Рішення № 66795216, 16.05.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17459/15-ц

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2017 року Печерський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді - Писанця В.А.

при секретарі - Ясеновенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» про оскарження рішення страховика щодо суми страхового відшкодування та стягнення страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в обґрунтування якого посилається на те, що 06 грудня 2014 року у м.Києві по вул. О.Теліги, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Skoda Octavia» (д. н. НОМЕР_3), яким керував ОСОБА_2, та автомобіля «Ford» (д. н. НОМЕР_1), що належить позивачу. Обидва автомобілі зазнали механічних пошкоджень внаслідок зіткнення у дорожньо-транспортній пригоді. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП була застрахована у відповідача ТзДВ СК «Альфа-Гарант». Оскільки страховою компанією було виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 9 089,40 грн., а згідно з висновком експерта КНДІСЕ від 13 вересня 2016 року №1157/16-54 матеріальні збитки автомобілю завдано на суму 29 140,74 грн., позивач з урахуванням уточнень просив суд стягнути несплачену частину страхового відшкодування, решту майнової шкоди, а також понесені витрати на проведення оцінки збитку та сплачений судовий збір.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 23 вересня 2015 року у вищевказаній справі призначено судову технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

13 вересня 2016 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз за результатами проведення вищевказаного експертного дослідження направлено висновок про його виконання з визначенням розміру матеріального збитку.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 16 травня 2017 року у задоволенні клопотання представника відповідача про проведення судової автотоварознавчої експертизи у вказаній цивільній справі відмовлено.

Представник позивач у судовому засіданні підтримала позов та просила його задовольнити у повному обсязі.

Присутня у судовому засіданні представник відповідача ТзДВ «СК «Альфа-Гарант» заперечила проти задоволення позову, просила відмовити.

Суд, заслухавши обґрунтування та заперечення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що 06 грудня 2014 року у м.Києві по вул. О.Теліги, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Skoda Octavia» (д. н. НОМЕР_3), яким керував відповідач ОСОБА_2, та автомобіля «Ford» (д. н. НОМЕР_1), що належить позивачу. Обидва автомобілі зазнали механічних пошкоджень внаслідок зіткнення у дорожньо-транспортній пригоді, згідно з постановою від 23 грудня 2014 року Шевченківського районного суду м.Києва в адміністративній справі з розгляду матеріалів, що надійшли з ВДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві про притягнення до адміністративної відповідальності № 761/37126/14-п (а.с. 12).

Звітом №2014-12-06 суб'єкта оціночної діяльності «Експерт Плюс» про визначення вартості матеріального збитку встановлено вартість матеріального збитку завданого позивачу, що складала у розмірі 43 679,63 грн.

За проведення оцінки суб'єктом оціночної діяльності «Експерт Плюс» вартості матеріального збитку позивач сплатив 790,00 грн., згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 9739248-1 від 18 грудня 2014 року (а.с. 32).

Відповідно до звіту № 10145 від 24 січня 2015 року про визначення вартості матеріального збитку автомобіля «Ford» (д. н. НОМЕР_1), проведеної суб'єктом оціночної діяльності «Експерт АВЕ» вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного колісного транспортного засобу у результаті пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді складає 15 362,41 грн.

Натомість призначена ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 23 вересня 2015 року технічна експертиза, за результатами проведення якої судовим експертом КНДІСЕ складено висновок, у якому розмір матеріального збитку завданого позивачу склалала 29 140,74 грн.

Страхова компанія ТзДВ «СК «Альфа-Гарант», за полісом № АІ/0600404 якої була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, виплатила позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 19822,34 грн.

Положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01 липня 2004 року (надалі також - Закон № 1961-IV) регулюються відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно із статтею 3 Закону № 1961-IV, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 6 Закону № 1961-IV, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

За приписами частини другої статті 36 Закону № 1961-IV, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Керуючись вищезазначеними нормами, позивач, як потерпіла особа, повідомив страхову компанію про настання страхового випадку, та у подальшому надала страховику усі необхідні від неї документи, надання яких передбачається статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в тому числі заяву про страхове відшкодування від 21 квітня 2016 року.

Відповідно до положень статті 1166, 1167 ЦК України, що майнова та моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому нормами глави 82 ЦК України, крім прямого обов'язку винної особи відповідати за спричинену шкоду, визначені також певні випадки, коли залежно від обставин події, за яких її завдано, та особи заподіювача, потерпілому замість заподіювача шкоди або спільно із ним відшкодовує шкоду інша особа.

Згідно з статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до пункту 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК України.

Частиною другою статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За частиною другою статті 22 ЦК України, збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

За роз'ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 24 постанови від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою і цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно зі статтею 22 Закону № 1961-IV , при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Зі змісту абзацу першого статті 29 Закону України вбачається, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 32.7 статті 32 Закону № 1961-IV, страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

У статті статті 9 Закону № 1961-IV міститься визначення поняття страхова сума, згідно з яким це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи встановлені судовим розглядом обставини справи, суд відхиляє доводи представника відповідача, оскільки наявність проведеної оцінки страховою компанією не може обмежити права позивача на додаткову перевірку належного їй транспортного засобу на предмет завданого йому матеріального збитку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оцінка транспортного засобу «Ford» (д.н. НОМЕР_1) проведена сертифікованим (станом на день проведення оцінки) проведеної суб'єктом оціночної діяльності «Експерт АВЕ». Питання встановлення у судовому порядку об'єктивності дослідження та відповідності до методик звіту № 1157/16-54 від 13 вересня 2016 року не порушувалося стороною відповідача.

Судом встановлено, що проведена на замовлення ТзДВ «СК «Альфа-Гарант» оцінка та складений звіт № 10145 від 24 січня 2015 року не включає у собі встановлення величини втрати товарної вартості оцінюваного автомобіля (а.с. 59-64).

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову, а відтак, на користь позивача з відповідача ТзДВ «СК «Альфа-Гарант» підлягає стягненню різниця у виплаті в сумі 11 287,99 грн. та витрати на проведення судової технічної експертизи 3852,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, з відповідачів підлягає стягненню сума сплаченого та документально підтвердженого позивачем судового збору у розмірі 243,60 грн. з кожного відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 386, 526, 1166, 1167, 1187, 1192, 1194 ЦК України, ст. ст. 9, 22, 29, 34, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» про оскарження рішення страховика щодо суми страхового відшкодування та стягнення страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - задовольнити.

Стягнути з ТДВ «СК «Альфа-Гарант» (ЄДРПОУ 32382598), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) різницю у виплаті в сумі 11 287,99 грн.

Стягнути з ТДВ «СК «Альфа-Гарант» (ЄДРПОУ 32382598), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) у відшкодування витрат на проведення експертизи 3852,00 грн. та судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя В.А. Писанець