Постанова № 66787352, 11.05.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

11 травня 2017 року Справа № 814/1778/16

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Висотник", вул. О. Вишні, 149/2, м. Миколаїв, 54050

доГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 проскасування податкового повідомлення - рішення від 31.08.2016р. № НОМЕР_1, №0002521401, №002511401,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2016 № НОМЕР_1, №0002521401, №0002511401.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що не допускав порушень податкового законодавства, тому відповідачем протиправно прийняті податкові повідомлення-рішення.

Відповідач надав заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, з підстав зазначених у запереченнях.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.4,6 ст.128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:

Актом від 27.06.2016 № 26/14-29-14-01/19299540 про результати документальної планової виїзної перевірки ПП «Висотник» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016 встановлено порушення ст.ст. 138,139,152 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 961 568 грн., завищено відємне значення обєкта оподаткування, визначеного у фінансовій звітності за 2013-2404480 грн., 2014-1781040 грн., 2015-1496649 грн., за І кв.2016-628978 грн., ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 739 498 грн.

На підставі наданих позивачем до планової виїзної перевірки документів встановлено, що підприємство мало правовідносини з ПП «Львівопттрейд». До перевірки надано договір субпідряду № 15 від 05.12.2013, за умовами якого підрядник ПП «Євроальянсбуд» (перейменовано у ПП «Львівопттрейд») зобовязується виконати роботи по виготовленню та монтажу металоконструкцій на обєкте ТОВ Компанія «Український будівельник». ПП «Львівопттрейд» виписало на адресу позивача податкові накладні, акти приймання виконаних робіт за грудень 2013 року від 31.12.2013 року. Також договір №21 від 03.09.2014, за умовами якого підрядник зобовязується виконати роботи з виготовлення та монтажу металоконструкцій. Позивач надав акти виконаних робіт за вересень 2014 та податкові накладні від 23.09.2014, 24.09.2014, 2509.2014, 26.09.2014, 29.09.2014, 30.09.2014.

Аналізом бази даних ЄДРПН не встановлено придбання ПП «Львівопттрейд» субпідрядних робіт для виконання договірних умов з ПП «Висотник», оскільки кількістю власних трудових ресурсів(7чол.), що унеможливлює виконання робіт у задекларованих обсягах та у встановлені строки.

Позивачем віднесено до витрат вартості придбання автопослуг, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами по контрагенту ТОВ «Кристал.Биз.ЛТД» на суму 120 000 грн. Не надано жодного підтверджуючого документа(договір, акт виконаних робіт, товарно-транспортні накладні).

Позивач надав суду договір підряду № 2 від 28.11.2013 та акти приймання-передачі виконаних робіт за грудень 2013 року.

Позивач не надав суду податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту, тому податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 31.08.2016 року, яким донараховано позивачу податку на додану вартість в сумі 20000 грн. основного платежу та 5 000 грн. штрафних санкцій є правомірним. Також позивачем завищено витрати на суму 100 000 грн. по цьому контрагенту, але виокремити них з податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 31.08.2016 року, яким зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток неможливо.

До перевірки позивач надав договір субпідряду № 7 від 06.02.2014 року, укладений з ТОВ «Білдекс», за умовами якого субпідрядник зобовязаний виконати роботи по виготовленню та монтажу металоконструкцій на обєктах Миколаївського морського торгового порта, акти виконаних робіт за лютий 2014, податкові накладні від 12.02.2014,14.02.2014, 21.02.2014,27.02.2014,28.02.2014.

Аналізом бази ЄДРПН відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Білдекс» кількістю власних трудових ресурсів 6 осіб не міг виконати роботу у задекларованих обсягах та у встановлені строки, також у ТОВ відсутні основні фонди та транспортні засоби.

Позивач надав до перевірки договір підряду №22 від 03.10.2014, укладений з ПП «Дніпро-Індустрі» (до перейменування ПП «БК «Атріум-Сервіс»), за умовами якого підрядник зобовязується виконати роботи по виготовленню металоконструкцій, акти виконаних робіт за листопад 2014, податкові накладні від 07.11.2014, 10.11.2014, 12.11.2014, 14.11.2014, 14.11.2014, 18.11.2014, 21.11.2014,19.11.2014, 26.11.2014, 28.11.2014 року.

На підставі податкової інформації, отриманої від ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, що ПП «Дніпро-Індустрі» формує податкові зобовязання без реального здійснення господарських операцій, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення субєкта до схеми формування штучного податкового кредиту.

Підприємство в 2015 році мало правовідносини з ПП «Троя», що підтверджується договором підряду № 2 від 05.01.2015, за умовами якого підрядник зобовязаний виконати роботи з виготовлення металоконструкцій, податкові накладні , акти виконаних робіт за січень 2015. Відповідач дійшов висновку про неможливість підтвердити реальність здійснення господарської операції, в звязку з відсутністю спецтехніки, достатньої чисельності працюючих.

