Вирок № 66779598, 30.05.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3294/16-к

Номер провадження 1-кп/629/74/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

при секретарі судових засідань - Фалькової І.М.,

за участю прокурора - Решетняк В.О.,

захисників - адвокатів Остапенко С.Ю., Цувіної О.О., Соколової Р.І.,

обвинувачених - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, законних представників неповнолітніх - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8, представника служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області - Бровко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області, справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12016220380001666 за підозрою

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, студента Лозівського професійного ліцею, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України,

неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, студента Лозівського професійного ліцею, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, учня 9-А класу Лозівської ЗОШ № 12, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Димитров Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, студента Панютинського професійного аграрного ліцею, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

у с т а н о в и в:

В ході судового слідства установлено, що 13 червня 2016 року в період з 03.00 до 03.30 год., неповнолітній ОСОБА_5, діючи в результаті умислу на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою наживи, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_6, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, прийшли до будинку № АДРЕСА_5 завідомо знаючи, що в під'їзді № 1 вказаного будинку знаходяться рулони руберойду «Бікроеласт». Скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає та що будь-які сторонні особи відсутні, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом вільного доступу таємно викрали з під'їзду № 1 вказаного будинку чотири нові рулони руберойду «Бікроеласт ХКП 4,0 сланець сірий», вартістю 372,00 грн. за 1 рулон, після чого з місця скоєння злочину зникли та викраденим розпорядилися на власний розсуд, спричинивши ПП «Бумеранг-3» матеріальну шкоду на загальну суму 1488,00 грн.

