Ухвала суду № 66797074, 22.03.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2714/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 березня 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький індустріально механічний завод», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Державний реєстратор відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Ужгородської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном та визнання недійсним зміни до установчих документів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Ужгородського міськрайонного суду з зазначеною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький індустріально механічний завод», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Державний реєстратор відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Ужгородської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном та визнання недійсним зміни до установчих документів.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.

Відповідно доЗакону України «Про судовий збір»ставка судового збору за подання до суду позовної заяви щодо вимог немайнового характеру встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму, що становить 640 грн.

Відповідно до ч.6ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установленихстаттею 4 цього Законуза подання позову немайнового характеру.

Відповідно до абзацу 4статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.

При зверненні до суду з позовом позивачі подали до суду клопотання в якому просили звільнити їх від сплати судового збору.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, приходжу до наступного.

За приписами п.1 і 2 ст. 8 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VI "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За приписами ч.1 ст.82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, або звільнення від сплати судового збору є правом, а не імперативним обов'язком суду. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення , розстрочення сплати судового збору, або звільнення від їх оплати.

Тому, оцінка майнового стану сторони здійснюється судом на підставі оцінки доказів.

Обґрунтування обставин майнового стану сторони, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Отже, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Варто також зазначити, що згідно п.29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам розяснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Жодних доказів на підтвердження того, що майновий стан позивачів перешкоджав (перешкоджає) сплаті ними судового збору у встановленому порядку і розмірі не додані до позовної заяви. Крім того, клопотання позивачів про звільнення від сплати судового збору не містить наведення доводів обґрунтування обставин майнового стану, що майновий стан позивачів перешкоджав (перешкоджає) сплаті ними судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням вимог статті 11 ЦПК суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону № 3674-VI, з власної ініціативи.

Отже, сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, а в порушення вимог ст. 119 ЦПК України позивачі до позовної заяви не додали документи, що підтверджують сплату судового збору за заявлену позовну вимогу.

Судовий збір за подачу позовної заяви до Ужгородського міськрайонного суду повинен бути перерахований за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УК у м. Ужгороді / м. Ужгород, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610, Банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, Код банку отримувача (МФО) 812016, Рахунок отримувача 31216206700002, Кодкласифікації доходів бюджету 22030001.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків заяви з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України.

Розяснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 121, 210 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький індустріально механічний завод», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Державний реєстратор відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Ужгородської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном та визнання недійсним зміни до установчих документів - залишити без руху.

Розяснити позивачу про необхідність усунення вказаних недоліків до 19 квітня 2017 року, але не пізніше пяти днів з моменту отримання ухвали та попередити, що в противному разі позовна заява буде рахуватись неподаною та повернута.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3