Позивач надав договір підряду № 5 від 04.02.2015 року, договір № 8 від 03.03.2015,№10 від 01.04.2015,№11 від 02.04.2015, укладений з ТОВ «Граніт-сателіт», за умовами якого підрядник зобовязується виконати роботи з виготовлення металоконструкцій, акти виконаних робіт, податкові накладні.

На підставі податкової інформації від ДПІ у Київському районі м. Одеса, відповідач дійшов висновку про нереальність угоди, оскільки ТОВ «Граніт-сателіт» не надано звіт форми 1ДФ, звіт про суму нарахування заробітної плати, що ставить під сумнів факт здійснення ТОВ виконаних робіт.

Позивач надав до перевірки договір підряду № 15 від 03.06.2015, укладений з ТОВ « Степн ЛТД», за умовами якого підрядник зобовязується виконати роботи з металоконструкцій, акти приймання виконаних будівельних робіт за червень 2015 року, податкові накладні від 26.06.2015,29.06.2015.

Відповідач дійшов висновку про нереальність вищезазначеної угоди, в звязку з відсутністю власних трудових ресурсів(1 особа), що унеможливлює виконання робіт у задекларованих обсягах та у встановлені строки.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

По контрагентам ПП «Євроальянсбуд» (перейменовано у ПП «Львівопттрейд»)ТОВ «Промспецснаб-юг», ТОВ «Білдекс» ПП «Дніпро-Індустрі» (до перейменування ПП «БК «Атріум-Сервіс») ПП «Троя», ТОВ «Граніт-сателіт», « Степн ЛТД», відповідач зробив висновок про нереальність цих угод, але надані позивачем первинні документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг. Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов'язань.

Дослідженні в ході судового засіданні первинні документи, надані суду позивачем свідчать, що угоди, які були укладені між позивачем та ПП «Євроальянсбуд» (перейменовано у ПП «Львівопттрейд»)ТОВ «Промспецснаб-юг», ТОВ «Білдекс» ПП «Дніпро-Індустрі» (до перейменування ПП «БК «Атріум-Сервіс») ПП «Троя», ТОВ «Граніт-сателіт», « Степн ЛТД», спрямовані на реальне настання наслідків, умовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Товар та послуги, які придбавалися позивачем притаманні його господарській діяльності та використовувалися ним для здійснення господарської діяльності, тому формування позивачем податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу витрат за результатами господарської діяльності з контрагентами, зазначеними в акті перевірки є правомірним, тому податкові повідомлення рішення №0002521401, №0002511401 від 31.08.2016 належить скасувати в частині нарахування зобовязань по вищезазначеним контрагентам.

В ході проведення перевірки встановлено, що в 2013 році ПП «Висотник» проведено переоцінку основних засобів, про що свідчить звіт ПП «Експертно-діловий центр Лідер». За результатами переоцінки підприємство провело уцінку необоротних активів. Загальна суму уцінки склала 1 027167,1 грн. Сума уцінки відображено по рядку 2180 Звіту про фінансові результати за 2013 рік у розмірі 1027167 грн. Та відповідно враховано при визначенні обєкту оподаткування Декларації з податку на прибуток за 2013 рік.

На порушення п.152.10 ст.152 ПК України позивачем завищено показник у рядку 2180 Звіту про фінансові результати «Інші операційні витрати» за 2013 та відповідно рядку 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень(стандартів) бухгалтерського обліку на суму 1027167 грн. в частині включення до інших операційних витрат вартість уцінки необоротних активів.

Відповідно до п.152.10 ст.152 ПК України якщо платник податку приймає рішення про уцінку/дооцінку активів згідно з правилами бухгалтерського обліку, - така уцінка/дооцінка з метою оподаткування не змінює балансову вартість активів та доходи або витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням зазначених активів. Норми цього пункту не застосовуються до операцій, стосовно яких іншими нормами цього Кодексу передбачено визнання доходів та витрат за даними бухгалтерського обліку.

Позивач надав суду пояснення, що власником підприємства було прийнято рішення про виплату йому дивідендів у грошовій формі, тому підприємством було здійснено оцінку(уцінку) основних засобів. Потім оформлено з особою, якій виплачуються дивіденди договір купівлі-продажу та проведено взаємозалік за зобовязаннями, тому позивач вважає, що відповідно до п.152.10 норми цього пункту не застосовуються до операцій стосовно яких іншими нормами цього Кодексу передбачено визнання доходів та витрат за даними бухгалтерського обліку та посилається на п.146.13 ст.146 ПК України, яким перебачено, що сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих обєктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Суд не погоджується з позицією позивача, оскільки в акті перевірки зазначено, що позивачем при уцінці основних засобів ця сума була віднесена на витрати платника податків, але в цій статті чітко зазначено, що уцінка не змінює доходи та витрати платника податку.