Крім того, 11 жовтня 2016 року близько 17.00 години, ОСОБА_13 разом зі знайомими неповнолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знаходилися біля під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_5. Побачивши ОСОБА_14, який проходив повз даний під'їзд, діючи в результаті раптово виниклого умислу на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з погрозами застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та з застосуванням такого насильства, діючи за попередньою змовою, а саме з мовчазної згоди, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_15, після того, як ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_14 та наніс останньому удар рукою в обличчя, разом з ОСОБА_7 також підійшли до ОСОБА_14 Далі вони стали вимагати у останнього віддати всі наявні грошові кошти, виражаючи при цьому на адресу ОСОБА_14 погрози про застосування щодо нього фізичного насильства, демонструючи при цьому жести руками, а саме постукуючи кулаком однієї руки об долоню іншої руки, що було сприйняте ОСОБА_14 як психологічна погроза. Оскільки грошей у ОСОБА_14 при собі не було, то ОСОБА_8 потребував, щоб ОСОБА_14 віддав їм свій мобільний телефон, на що ОСОБА_14 не погодився, та, побоюючись, що йому завдадуть тілесних ушкоджень, погодився заплатити грошові кошти у сумі 100 грн. взамін мобільного телефону. Після цього ОСОБА_14 у супроводі ОСОБА_8, ОСОБА_15 та ОСОБА_7, що обмежувало його волю щодо вільного пересування та також сприймалося ним як психологічна погроза, направився до місця свого проживання - до будинку АДРЕСА_5. Прямуючи до місця проживання ОСОБА_14, ОСОБА_8 продовжував погрожувати ОСОБА_14 застосуванням фізичного насилля, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а саме завданням тілесних ушкоджень, що чули також та підтримували і ОСОБА_15 разом з ОСОБА_7 Коли ОСОБА_14 попросив не застосовувати до нього насилля, то ОСОБА_15 сказав, що взамін ОСОБА_14 повинен заплатити їм 300 грн. Підійшовши до свого під'їзду у буд. АДРЕСА_5, ОСОБА_14 на вимогу ОСОБА_8 віддав йому свій мобільний телефон моделі «Samsung Galaxy MEGA», вартістю 1680,00 грн., разом з картою пам'яті об'ємом 1 Гб вартістю 20 грн., чохлом, вартістю 30,00 грн., та сім-карткою, яка не представляє матеріальної цінності для потерпілого, загальною вартістю всього майна 1730,00 грн., після чого піднявся до своєї квартири № 53 за грошовими коштами. Після цього ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_15 з місця скоєння злочину зникли та викраденим розпорядилися на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_14 матеріальні збитки на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винним в інкримінованих йому правопорушеннях та пояснив, що знаючи про те, що в будинку № 24 буде проводитися ремонт криши та що в під'їзді находяться рулони нового руберойду, 13.06.2016 року вони разом з ОСОБА_6 прийшли в перший під'їзд будинку АДРЕСА_5 звідки викрали 4 рулони руберойду, які погрузили в машину таксі і відвезли до училища культури, де заховали в лісосмузі. Захотілося легких грошей, але потім їх знайшла поліція і вони ці рулони руберойду повернули. Крім того, 10.11.2016 року він, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знаходились в м. Лозова біля гуртожитку № 21, побачили хлопця, ОСОБА_8 вдарив його в обличчя, потім вони з ОСОБА_7 підійшли до них. ОСОБА_8 став вимагати гроші у хлопця, але той сказав, що у нього з собою грошей не має. ОСОБА_8 потребував у нього мобільний телефон, на що хлопець відповів, що гроші є вдома і запропонував піти до його будинку. Коли прийшли на мікр. 5, то у нього забрали мобільний телефон, а він пішов додому за 300 грн. Вони забрали телефон і пішли. Потім подзвонили, запропонували за 200 грн. повернути телефон. Коли повертали телефон, то ОСОБА_8 не піймали, а їх з ОСОБА_7 затримали. В скоєному щиро розкаявся.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винним в інкримінованому йому правопорушенні та пояснив, що 13.06.2016 року вони разом з ОСОБА_5 прийшли в перший під'їзд будинку АДРЕСА_5 звідки викрали 4 рулони руберойду. Рулони погрузили в машину таксі, вивели, потім хотіли продати, це була можливість легко заробити гроші. В скоєному щиро розкаявся.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 визнав себе винним в інкримінованому йому правопорушенні та пояснив, що 11.10.06.2016 року вони разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 стояли біля під'їзду 21 гуртожитку, мимо них проходив молодий хлопець. ОСОБА_8 його вдарив в обличчя, потім він та ОСОБА_5 підійшли до них, почали вимагати всі гроші, але грошей при ньому не було, тоді вирішили забрати мобільний телефон в обмін на 100 грн., він сказав, що вдома є гроші. Пішли разом з ним на мікр. 5, де він проживав, біля будинку забрали у нього телефон, сказали, щоб він ніс 300 грн., але його не дочекались і разом з телефоном пішли. Потім зрозуміли, що це неправильно, подзвонили на телефон, що у нього був в телефонній книжці, запропонували повернути телефон в обмін на гроші, домовилися про місце зустрічі. Коли замість потерпілого побачили жінку, то ОСОБА_8 кинув телефон на зупинці та побіг, а їх з ОСОБА_5 затримали. В скоєному щиро розкаявся.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 визнав себе винним в інкримінованому йому правопорушенні та пояснив, що 11.10.06.2016 року вони разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 стояли біля під'їзду 21 гуртожитку, мимо них проходив молодий хлопець. Він вдарив його в обличчя, потім ОСОБА_7 та ОСОБА_5 підійшли до них, вони почали вимагати гроші, але грошей при ньому не було, тоді вирішили забрати мобільний телефон в обмін на 100 грн., він сказав, що вдома є гроші. Пішли разом з ним на мікр. 5, де він проживав, біля будинку забрали у нього телефон, але сказали, щоб він ніс 300 грн., але його не дочекались і разом з телефоном пішли. Потім зрозуміли, що це неправильно, подзвонили на телефон, що у нього був в телефонній книжці, запропонували повернути телефон в обмін на гроші, домовилися про місце зустрічі. Коли він вийшов до жінки, щоб повернути телефон, то бачив, що вона не сама, кинув телефон і втік. Пізніше дізнався, що ОСОБА_5 і ОСОБА_7 затримали. Розуміє, що не мав права підіймати руку на іншого чоловіка. В скоєному щиро розкаявся.

Суд, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що винуватість обвинувачених в інкримінованих їм правопорушеннях крім визнання ними своєї вини, підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- показаннями свідка ОСОБА_16, який в судовому засіданні пояснив, що він працює у поліції, йому подзвонив начальник та повідомив, що у ОСОБА_14 був забраний мобільний телефон, запропоновано було повернути його за 300 грн. Він підійшов до будинку потерпілого і побачив, що там знаходиться жінка, як з'ясувалося, це була мати потерпілого, яка ходила біля будинку та розмовляла по телефону. Потім вона пішла в сторону лісосмуги біля залізничної платформи. Він на відстані пішов за нею і побачив, що до неї назустріч вийшов підліток, побачивши жінку, він кинув телефон і побіг. Підлітка вони не наздогнали, але були затримані ОСОБА_5 та ОСОБА_7. Від них вони дізналися, що ОСОБА_8 навчається в Панютинському ліцеї, наступного дня вони поїхали до ліцею і в присутності завуча опитали його;

- показаннями свідка ОСОБА_17, яка в судовому засіданні пояснила, що в їх будинку був створений кооператив, за державні кошти був закуплений руберойд для ремонту покрівлі, який знаходився в під'їзді будинку, а мешканці по черзі його охороняли. Один з співмешканців подзвонив їй та повідомив, що бачив, як два хлопці перетягували рулони руберойду з під'їзду будинку. Вони викликали поліцію, перерахували рулони і з'ясували, що зникло 4 рулони. Потім хлопці, а це були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вибачилися перед мешканцями будинку, ніяких претензій до них не мають;

- показаннями свідка ОСОБА_18, матері потерпілого ОСОБА_14, яка в судовому засіданні пояснила, що її син зараз знаходиться на роботі, тому не має можливості з'явитися до суду. Пояснила, що 11.10.2016 року вона не змогла додзвонитися до сина, це її насторожило, тому що син завжди відповідав на її дзвінки. Коли син прийшов до дому, то вона побачила, що у нього припухло обличчя. Він їй розповів, що на вулиці до нього причепилися три підлітка, яки вимагали у нього гроші. Один з них вдарив його в обличчя. Вони забрали у нього мобільний телефон і вимагають за його повернення 300 грн., зараз вони знаходяться біля їх будинку, викликали поліцію. Потім вона спустилася вниз, але побачивши її, підлітки зникли разом з телефоном. Потім приїхала поліція, вони їм все розповіли. Пізніше на її телефон подзвонили, запропонували повернути телефон за 200 грн., але без поліції. За згодою з працівниками поліції, вона погодилась, вони домовились про зустріч. Вона прийшла до місця зустрічі, побачила одного підлітка, який побачивши її кинув телефон на землю і убіг. Працівники поліції затримали двох інших підлітків;

- свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні повідомив, що його брат - ОСОБА_19 хороша людина, навчається в Панютинському аграрному ліцеї, виховується в неповній сім'ї, батько в 2005 році помер, проживає разом ним та мамою, допомагає бабусі, займається спортом, читає книжки;

- свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні повідомила, що 11.10.2016 року її син - ОСОБА_7 прийшов зі школи додому, поїв і пішов гуляти, потім через пару годин подзвонили з відділку поліції, попросили приїхати і вона вже у відділку дізналася, що сталося. ОСОБА_23 навчається в школі, людина доброзичлива, виховує вона його сама, з чоловіком розлучилася ще в 2003 році, коли сину було 3 роки, з батьком він майже не спілкується. Вони з сином розуміють один одного, він поважає її як мати, дослухається до неї. Після події вони багато разів розмовляли на цю тему, він обіцяв, що такого більше не повториться;

- протоколом огляду місця події від 13.06.2016 року, з якого вбачається, що безпосереднім місцем події є приміщення під'їзду № 1 в буд. № 29 на мікр. 1 в м. Лозова Харківської області. Вхід в під'їзд здійснюється через одностворчаті металеві двері, оснащені запираючим пристроєм у вигляді пазового замку. При вході в лівому куті знаходиться рулон з руберойдом марки «Бікроеласт» чорного кольору, ніяких слідів більше не виявлено (т.1 а.с.113);

- протоколом огляду місця події від 13.06.2016 року, з якого вбачається, що безпосереднім місцем огляду є відкрита ділянка місцевості, яка розташована на узбіччі через дорогу від Лозівського училища культури та мистецтв на мікр. 2 в м. Лозова Харківської області. На вказаній ділянці місцевості знаходяться двоє хлопців, які представилися як ОСОБА_6, 1999 року народження, та ОСОБА_5, 1998 року народження, при яких виявлено чотири рулони руберойду. На запитання слідчого відповіли, що 13.06.2016 року о 03.00 годині вони виявили в під'їзді № 1 буд. № 29 на мікр. 1 в м. Лозова велику кількість рулонів руберойду. Чотири рулони руберойду вони поцупили та сховали біля вказаного будинку, а потім на тачці перевели в лісосмугу на узбіччі дороги біля ЛУКІМу на мікр. 2 з метою подальшого продажу. Рулони руберойду вилучено (т.1 а.с.114-115);

- фото таблицею до протоколу огляду місця події від 13.06.2016 року (т.1 а.с.116);

- протоколом огляду предметів від 15.06.2016 року, а саме чотирьох рулонів руберойду, нових (т.1 а.с.117-118);

- протоколом слідчого експерименту від 17.08.2016 року за участю ОСОБА_5, під час проведення якого в присутності понятих ОСОБА_5 добровільно показав на місці та пояснив, що руберойд знаходився в першому під'їзді будинку № 24 на мікр. 1 в м. Лозова. В червні 2016 року вночі вони разом з ОСОБА_6 прийшли до будинку, де з під'їзду витягли 4 рулони руберойду, поклали їх збоку будинку і визвали таксі. На таксі відвези до училище культури, де заховали рулони у траві (т.1 а.с.126-127);

- фото таблицею до протоколу слідчого експерименту від 17.08.2016 року (т.1 а.с.128-129);

- протоколом слідчого експерименту від 20.08.2016 року за участю ОСОБА_6, під час проведення якого в присутності понятих ОСОБА_6 добровільно показав на місці та пояснив, що в червні 2016 року ОСОБА_5 запропонував заробити гроші, вночі вони разом з ОСОБА_5 прийшли до будинку № 24, де з першого під'їзду витягли 4 рулони руберойду, поклали їх збоку будинку і визвали таксі. На таксі відвези до училище культури, де заховали рулони у траві (т.1 а.с.130-131);

- фото таблицею до протоколу слідчого експерименту від 20.08.2016 року (т.1 а.с.132-133);

- протоколом огляду місця події від 11.10.2016 року, з якого вбачається, що безпосереднім місцем огляду є відкрита ділянка місцевості, яка розташована на залізничній станції 936 км. З лівої сторони розташована лісосмуга, перед лісосмугою тротуар-платформа з бордюром. Далі 2-і колії. Напроти розташована станція, а саме приміщення станції. Біля зупинки мається електроопора, на якій металева табличка з написом «936 км», від даної опори на відстані 3-4 метрів ОСОБА_18 був знайдений мобільний телефон марки «Samsung Galaxy», який належав її сину (т.1 а.с.135-136);

- фото таблицею до протоколу огляду місця події від 11.10.2016 року (т.1 а.с.137);

- протоколом огляду предметів від 15.06.2016 року, а саме чотирьох рулонів руберойду, нових (т.1 а.с.138-139);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.10.2016 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_14 впізнав на фото № 3 особу, яка в компанії з іншими особами вимагала у нього гроші та в якої в кишені ніби був ніж (т.1 а.с.142);

- додатком до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.10.2016 року, в якому зазначено, що на фото № 3 зображений ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на інших фото зображені сторонні особи (т.1 а.с.143);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.10.2016 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_14 впізнав на фото № 2 особу, яка 11.10.2016 року нанесла йому удар в ніс та заволоділа його мобільним телефоном (т.1 а.с.144);

- додатком до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.10.2016 року, в якому зазначено, що на фото № 2 зображений ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, на інших фото зображені сторонні особи (т.1 а.с.145);

- протоколом слідчого експерименту від 04.11.2016 року за участю потерпілого ОСОБА_14, під час проведення якого потерпілий ОСОБА_14 добровільно показав на місцевості та пояснив, що 11.10.2016 року він проходив біля будинку № 21 на мікр. 1, де у під'їзда № 1 стояло три підлітка. Він пройшов повз них, але його наздогнав один із підлітків та вдарив в обличчя, почав вимагати гроші, потім з кармана дістав його телефон. Підійшли інші підлітки і обступили його. Запропонували заплатити за телефон 100 грн., він подумав, що його будуть бити і погодився. Пояснив їм, що гроші вдома, і вони всі разом пішли на мікр. 5 до його будинку. Два підлітка йшли попереду, а той, хто його вдарив, йшов разом з ним. Колі підійшли до будинку, то парні повідомили, що за телефон вже потрібно віддати 300 грн., на що він погодився. Там парень, що його вдарив, забрав у нього мобільний телефон, а він сам пішов додому. Вдома він про все розповів матері і вони викликали поліцію (т.1 а.с.150-151);

- фото таблицею до протоколу слідчого експерименту від 04.11.2016 року (т.1 а.с.152-156).

Суд вважає, що дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які виразилися у викраденні 13.06.2016 року чотирьох рулонів руберойду, який належить ПП «Бумеранг-3», правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, дії ОСОБА_5, які виразилися у відкритому викраденні мобільного телефону у гр. ОСОБА_14 з застосуванням фізичного насильства, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а також з погрозою застосування такого насильства, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які виразилися у відкритому викраденні мобільного телефону у ОСОБА_14 з застосуванням фізичного насильства, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а також з погрозою застосування такого насильства, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 103 КК України при визначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, не одружений, не працює, студент Лозівського професійного ліцею № 36, навчається за спеціальністю - штукатур, лицювальник-плиточник, маляр, за місцем навчання характеризується негативно, виховується в неповній багатодітній сім'ї, проживає разом з матір'ю, сестрою та братами, за місцем проживання характеризується формально.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5, суд визнає щире каяття, притягнення до кримінальної відповідальності вперше.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 ст. 69 КК України суд не вбачає.

При призначенні покарання по сукупності злочинів, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 70 КК України, призначив покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_5, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75, 104 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, студент Лозівського професійного ліцею № 36, навчається в групі № 27 за спеціальністю - штукатур, лицювальник-плиточник, маляр, за місцем навчання характеризується посередньо, мешкає разом з бабусею та дідусем, батьки розлучені, батько проживає в м. Харкові, мати знаходиться на заробітках, за місцем проживання характеризується формально.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6, суд визнає щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, притягнення до кримінальної відповідальності вперше.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 ст. 69 КК України суд не вбачає.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_6, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75, 104 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8 встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, студент Панютинського професійного аграрного ліцею, навчається за спеціальністю - тракторист-машиніст с/г виробництва, слюсар з ремонту с/г машин та устаткування, водій автотранспортних засобів категорії «С», за місцем навчання характеризується посередньо, виховується в неповній сім'ї, мешкає разом з мамою та бабусею, за місцем проживання характеризується формально.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8, суд визнає щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, притягнення до кримінальної відповідальності вперше.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 ст. 69 КК України суд не вбачає.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_8, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75, 104 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, навчається в Лозівський ЗОШ І-ІІІ ступенів № 12, за місцем навчання характеризується посередньо, виховується в неповній сім'ї з мамою, за місцем проживання характеризується формально.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7, суд визнає щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, притягнення до кримінальної відповідальності вперше.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 ст. 69 КК України суд не вбачає.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_7, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75, 104 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Цивільний позов по справі не заявлений.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 3434 від 22.06.2016 року в сумі 351,84 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначеної експертизи з законних представників обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки обвинувачені не мають самостійного заробітку, та про що не заперечували в судовому засіданні їх законні представники.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 5430 від 10.11.2016 року в сумі 175,92 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначеної експертизи з законних представників обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки обвинувачені не мають самостійного заробітку, та про що не заперечували в судовому засіданні їх законні представники.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, ст. 103-104 КК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України та призначити покарання:

за ч.2 ст. 185 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі,

за ч.2 ст. 186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ч. 1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки:

- повідомляти Лозівський міськрайонний відділ з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (кримінально-виконавчу інспекцію) про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації до Лозівського міськрайонного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (в кримінально-виконавчу інспекцію).

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.

неповнолітнього ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання - 1 (один) рік позбавлення волі.

Відповідно до ст.75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки:

- повідомляти Лозівський міськрайонний відділ з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (кримінально-виконавчу інспекцію) про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації до Лозівського міськрайонного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (в кримінально-виконавчу інспекцію).

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирався.

неповнолітнього ОСОБА_7 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки:

- повідомляти Лозівський міськрайонний відділ з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (кримінально-виконавчу інспекцію) про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації до Лозівського міськрайонного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (в кримінально-виконавчу інспекцію).

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 не обирався.

неповнолітнього ОСОБА_8 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_8 обов'язки:

- повідомляти Лозівський міськрайонний відділ з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (кримінально-виконавчу інспекцію) про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації до Лозівського міськрайонного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (в кримінально-виконавчу інспекцію).

Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 не обирався.

Стягнути в рівних долях з законних представників засуджених ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженки с. Чернігівське Лозівського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_16, уродженки смт. Орілька Лозівського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_6, на користь держави судові витрати в сумі 351,84 грн. по 175,92 (сто сімдесят п'ять грн. 92 коп.) гривень з кожного за проведення судово-товарознавчої експертизи № 3434 від 22.06.2016 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Стягнути в рівних долях з законних представників засуджених ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженки с. Чернігівське Лозівського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_18, уродженки м. Новомосковськ Тульської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_20, уродженця м. Димитров Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, який мешкає за адресою: АДРЕСА_4, на користь держави судові витрати в сумі 175,92 грн. по 58,64 (п'ятдесят вісім грн. 64 коп.) гривень з кожного за проведення судово-товарознавчої експертизи № 5430 від 10.11.2016 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Після набрання вироком законної сили речові докази: чотири рулони руберойду «Бікроеласт ХКП 4,0 сланець сірий»; мобільний телефон «Samsung Galaxy MEGA» в корпусі білого кольору з IMEI НОМЕР_5 та НОМЕР_6, чохол силі кований чорного кольору, карту пам'яті мікро СД об'ємом 1 Гб, виробництва фірми Нокіа, які належать ОСОБА_14 - вважати повернутими потерпілим.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська