Рішення № 66783970, 24.05.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1094/17

Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О.

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Калараш А.А., Заїкіна А.П.

при секретарі Гарбуз В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановила:

Представник ПАТ «Акцент-Банк» звернувся до суду із позовом до відповідача, вказуючи, що 14.01.2011 року між Банком та відповідачем був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання по видачі кредиту в сумі 10 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % річних, а ОСОБА_2 зобов'язався своєчасно повернути позивачу всю суму кредиту, відсотки та дотримуватися строків та умов, вказаних у договорі.

В порушення умов вказаного договору відповідач прострочив виплату грошової суми, тому, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 19 843,97 гривень, а також судові витрати у розмірі 1 378 гривень (а. с. 2-3).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2016 року у задоволенні позову ПАТ «Акцент-Банк» відмовлено (а. с. 28-29).

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права (а. с. 31-33).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ПАТ «Акцент-Банк» підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Акцент-Банк», суд першої інстанції виходив із того, що Банк пропустив строк позовної давності звернення до суду із відповідним позовом.

Проте, з таким висновком суду колегія суддів погодитися не може.

Судом встановлено, що 14 січня 2011 року між ПАТ «Акцент-Банк» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № б/н, за умовами якого ПАТ «Акцент-Банк» надав на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності, а ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 10 000 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а. с. 6-10).

Згідно з умовами укладеного між сторонами договору він складається із заяви позичальника та Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови).

Відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав, в зв'язку з чим загальна заборгованість по погашенню кредиту станом на 02.03.2016 року складає 19 843,97 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 8 937,23 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом - 9 485,60 гривень, штраф (фіксована частина) - 500 гривень, штраф (процентна складова) - 921,14 гривень.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Свою згоду з Умовами ОСОБА_2 висловив у своїй заяві, яку власноручно підписав.

Таким чином, кредитний договір є укладений сторонами в письмовій формі, що зумовлює виникнення у сторін прав та обов'язків, у відповідності з умовами цього договору.

Так, відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Автоматичне неодноразове продовження дії картки не змінює терміну виконання кредитного зобов'язання, отже продовження дії картки для настання кінцевого терміну повернення заборгованості значення немає.

Відповідно до пунктів 3.1.1, 5.4 правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі N 6-14цс14.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до Умов та Правил картковий рахунок - це поточний рахунок, на якому враховуються операції по платіжній картці. Картрахунки відкриті на невизначений строк.

Пунктом 9.12. Умов, укладених між Банком та ОСОБА_2, визначено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна з сторін не проінформує іншу про припинення договору, він автоматично пролонгується на такий же строк.

Відповідно до п. 9.3. Умов надання банківських послуг передбачено, що картрахунки відкриваються на невизначений термін за виключенням, передбаченими п. п. 9.6., 9.7. цих умов.

ОСОБА_2 не надав письмової заяви про закриття картрахунку, у зв'язку із чим, на підставі Умов, строк дії картки було продовжено на такий же строк, строк дії Кредитного договору також було продовжено на строк дії Картки.

Згідно із п. 3.1. Правил користування карткою, строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця.

За положеннями статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Переривання позовної давності можливе виключно в межах позовної давності.

Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги ПАТ «Акцент-Банк» про те, що відповідач ОСОБА_2 протягом 2011-2013 років здійснював часткове погашення кредиту, тобто в межах строку позовної давності.

Так, із розрахунку заборгованості за договором № б/н від 14.01.2011 року станом на 02.03.2016 року та виписки про рух коштів вбачається, що ОСОБА_2 здійснював платежі - 22.09.2011 року на суму 700 гривень, 20.10.2011 року на суму 700 гривень, 14.11.2011 року на суму 1 000 гривень, 22.12.2011 року на суму 700 гривень, що перервало перебіг строку давності та розпочало новий до 22.12.2015 року, останній платіж по кредиту здійснено 10.06.2013 року у розмірі 3 000 гривень. ПАТ «Акцент-Банк» звернувся до суду із позовом 23.05.2016 року, тобто в межах строку позовної давності (а. с. 4-5).

При указаних обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2016 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті заявлених вимог.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч.1 ст. 309, ст. ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2016 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ: 14360080, заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 січня 2011 року станом на 02.03.2016 року в сумі 19 843,97 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сорок три гривні дев'яносто сім копійок) гривень, яка складається із: заборгованості за кредитом у сумі 8 937,23 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 9 485,60 гривень, штрафу (фіксована частина) у сумі 500 гривень, штрафу (процентна складова) у сумі 921,14 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати у розмірі 2 893,80 гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Заїкін А.П.

ОСОБА_3