Посилання позивача на ст.146 ПК України є безпідставним, оскільки ця стаття передбачає особливості відображення операцій з продажу основних засобів та нематеріальних активів до доходів або витрат в залежності від продажу майна вище або нижче балансової вартості, а не стосовно уцінки майна, тому підприємством протиправно сума уцінки 1 027 167 грн. зазначена в сумі витрат підприємства за 2013.

В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем віднесено до рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції(товарів, робіт, послуг) Звіту про фінансовий результат Форми №2 та відповідно враховано при визначенні обєкту оподаткування уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2013 рік витрати у сумі 1 244182,33 грн., які не підтверджені відповідними бухгалтерськими документами.

Позивач не надав при перевірки жодних підтверджуючих документів (договорів, видаткових накладних, актів виконаних робіт, інших документів) , згідно яких можливо підтвердити списання витрат по рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» в сумі 1 244182,33 грн. на рахунок Кт 79 «Фінансовий результат».

Позивач надав суду пояснення, що підприємство в 2012 році було понесено витрати на виробництво та монтаж металоконструкцій обєкта «Комплекс по перевантаженню мінеральних добрив. Ділянка перевантаження карбамида», згідно договору № 400/нк-12 від 31.01.2012, укладеного з ТОВ «МСП Ніка-Тера». Після приймання виконаних робіт та підписання актів КБ-2в та КБ-3 замовником було встановлено неякісне виконання зачистки швів на металоконструкціях в кількості 718,83 тон. Для уникнення непорозуміння позивачем було виконано повторну зачистку швів на металоконструкціях, але про це не було повідомлено бухгалтерію. Витрати на виробництво та монтаж металоконструкцій обєкту «Комплекс по перевантаженню мінеральних добрив. Ділянка перевантаження карбамида» не були помилково враховані на витрати підприємства, а помилка була виявлена тільки після звільнення бухгалтера та проведенні інвентаризації, тому уточнюючим розрахунком від 22.04.2014 № НОМЕР_3 вказаний недолік був виправлений.

Також на виконання вищезазначеної угоди та правомірності списання витрат підприємства за 2013 рік в сумі 1244182,33 грн. позивачем були надані накази № 30,31 від 23.01.2013, 30.01.2013, інвентаризаційний опис ТМЦ, бухгалтерська довідка за результатами інвентаризації, довідка по списанню виготовлених металоконструкцій, довідка про змонтовані металоконструкції, довідка про виготовлені, направлені замовнику та оплачені металоконструкції, вартість додаткових робіт по зачистці торців та прокольних кутів кромок металопрокату гнутого швелера.

Таким чином, позивачем правомірно списані витрати в сумі 1 244 182,33 грн.

Суд частково погоджується з позицією відповідача стосовно того, що позивачем протиправно відображені у витратах підприємства витрати в сумі 100 000 грн. по контрагенту ТОВ «Кристал.Биз.ЛТД» та відображення у витратах підприємства за 2013 рік суму уцінки-1 027 167 грн. За ці порушення відповідачем прийнято повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 31.08.2016, яким позивачу було зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток по роках 2013, 2014, 2015, І кв.2016,

Але з наданого суду розрахунку податкового повідомлення-рішення, суд не може його частково скасувати, оскільки сума відємного значення частково переходить із рока в рік та з яких порушень складається це відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток неможливо встановити, тому суд вважає за необхідне податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 31.08.2016 скасувати повністю.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, позов належить задовольнити частково. Податкове повідомлення рішення № НОМЕР_2 від 31.08.2016 належить скасувати частково на суму 719498 грн. основного платежу та 179874,50 грн. штрафних санкцій. Податкове повідомлення рішення в частині 20 000 грн. основного зобовязання та 5000 грн. штрафних санкцій з податку на прибуток по контрагенту ТОВ «Кристал.Биз.ЛТД» нараховані правомірно.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1 Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.08.2016 року № НОМЕР_1.

3. Скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.08.2016 року № НОМЕР_2 на суму 719498 грн. основного зобов'язання та 179874,50 штрафних санкцій.

4. Скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.08.2016 року № НОМЕР_4.

5. Присудити на користь Приватного підприємства "Висотник" судовий збір у сумі 30947,96 грн. (тридцять тисяч дев'ятсот сорок сім гривень 96 коп.), сплачений платіжним дорученням № 1116 від 27.09.2016 року та платіжним дорученням № 1117 від 27.09.2016 року за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко