Ухвала суду № 66817668, 25.05.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/57/17 Головуючий у І інстанції Свояк Д. В.Провадження № 22-ц/780/2783/17 Доповідач у 2 інстанції Верланов С. М.Категорія 29 25.05.2017

УХВАЛА

Іменем України

25 травня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Савченка С.І., Білоконь О.В.,

за участю секретаря - Волошина В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на свою користь 101 140 грн. 60 коп. матеріальної шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

У березні 2017 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на автомобіль «Mersedes-Benz 818», 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, який належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його заяву про забезпечення позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що твердження представника позивача про повідомлення відповідачем по телефону позивачу про намір переоформити належні йому автомобілі з метою уникнути відшкодування заподіяної шкоди є сумнівними, оскільки у позовній заяві і заяві про забезпечення позову у реквізитах відповідача не зазначено позивачем номер телефону та адреса електронної пошти відповідача. Інших підстав для забезпечення позову представником позивача у заяві не зазначено.

Однак з такими висновками суд першої інстанції погодитися не можна з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 101 140 грн. 60 коп. матеріальної шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача.

У березні 2017 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на автомобіль «Mersedes-Benz 818», 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, який належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3 Заявуобґрунтував тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у даній справі. Зазначав, що відповідач умисно ухиляється в добровільному порядку відшкодувати позивачу матеріальну та моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача. В телефонній розмові відповідач повідомив позивачу про те, що йому вигідніше переоформити належний йому автомобіль, ніж розрахуватися за заподіяну шкоду, а тому вважає, що відповідач може відчужити належний йому автомобіль на користь інших осіб.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.152 ЦПК України).

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що між сторонами існує спір про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди. Згідно заявлених вимог позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 101 140 грн. 60 коп. матеріальної шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди.

Тобто, сума позову є значною, а тому у разі задоволення позову можуть виникнути труднощі щодо виконання рішення суду.

Також суд першої інстанції не врахував, що вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

За таких обставин, висновки суду про відсутність підстав для забезпечення позову, не заслуговують на увагу з наведених вище підстав.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову з тих підстав, що твердження представника позивача про повідомлення відповідачем по телефону позивачу про намір переоформити належні йому автомобілі з метою уникнути відшкодування заподіяної шкоди є сумнівними, оскільки у позовній заяві і заяві про забезпечення позову у реквізитах відповідача не зазначено позивачем номер телефону та адреса електронної пошти відповідача, так як вказані обставини не мають правового значення для вирішення питання про забезпечення позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув заяву про забезпечення позову з порушенням порядку, встановленого для його вирішення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню на підставі ст.312 ЦПК України з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2017 року скасувати, передати питання на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошенняі оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді