Ухвала суду № 66808157, 19.05.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

19 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.суддів:Волкова О.Ф., Прокопенка О.Б., -розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 квітня 2017 року у справі за його позовом до Державної служби України з питань праці, Територіального управління Держгірпромнагляду у Черкаській області, Управління Держпраці у Черкаській області про поновлення на публічній службі, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 квітня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_4 залишив без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року - без змін.

Не погоджуючись із такою ухвалою суду касаційної інстанції, ОСОБА_4 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України статей 40, 492 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), що підтверджується ухвалами цього суду від 14 січня, 14 липня, 25 серпня та 10 листопада 2016 року.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС підставою для подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Аналіз рішення, про перегляд якого подано заяву, та рішень, на які робиться посилання як на приклад неоднаковості у правозастосуванні, дає підстави вважати, що рішення суду касаційної інстанції, додані на обґрунтування заяви, ухвалені цим судом за інших фактичних обставин справи, а, отже, не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Крім того, слід зазначити, що в оскаржуваній ухвалі не наведено іншого, ніж у наданих для порівняння судових рішеннях, тлумачення статей 40, 492 КЗпП.

Як убачається із самої заяви, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків касаційного суду у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої ОСОБА_4 заяви.

Ураховуючи наведене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» та статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_4 до Державної служби України з питань праці, Територіального управління Держгірпромнагляду у Черкаській області, Управління Держпраці у Черкаській області про поновлення на публічній службі, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 квітня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: М.І. ГрицівСудді: О.Ф. Волков О.Б. Прокопенко