Ухвала суду № 66789465, 25.05.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/793/16

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

25 травня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника відповідачів Карпович В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним , скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2017 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою про визнання виконавчого листа № 822/793/16 від 25.10.2016 року таким, що не підлягає виконанню.

Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 28.02.2017 року вимоги вказаної заяви задовольнив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову , якою у задоволенні вказаної заяви відмовити.

В судовому засідання представник відповідачів підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити, решта осіб в судове засідання не з'явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 03 червня 2016 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду позов ОСОБА_3 задоволено. Рішення набрало законної сили 22 вересня 2016 року.

25 жовтня 2016 року Хмельницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по даній справі.

В подальшому даний виконавчий лист пред'являвся позивачем для примусового виконання.

Проте, 3.11.2016 відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області було прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання за №2967/1-2, згідно якого у виконавчому листі визначено двох боржників та не вказано, в якій частині потрібно виконати рішення кожному з боржників.

Підставою для прийняття повідомлення зазначено п.6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якого виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Суд першої інстанції за наслідками розгляду вказаної заяви прийшов до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Колегія суддів із зазначеними висновками суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.

Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон - № 1404-VIII), встановлено вимоги до виконавчого документа.

Згідно вказаній статті, у виконавчому документі зокрема зазначаються : 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.

При цьому, частиною 2 вказаної статті встановлено, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Тобто, у випадку ухвалення рішення на користь позивача проти кількох відповідачів, виконавчий лист повинен видаватися окремо відносно кожного з відповідачів із чітким зазначенням в якій частині необхідно виконати таке рішення відносно конкретного відповідача.

Також, ч.4 ст.4 Закону - № 1404-VIII встановлені підстави для повернення виконавчого листа заявнику без прийняття його до виконання.

Так, згідно п. 6 ч.4 вказаної статті, виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами (абз. 2 ч. 4 ст.4 ).

Статтею 259 КАС України визначено порядок, оформлення виконавчого листа, виправлення помилки в ньому та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню

Відповідно ч. 1 цієї статті, виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч.2 вказаної статті, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

В силу ч.4 статті 259 КАС України суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Отже, у випадку видачі виконавчого листа з порушення або наявності певних причин внаслідок яких виконавчий лист не може бути виконаний такий виконавчий лист підлягає визнанню судом таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з матеріалами справи, виданий 25 жовтня 2016 року виконавчий лист в графі "боржник" містить два боржники - Головне управління ДФС у Хмельницькій області та Державна фіскальна служба України, однак всупереч вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", у ньому не вказано, в якій частині потрібно виконати рішення конкретно кожному з боржників.

Таким чином, під час видачі виконавчого листа було допущено порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження", що в свою чергу робить виконання вказаного виконавчого листа неможливим, та означає, що такий виконавчий лист підлягає визнанню таким, що не підлягає виконання відповідно до статті 259 КАС України.

Згідно статті 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання виконавчого листа № 822/793/16 від 25.10.2016 року таким, що не підлягає виконанню..

Враховуючи те, що висновки суду обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвалу без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України, - за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 30 травня 2017 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.