона розмовляла з суддею ОСОБА_1. з приводу можливості зміни обвинувачення і що конкретна сума неправомірної вигоди за це йому буде повідомлена додатково.

Під час особистого спілкування з ОСОБА_14 02.08.2016 ОСОБА_13, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1, з метою одержання неправомірної вигоди, повідомила йому, що він і ОСОБА_12 мають передати для ОСОБА_1 30000 доларів США за прийняття обумовлених рішень у кримінальній справі як прокурорами про зміну обвинувачення в суді внаслідок впливу на них ОСОБА_1, так і останнім за результатами розгляду кримінальної справи.

На виконання вимоги ОСОБА_13, яка діяла за попередньою домовленістю з ОСОБА_1, 16.08.2016 ОСОБА_14 в службовому кабінеті НОМЕР_1 Кіровського районного суду міста Дніпропетровська в м. Дніпро, по проспекту Пушкіна, 29 було передано ОСОБА_13 5000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.08.2016 складало 125575 грн. від обумовленої суми в 30000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.08.2016 складало 753450 грн. і є особливо великим розміром, оскільки більш ніж у 500 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений на 01.01.2016.

У подальшому наступна частина з обумовленої суми в розмірі 1000 доларів США ОСОБА_14 була передана ОСОБА_13, яка діяла за попередньою домовленістю з ОСОБА_1, 26.08.2016 в службовому кабінеті НОМЕР_1 Кіровського районного суду міста Дніпропетровська в м. Дніпро, по проспекту Пушкіна, 29.

Зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_12 відмовився передавати неправомірну вигоду, ОСОБА_1 і ОСОБА_13 під час особистої розмови з ОСОБА_14 23.11.2016 у приміщенні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, умисно створюючи умови, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, в контексті розмови дали зрозуміти, що у разі, якщо не буде змінено обвинувачення з боку прокурора, і не надано всю обумовлену суму неправомірної вигоди, тобто 30000 доларів США, судового рішення на користь обвинувачених ухвалено не буде.

Зважаючи на це, ОСОБА_14 04.01.2017 в службовому кабінеті НОМЕР_1 Кіровського районного суду міста Дніпропетровська в м. Дніпро, по проспекту Пушкіна, 29, а також 26.01.2017 у квартирі за адресою АДРЕСА_1 було передано ОСОБА_13, яка діяла на досягнення спільного з ОСОБА_1 злочинного умислу, відповідно 4000 і 5000 доларів США як частину від вказаної співучасниками суми неправомірної вигоди в 30000 доларів США.

30.03.2017 Вищою радою правосуддя прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, проте на виконання раніше досягнутих з ним домовленостей про одержання неправомірної вигоди в сумі 30000 доларів США 19.04.2017 ОСОБА_13 в службовому кабінеті НОМЕР_1 Кіровського районного суду міста Дніпропетровська в м. Дніпро, по проспекту Пушкіна, 29, одержала від ОСОБА_11 чергову її частину в сумі 1000 доларів США та в подальшому була затримана працівниками правоохоронних органів.

Таким чином вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у тому, що своїми умисними діями, які виразились в одержанні ним як службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб з суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_13. 16000 доларів США, як частини від неправомірної вигоди в розмірі 30000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 16.08.2016 становило 753450 гривень, від ОСОБА_11, за вчинення в інтересах останнього дій з використанням наданої влади, поєднаних з вимаганням неправомірної вигоди в особливо великих розмірах, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України.

Крім того ОСОБА_1 підозрюється у тому, що своїми умисними діями, які виразились в одержанні ним від ОСОБА_11 через ОСОБА_13 16000 доларів США, як частини від неправомірної вигоди в розмірі 30000 доларів США, поєднаному з вимаганням, за здійснення впливу на прокурорів з метою зміни ними обвинувачення в суді у кримінальній справі стосовно ОСОБА_11 і ОСОБА_12, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України.

20. 04. 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обгрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- заявою ОСОБА_11 від 10.08.2016 до СБУ, згідно з якою той вказав, що суддя ОСОБА_13. вимагає грошові кошти для винесення суддею ОСОБА_1. судового рішення у кримінальній справі щодо ОСОБА_11 і ОСОБА_12;

- ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.05.2012, якою скасовано вирок судді ОСОБА_13. щодо ОСОБА_11 і ОСОБА_12, у тому числі через м'якість призначеного покарання;

- п'ятьма протоколами огляду і вручення грошових коштів ОСОБА_11 на загальну суму 16000 доларів США, які у обумовлений ОСОБА_13 час були їй передані ОСОБА_14;

- протоколами допитів свідка ОСОБА_11 від 11.08.2016, 26.08.2016, 04.01.2017 , який надав показання про обставини вимагання у нього коштів у сумі 30000 доларів США безпосередньо ОСОБА_13 для судді ОСОБА_1., та про обставини передачі їй частини таких коштів;

- протоколом огляду ресурсу «Єдиний реєстр судових рішень» від 11.08.2016, згідно з яким встановлено, що кримінальна справа щодо ОСОБА_11 і ОСОБА_12 перебувала у провадженні судді ОСОБА_1.;

- протоколом за результатами проведення негласного розшукового заходу аудіо- відеоконтролю особи від 15.02.2017, в якому зафіксовано обставини розмови ОСОБА_11 з ОСОБА_13 щодо надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_1. за ухвалення судового рішення та вплив на прокурорів з метою зміни ними обвинувачення в суді;

- протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо- відеоконтролю особи, в яких зафіксовано обставини розмови ОСОБА_11 з ОСОБА_13, з ОСОБА_13 і ОСОБА_1 щодо надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_1. за ухвалення судового рішення та вплив на прокурорів з метою зміни ними обвинувачення в суді, а також факти передачі ним судді ОСОБА_13. коштів у сумі 5000, 1000, 4000, 5000 доларів США відповідно 16, 26 серпня 2016 року, 04.01.2017 і 26.01.2017. В ході розмов ОСОБА_13 запевнила ОСОБА_11, що суддя ОСОБА_1. у разі одержання коштів, свої зобов'язання щодо ухвалення відповідних судових рішень виконує і що всю суму неправомірної вигоди слід передати до постановлення вироку. ОСОБА_1 же під час зустрічі з ОСОБА_14 та ОСОБА_13 фактично підтвердив умови, за яких ним може бути прийнято рішення у кримінальній справі;

- протоколом обшуку від 19.04.2017 за місцем мешкання батьків ОСОБА_1, під час якого виявлено 2 купюри номіналом 100 доларів США, які згідно з номерами є тими купюрами, які 26.01.2017 передав

ОСОБА_11 ОСОБА_13;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 (мати ОСОБА_1.) від 19.04.2017, яка повідомила, що виявлені у її куртці під час обшуку дві банкноти номіналом 100 доларів належать їй, їх вона отримала від родички, а не від сина;

- протоколом обшуку від 19.04.2017 за місцем мешкання ОСОБА_1, під час якого виявлено 4 купюри номіналом 100 доларів США, 3 з яких згідно з номерами є тими купюрами, які 16.08.2016 і 04.01.2017 передав ОСОБА_11 ОСОБА_13 В зауваженнях до протоколу обшуку ОСОБА_1 вказав, що виявлені кошти належать його тещі, що підтвердила і його дружина;

- протоколом обшуку від 19.04.2017 за місцем мешкання сина ОСОБА_13 - ОСОБА_16, під час якого виявлено 13 купюр номіналом 100 доларів США, які згідно з номерами є тими купюрами, які раніше передав ОСОБА_11 ОСОБА_13;

- протоколом обшуку від 19.04.2017 у службовому кабінеті ОСОБА_13 в Кіровському районному суді м. Дніпропетровська, під час якого виявлено 10 купюр номіналом 100 доларів США, які ОСОБА_13 в той же день одержала від ОСОБА_11;

- протоколом освідування особи від 19.04.2017, згідно з яким на руках ОСОБА_13 виявлено сліди люмінофору (спеціальної хімічної речовини), якою були помічені 10 банкнот номіналом по 100 доларів США, що отримала того ж дня ОСОБА_13 від ОСОБА_11

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, бо розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, є достатньо доказів вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, його особу, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу з метою уникнення ризиків переховування його від органів досудового розслідування та суду.

Разом з тим, у відповідності до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Оцінюючи доцільність застосування саме виняткового запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя враховує, що він не допускає ухилення від участі у досудовому розслідуванні, а також не вчиняв дій, які перешкоджають здійсненню досудового розслідування, а тому слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 його тяжкість та специфіку, слідчий суддя вважає можливим та доцільним застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком на 60 днів, тобто до 19. 06. 2017 року включно та покласти на підозрюваного, наступні обов'язки: не залишати місце проживання розташоване за адресою: АДРЕСА_3 в період часу з 22 годин 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин, без дозволу детектива, прокурора або суду; з'являтися до детектива, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місце роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_14, ОСОБА_12, підозрюваною ОСОБА_13 у цьому ж кримінальному провадженні; здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Разом з тим слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 184, 192-196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на 60 днів, тобто до 19. 06. 2017 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- не залишати місце проживання розташоване за адресою: АДРЕСА_3 в період часу з 22 годин 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- з'являтися до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місце роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_14, ОСОБА_12, підозрюваною ОСОБА_13 у цьому ж кримінальному провадженні;

- здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти у залі судового засідання.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати негайно поставити на облік останнього, і повідомити про це суду, попередньо довівши до відома, що працівник органу Національної поліції перед застосуванням електронного засобу контролю зобов'язаний під розпис роз'яснити підозрюваному правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Мусіяку В. В.

Строк дії ухвали до 19. 06. 2017 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О. В. Бобровник