Постанова № 66788805, 25.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/215/17 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В. В.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмиденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Колос Чигиринщини" до Чигиринської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон", про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Колос Чигиринщини" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27.03.2017, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області про проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 1,8886га, кадастровий номер НОМЕР_1, належної ОСОБА_2 за ТОВ Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" на підставі договору оренди землі серія та номер: б/н від 15 березня 2010 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.03.2017 позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, письмові заперечення та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3,8026 га, кадастровий номер НОМЕР_1, (державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданий Чигиринською районною державною адміністрацією).

27 травня 2011 року між ОСОБА_2 (Орендодавець) та приватним підприємством "Колос Чигиринщини" (Орендар) укладено договір оренди землі № 137 строком на 5 років, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області 05.08.2011.

Також, 28 травня 2016 року між ОСОБА_2 (Орендодавець) та приватним підприємством "Колос Чигиринщини" (Орендар) укладено договір оренди землі № 121, однак у реєстрації даного договору у відповідності до рішення державного реєстратора від 08.12.2016 № 32803004 було відмовлено на підставі вже зареєстрованого права оренди на дану земельну ділянку за ТОВ СП «Нібулон».

Встановлено, що між ОСОБА_2 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" укладено договір оренди землі № б/н від 15.03.2010 та договір про внесення змін до договору оренди землі № б/н від 29.02.2016.

На підставі даного договору державним реєстратором 10.03.2016 за № 28663733 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 та вчинено запису про інше речове право 13626059 від 29 лютого 2016 року.

Спеціальним законом, що визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень є Закон України від 01.07.2004 р. №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 8 Закону №1952-IV орган державної реєстрації проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Згідно ч.2 ст. 9 Закону №1952-IV державний реєстратор прав на нерухоме майно встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно частини 1 статті 19 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Право оренди земельної ділянки, як передбачено ч. 5 ст. 6 цього Закону підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Вказана норма повністю кореспондується з приписами п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону №1952.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації згідно з ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частиною 4 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (Далі - Закон)(в редакції на час реєстрації договору), державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їхні обтяження.

Частиною 4 ст. 15 Закону встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Отже, п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону на державного ресторатора покладено обов'язок здійснювати перевірку поданих до державної реєстрації документів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Тобто, до кола повноважень державного реєстратора входить дослідження документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження, а також встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно. Крім того, саме зазначені положення Закону встановлюють межі дослідження наведених юридичних фактів. Цими межами і є подані документи та права, які з них виникають.

В силу вимог п. 3 ч. 3 ст. 10 зазначеного Закону під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Більше того, Верховний суд України в постанові від 29.09.2015 року у справі 802/37191 акцентував увагу судів, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Разом із тим, в порушення вимог чинного законодавства, при проведенні державної реєстрації права оренди землі відповідачем вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо встановлення відповідності заявлених прав поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема щодо відповідності відомостей про нерухоме майно, наявних у Державном реєстрі прав та поданих документах, виконані не були.

Судом першої інстанції вказано, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.06.2011 по справі №2а-4126/11/1470 за позовом ТОВ сільськогосподарського підприємства "Нібулон" до відділу Держкомзему в Чигиринському районі про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, адміністративний позов задоволено в повному обсязі, зокрема, зобов'язано відділ Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області скасувати державну реєстрацію договорів оренди землі у тому числі договору щодо земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_1; зобов'язано відділ Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області здійснити державну реєстрацію договорів оренди землі, зокрема щодо земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_1, який уклали ТОВ СП "НІБУЛОН" і власник земельної ділянки - ОСОБА_2. Вказане рішення суду набрало законної сили 04.07.2011, за наслідком перегляду Одеським апеляційним адміністративним судом.

Крім того, рішенням Верховного Суду України від 08.12.2010 у справі №6-59080св10, яке було доповнено додатковим рішенням Верховного Суду України від 02.03.2011 у справі №6-59080св10 витребувано від приватного підприємства "Колос Чигиринщини" та повернуто належну ОСОБА_2 земельну ділянку.

Однак, на момент вчинення державним реєстратором реєстраційних дій між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Колос Чигиринщини» договір оренди землі №137 від 27 травня 2011р., строк дії якого не закінчився, він не визнавався в судовому порядку недійсним та не розривався як за рішенням cуду, так і за погодженням сторін.

Рішення ж щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі №137 від 27 травня 2011р., ні Миколаївський окружний адміністративний суд, ні інший суд не приймав.

Враховуючи, що державна реєстрація Договору оренди землі №137 від 27 трави-2011р., який було укладено між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Колос Чигиринщини» була проведена у відповідності з вимогами чинного законодавства, то відповідно підстав для проведення державної реєстрації прав оренди такої земельної ділянки за ТОВ СП «Нібулон» у державного реєстратора не було.

Одночасне ж існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту земельну ділянку суперечить вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Реєстрація договорів оренди землі з новим орендарем можлива лише після реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем.

Вказана позиція також підтверджується ухвалою ВАСУ від 06.07.2016 у справі №806/4251/15.

З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги знайшли своє відображення під час апеляційного розгляду справи.

Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 189, 196, 198, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Колос Чигиринщини" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27.03.2017 - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27.03.2017 - скасувати та постановити нову.

Позовні вимоги Приватного підприємства "Колос Чигиринщини" до Чигиринської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області ОСОБА_4 номер запису про інше речове право 13626059, дата та час державної реєстрації 29 лютого 2016р. 18:03:28 год. про проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 1,8886 га, кадастровий номер НОМЕР_1, належної ОСОБА_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" на підставі договору оренди землі серія та номер: б/н від 15 березня 2010 року.

Стягнути з Чигиринської районної державної адміністрації (20901, Черкаська обл., м. Чигирин, вул. Богдана Хмельницького, 26) на користь Приватного підприємства "Колос Чигиринщини" (20920, Черкаська обл., Чигиринський район, с.Топилівка, вул. Леніна, код ЄДРПОУ 32482851) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3360 грн. (три тисячі триста шістдесят).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 30.05.2017.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.