Постанова № 66779410, 29.05.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1018/17

Номер провадження 2-а/623/90/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( в порядку скороченого провадження)

29 травня 2017 року м. Ізюм

Суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюк М.П.

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ОСОБА_2 обласного військового комісаріату про визнання протиправної бездіяльність та зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо неприйняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16.Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

2) скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1, оформлене пунктом 10 протоколу № 29 від 31.03.2017 року;

3) зобовязати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 р. у звязку з встановленням йому третьої групи інвалідності в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, та надіслати вказане рішення ОСОБА_2 обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1 М;

4) зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення;

5) зобовязати ОСОБА_2 обласний військовий комісаріат повторно направити на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби -висновок з необхідними документами щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей»;

6) зобовязати ОСОБА_2 обласний військовий комісаріат надати звіт про виконання судового рішення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він проходив строкову військову службу з 23.12.1982 р. по 08.02.1985 р. у військовій частині польова пошта 48575, яка в цей час приймала участь у бойових діях на території Республіки Афганістан.

Згідно витягу з протоколу № 1896 від 27.04.2016 р. засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв - отримані рядовим у відставці ОСОБА_3 під час проходження військової служби множинні вогнепальні осколкові поранення, закрита черепно-мозкова травма - контузія головного мозку (1984 р.) та наступні захворювання - повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серія ХАР-03 № 016410 від 23.03.2004 р. - позивачу вперше встановлено третю групу інвалідності у звязку із трудовим каліцтвом, х Згідно довідки до акту огляду МСЕК серія 12ААА № 444430 від 15.08.2016 р. - позивачу змінено підстави інвалідності та з 09.08.2016 р. встановлена третя група інвалідності на строк до 09.08.2018 р. у звязку з пораненням, закритою черепно-мозковою травмою, контузією головного мозку та захворюваннями, повязаним з виконанням обовязків військової служби при виконанні інтернаціонального обовязку.

Зважаючи на викладене, позивач подав до ОСОБА_2 ОВК заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», надавши всі необхідні документи.

ОСОБА_2 ОВК № 1137/BC3 від 03.05.2017 р. позивач був повідомлений про рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 31.03.2017 р. протокол № 29, п. 10:

«Розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих на розгляд особами з числа колишніх військовослужбовців, оскільки відсутні документи, що свідчать при причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва)

У звязку з викладеним, документи повертаються на доопрацювання обласним військовим комісаріатам відповідно до списку:

ОСОБА_4 (ОСОБА_2 ОВК, дата звільнення - 08.02.1985, дата встановлення інвалідності - 09.08.2016).

Отже, позивач вважає дані дії та рішення відповідача по справі неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, в зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач по справі - Міністерство оборони України проти заявлених вимог заперечувало, надали письмові заперечення на позов та просили заявлені вимоги залишити без задоволення в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 обласний військовий комісаріат- надав суду письмові заперечення, в яких посилається на те, що на виконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 22.11.2016 року по справі № 820/6397/16-а за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обласного військового комісаріату, комісаріатом 01.02.2017 року за вих. № 17/ОГД вже направлявся висновок з документами на розгляд комісії МО України щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, а тому вважає що судом вже розглядалися аналогічні вимоги позивача, та в цій частині справа підлягає закриттю у відповідності до ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Позивач проходив строкову військову службу з 23.12.1982 р. по 08.02.1985 р. у військовій частині польова пошта 48575, яка в цей час приймала участь у бойових діях на території Республіки Афганістан. Вказані обставини підтверджуються довідкою Ізюмського ОМВК № 592 від 29.03.2016 року, архівною довідкою № 4/83797 від 03.06.2013 року, військовим квитком ( а.с.7-8,10,11).

В архівній довідці зазначено, що позивач проходив службу в військовій частині польова пошта 48575 в період з 23 грудня 1982 року ( наказ № 355) по 08 лютого 1985 року ( наказ № 25) у військовому званні " рядовий", на посаді "старший майстер". Військова частина пп 48575 з 19 лютого 1980 року по 14 лютого 1989 року приймала участь у бойових діях на території Республіки Афганістан ( а.с.11).

Із копії витягу з протоколу № 1896 від 27 квітня 2016 року засідання Центральної військово лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця отримані позивачем ОСОБА_5 під час проходження військової служби множинне вогнепальне осколкове поранення, ЗЧМТ - контузія головного мозку (1984 р.) повязані з виконання обовязків військової служби при перебуванні у країнах де велись бойові дії ( а.с.11 оборот).

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серія ХАР-03 № 016410 від 23.03.2004 р. - позивачу вперше встановлено третю групу інвалідності у звязку із трудовим каліцтвом, а згідно довідки до акту огляду МСЕК серія 12ААА № 444430 від 15.08.2016 р. - позивачу змінено підстави інвалідності та з 09.08.2016 р. встановлена третя група інвалідності на строк до 09.08.2018 р. у звязку з пораненням, закритою черепно-мозковою травмою, контузією головного мозку та захворюваннями, повязаним з виконанням обовязків військової служби при виконанні інтернаціонального обовязку (а.с. 9).

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою та громадянами України у зв'язку з виконання ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно доЗакону України «Про військовий обов'язок та військову службу».

Відповідно достатті 41 цього Закону, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановленихЗаконом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину системи їх соціального захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного права щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, визначеніЗаконом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно статті 1 даного закону соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

На момент звернення позивача з заявою про виплату одноразової допомоги в зв'язку з встановленням інвалідності внаслідок поранення (контузія) і захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії діялапостанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 «Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Згідноабзацу 5 підпункту 1 пункту 6 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується, військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

Суд погоджується з позицією позивача, що останній має право на отримання даної одноразової грошової допомоги згідно «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975, оскільки відповідно до п.8 Положення про порядок, умови, критерії встановлення інвалідності, затвердженогопостановою КМУ № 1317 від 03.12.2009 рокувизначено, що датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів, зазначених в п.3 цього Положення. Інвалідність та ступень втрати професійної працездатності (у відсотках) такого потерпілого встановлюється до першого числа місяця, що настає за місяцем, на який призначено повторний огляд.

З наданої позивачем довідки МСЕК вбачається, що з 15.08.2016 року позивачу вперше встановлена 3-я група інвалідності внаслідок поранення (контузія) і захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1.1 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженогонаказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 р. за № 1294/26071цим положенням визначається порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно достатті 16Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"тапостанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року№ 975"Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Відповідно до абзаців 7-18 пункту 4.7 Положення, документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб. У разі настання інвалідності подаються такі документи:висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом; заява про виплату одноразової грошової допомоги;копія довідки МСЕК про встановлення групи та причинного зв'язку інвалідності;копії свідоцтва про хворобу, постанови чи довідки відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва);витяг з наказу про виключення зі списків особового складу частини;копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації;копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів; копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

Згідно пункту 3«Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно пунктів 12, 13, 14 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені впунктах 10і11цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Позивач подав дану заяву та зазначені документи до ОСОБА_2 військового комісаріату, який в свою чергу направив висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи в Міністерство оборони України.

Рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 31.03.2017 року протокол № 29, п.10 документи позивача про виплату одноразової грошової допомоги внаслідок поранення (контузія) і захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії направлені до ОСОБА_2 обласного військового комісаріату на доопрацювання. Дане рішення комісії доведено до відома позивача листом ОСОБА_2 військового комісаріату за вих.№ 1137/ВСЗ від 03.05.2017 року ( а.с.10).

Згідно пункту 8статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

З огляду на вищезазначені норми діючого законодавства України суд не погоджується з пунктом 10 рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 31.03.2017 року протокол № 29 в частині повернення документів позивача про виплату одноразової грошової допомоги внаслідок поранення (контузія) і захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії на доопрацювання. Відповідач по справі у місячний строк після надходження зазначених документів мав прийняти рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу. Жодна норма діючого законодавства, що регулює порядок призначення та виплати цієї допомоги, не передбачає право Міноборони повертати документи на доопрацювання, що свідчить про протиправність прийнятого рішення відповідача та його бездіяльність.

Суд відхиляє доводи відповідача стосовно ненадання документів про обставини поранення, оскільки надання даних документів не є обовязковими і вирішальними згідно п.4.7 Положення.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача на необхідність закриття провадження у справі, оскільки вже направлявся висновок суд відхиляє так як після направлення ХОВК документів до міністерства оборони України, останнім було здійснено дії всупереч чинному законодавству шляхом прийняття рішення про повернення документів на доопрацювання і позивачу мають бути забезпечені гарантії поновлення порушеного права.

Відповідно до частини 2статті 71 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представник відповідача не довів правомірність свого рішення про повернення на доопрацювання до ОСОБА_2 обласного військового комісаріату документів позивача про виплату одноразової грошової допомоги внаслідок поранення (контузія) і захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Так, відповідно до частини 3статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 162 КАС Українивстановлені повноваження судупри вирішенні справи, до переліку яких входитьправо суду прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до вимог частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Так, відповідно до частини 3статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Пунктом 12 Порядку ( затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975) визначено порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Виходячи з буквального тлумачення ст. 16 Закону № 2011-ХІІ суд приходить до висновку, що позивач має право на її отримання, у відповідності до чинного законодавства.

Судом вбачається що відповідач в порушення Конституції України, законодавства України, підзаконних нормативно - правових актів незаконно та необгрунтовано відмовив позивачу у виплаті грошової допомоги, що дає підстави для задоволення позовних вимог.

Статтею 267 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобовязати субєкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При вирішенні справи суд враховує, що спосіб захисту порушених прав позивача має бути ефективним, тобто повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Таку правову позицію відображено, зокрема, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 року рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

На підставі вищенаведеного, керуючисьЗакону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975, Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженогонаказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530, статтями2,8-14,17,19,70-72,94,160-163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, щодо неприйнятті рішення щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої ст.16.Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1, оформлене пунктом 10 протоколу № 29 від 31.03.2017 року.

Зобовязати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 р. у звязку з встановленням йому третьої групи інвалідності в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, та надіслати вказане рішення ОСОБА_2 обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1

Зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення.

Зобовязати ОСОБА_2 обласний військовий комісаріат повторно направити на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби -висновок з необхідними документами щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».

Зобовязати ОСОБА_2 обласний військовий комісаріат надати звіт про виконання судового рішення.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до ОСОБА_2 апеляційного адміністративного суду через Ізюмський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду М.П. Одарюк