Постанова № 66775243, 24.05.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/4355/17 Провадження №33/773/371/17 Суддя в 1 інстанції: Ющук О. С. Категорія:ч.2 ст.130 КУпАП. Доповідач: Філюк П. Т.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2017 року місто Луцьк

Суддя Апеляційного суду Волинської області Філюк П.Т., при секретарі Лінік Т.В., з участю особи яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, розглянувши спільну апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2017 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, непрацюючий визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в доход держави 320 гривень судового збору.

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови суду ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 09 березня 2017 року о 18 годині 00 хвилин в м. Луцьку по вул. Шевченка, 11, керував транспортним засобом марки «Мерседес-Бенц Віто» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги, передбачені п.2.9 (а) Правил дорожнього руху.

В поданій спільній апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 вважають постанову судді необґрунтованою. Посилаються на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а лише знаходився біля нього. Зазначають, що в матеріалах справи відсутні докази які б свідчили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а ознаки стану сп'яніння не є підставою для визнання його винуватим за ч.2 ст.130 КУпАП. Просять постанову судді скасувати та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, які підтримали подану апеляційну скаргу, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст.245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону в повній мірі не дотримав.

Так, суд першої інстанції визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, в постанові зазначив, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, а в мотивувальній частині даної постанови зазначає, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. При цьому дані висновки є взаємовиключні і не узгоджуються з протоколом про адмінправопорушення, висновок про керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння свідчить про порушення водієм п.2.9. (а) Правил дорожнього руху, що підлягає окремій кваліфікації та доказовому доведенню в судовому засіданні.

Встановлено, що в суді першої інстанції ОСОБА_1 заперечував свою винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, проте його заперечення не були взяті до уваги під час судового розгляду, що мало наслідком неповноти дослідження доказів у справі та однобічність і передчасність висновків суду.

Апеляційний суд вважає, що постанова судді першої інстанції щодо ОСОБА_1 винесена з порушенням ст.283 КУпАП, а тому її слід скасувати та прийняти нову постанову, відповідно до вимог п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП.

Під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 09 березня 2017 року о 19 годині 00 хвилин в м. Луцьку по вул. Шевченка, 11, керував автомобілем НОМЕР_2, від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги, передбачені п.2.5 Правил дорожнього руху, при цьому також відмовився від підпису протоколу та дачі пояснень в присутності свідків.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки під час приїзду працівників поліції автомобілем не керував, був тверезим і вважав їхні дії неправомірними, спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, як вбачається з відеозаписів наявних в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 за обставин зазначених в протоколі керував автомобілем, дані обставини останній також не заперечував.

Будучи допитаним, за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан сп'яніння, однак останній відмовився.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні також пояснив, що ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.

Крім того, працівник полції ОСОБА_5 в судовому засідання підтвердив обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Дані показання свідків є послідовними та узгоджуються з доказами наявними в матеріалах справи про адмінправопорушення.

Згідно довідки Управління патрульної поліції у місті Луцьку, ОСОБА_1 постановою судді Луцького міськрайонного суду від 05 травня 2016 року був притягнутий до адміністративної відповідальності, за ч.1 ст.130 КУпАП, і на нього було накладено відповідне стягнення.

З огляду на вищенаведене, та оцінивши всі матеріали справи в сукупності, приходжу до висновку, про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а тому дії останнього слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 130 КпАП України.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його майновий та сімейний стан, ступінь його вини, суд приходить до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, яке буде необхідне і достатнє для виховання особи та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП скасувати та постановити нову.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 1200 (тисяча двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 дохід держави судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) гривень, за наступними реквізитами: найменування суду - Луцький міськрайонний суд Волинської області, назва податку - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), банк - ГУДКСУ у Волинської області, код банку - 803014, номер рахунку - 31214206700002, одержувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку (м. Луцьк) 22030001, ідентифікаційний код одержувача - 38009628.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області П.Т. Філюк