Ухвала суду № 66774479, 24.05.2017, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 428/4843/17

Провадження № 11-сс/782/118/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 року м.Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Тополюк Є.В.,

суддів: Рябчун О.В., Люклянчука В.Ф.

при секретарі: Магомедова Ш.Х.

за участю прокурора: Варвянського М.Ю.

підозрюваного: ОСОБА_1

захисника, адвоката: Бережного Г.М.

слідчого: Бабенко В.М.

розглянувши в м. Сєвєродонецьку Луганської області в залі судових засідань в приміщенні Апеляційного суду Луганської області у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу процесуального керівника у кримінальному провадженні № 12016130530000704 від 18.10.2016 року прокурора відділу прокуратури Луганської області Варвянського М.Ю. на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18.05.2017 року щодо обрання запобіжного заходу,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18.05.2017 року задоволено клопотання слідчого ОВС СУ ГУНП в Луганській області Бабенко В.М., погодженого із прокурором Варвянським М.Ю. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 18.05.2017 року до 16.07.2017 року включно, із визначенням застави в розмірі 128 000,00гривень щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецьк, громадянина України, раніше не судимого, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_2 - 1999 року народження, визнаного недієздатним сина ОСОБА_6 - 1991 року народження, працюючого заступником технічного директора з технології та механізації ПАТ «Лисичанськвугілля», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінуємого йому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу ОСОБА_1, а саме, те, що останній та його сім'я зареєстровані на тимчасово неконтрольованій Українською владою території.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, сторона обвинувачення подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині застосування застави в розмірі 128 000,00 (сто двадцять вісім тисяч) гривень, та ухвалити нове рішення щодо застосування застави, збільшивши її до 300 розмірів прожиткового мінімуму. Не оспорюючи ухвалу слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає, що суд встановив підозрюваному мінімальну заставу у розмірі 128 000,00 грн., не врахувавши обставини кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, наявних та доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України в судовому засіданні. Посилається на те, що відповідно до ч.4 ст.12 КК України, злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України, є особливо тяжким. Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави до підозрюваного у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, пославшись на те, що сума збитків по даному кримінальному провадженню до кінця на встановлена,злочин , у якому підозрюється ОСОБА_1, має ознаки такого, що вчинений організовано - злочинною групою, дані про те,що ОСОБА_1 переховувався від органів досудового розслідування, або впливає на свідків на цей час відсутні, пояснення підозрюваного ОСОБА_1,який заперечував проти доводів апеляційної скарги прокурора, зазначивши, що він можливо вчинив службову недбалість, або нічого іншого, має на утриманні двох дітей,дружину,яка не працює, так яка піклується за хворим недієздатним сином, які проживають разом з ним на підконтрольної Україні території, у м.Лисичанську, у нього хвора похилого віку мати,у нього не має бажання ухилятися від слідству, навпаки він співпрацює зі слідством, пояснення захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Бережного Г.М., який не погодився з доводами апеляційної скарги прокурора,та зазначив,що його підзахисний не вчиняв злочин у складі організованої злочинної групі,та не має ніякого відношення до неї, якщо вона була, з цього приводу не має жодного свідка,жодного доказу, у ОСОБА_1 не має ніякого майна на цей території,його матеріальний стан складає тільки з заробітної плати та соціальної допомоги як тимчасово переміщеним особам, пояснення слідчого Бабенко В.М., який підтримав своє клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 у повному обсязі, та пояснив, що на цей час проводяться слідчі дії, пов'язані з проведенням економічної експертизи,товарознавчої експертизи,ведеться допит останніх свідків, спочатку кримінальне правопорушення було порушено за ч.4 ст.191 КК України, нестача вугілля була встановлена упродовж 5 днів у розмірі 205 тонн, що складає суму збитків 323605,9 грн., дійсно у ОСОБА_1 не має майна, зараз він працює на своєї посаді,від слідства не ухиляється, обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, вивчивши матеріали кримінального провадження, яки були досліджені слідчим суддею, колегія суддів дійшла до наступного.

Згідно з положеннями ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді апеляційний суд має право:

1)залишити ухвалу без змін;

2)скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та інше.

На думку судової колегії, слідчій суддя при розгляді клопотання слідчого СУ ГУНП в Луганській області Бабенка В.М. дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Із досліджених апеляційним судом матеріалів встановлено, що до Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Луганській області Бабенка В.М. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке було розглянуто слідчим суддею 18.05.2017 року в установленому законом порядку з участю підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Бережного Г.М..

Клопотання слідчого було задоволено. Підозрюваному обрано запобіжній захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 18.05.2017 року до 16.07.2017 року включно, із внесенням застави в розмірі 128 000,00 грн..

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Луганській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016130530000704 від 18.10.2016 року за підозрою ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

16.05.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

З змісту ухвали слідчого судді вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 81-к/к від 13.06.2016 року ОСОБА_1 призначений виконуючим обов'язки генерального директора ДП «Первомайськвугілля», розташованого за адресою: 93292,Луганська область, м. Гірське, вул.Куйбишева, 21. ОСОБА_1, обіймаючи посаду генерального директора державного підприємства «Первомайськвугілля», наділений адміністративно - господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, у зв'язку з чим є службовою особою.

Приблизно у вересні 2016 року, займаючи вказану посаду, достовірно знаючи про високу вартість вугільної продукції, яку здобувають підрозділи ДП «Первомайськвугілля», ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне заволодіння вугільною продукцією державного підприємства у великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, та, усвідомлюючи,що самостійно не зможе реалізувати зазначений злочинний умисел, створив на території Луганської області організовану групу, до складу якої на основі добровільності та єдності злочинних намірів увійшли ОСОБА_7 та ОСОБА_5

15.09.2016 року ОСОБА_5 у якості менеджера ТОВ «Артерстелт»,що не відповідає дійсності, від імені його директора ОСОБА_8 уклав з в.о. генерального директора ДП «Первомайськвугілля» ОСОБА_1 договір купівлі- продажу № 119/01-09-16 вугільної продукції марки ГР 0-200, без наміру здійснювати оплату за поставлення вугілля.

23.09.2016 року ОСОБА_5 передав ОСОБА_1 підроблені документи на отримання в інтересах ТОВ «Артерстелт» вугілля від ДП «Первомайськвугілля» щодо відвантаження 160 тон вугілля, на одному з яких листу, виготовленому від імені директора ТОВ « Артерстелт» ОСОБА_8, ОСОБА_1 поставів візу « Підготовить наряд на отгрузку угля».

На підставі цього листа ОСОБА_5 звернувся до директора відокремленого підрозділу «Управління зі збуту контролю вугілля і стандартів ДП « Первомайськвугілля» ОСОБА_9, яка видала наряд № 108 від 23.09.2016 року на відвантаження 160 тон вугілля, а заступник головного бухгалтера ВП «Шахта «Гірська» ДП « Первомайськвугілля» ОСОБА_10 на підставі наряду оформила 9 накладних на відвантаження вугілля та передала їх ОСОБА_5 для отримання вугілля, який ці накладні залишив у приміщенні дільниці «Технологічний комплекс поверхні навантаження вугілля» ВП «Шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля».

ОСОБА_7, будучи службовою особою державного підприємства, тимчасово виконуючим обов'язки начальника дільниці «Технологічний комплекс поверхні навантаження вугілля» ВП «Шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» з 27.09.2016 року та отримавши від ОСОБА_1 вказівку здійснювати відвантаження вугілля на адресу ТОВ «Артерстелт» та залишати відвантаження поза обліком, 27.09.2016 року здійснив відвантаження вугілля марки ГР 0-200 вагою 40 тон в автотранспорт,наданий ОСОБА_5, а саме автомобіль НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_11 Відвантажене вугілля ОСОБА_7 передав ОСОБА_12, якій перевіз його до місця розвантаження у м. Новодружеську Луганської області. При цьому ОСОБА_7, діючи за вказівкою організатора злочинної групи ОСОБА_1, у щодобовому звіті про рух кондиційного вугілля та реєстрі про відвантаження вугілля споживачам (ф.УПД-14) факт відвантаження не вказав,залишивши таким чином відвантажене вугілля поза бухгалтерським обліком, відповідно, без оплати.

Аналогічним чином ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_1 було відвантажено вугілля 28.09.2016 року в автотранспорт в автомобілі НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_11, FAW державний номер НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_13вагою 40 тон; 29.09.2016 року вагою 40 тон в автомобілі НОМЕР_3 під управлінням ОСОБА_14 та КАМАЗ державний номер НОМЕР_4 під управлінням ОСОБА_15; 30.09.2016 року вагою 60 тон в автомобілі НОМЕР_5 під управлінням ОСОБА_11 та КАМАЗ державний номер НОМЕР_4 під управлінням ОСОБА_15

Фактично було відвантажено 180 тон. З метою створення видимості законності його отримання,ОСОБА_5 04.10.2016 року передав ОСОБА_1 підроблені документи, а саме, довіреність від 04.10.2016 року на отримання в інтересах ТОВ «Артерстелт» вугілля від ДП «Первомайськвугілля» та лист, виготовлений від імені директора ТОВ «Артерстелт» ОСОБА_8 щодо відвантаження ще 160тон вугілля, на якому ОСОБА_1 поставив візу «Не заперечую згідно довіреності», на підставі якого ОСОБА_5 оформив 10 накладних на відвантаження вугілля.

ОСОБА_7 04.10.2016 року здійснив відвантаження 25 тон вугілля в вантажний автомобіль НОМЕР_6 під управлінням ОСОБА_16 для подальшого продажу мешканцю с.Містки Сватівського району Луганської області ОСОБА_17 При цьому у щодобовому звіті про рух кондиційного вугілля та реєстрі про відвантаження вугілля споживачам (ф.УПД-14) факт відвантаження не вказав, залишивши таким чином відвантажене вугілля поза бухгалтерським обліком.

Всього у такій спосіб учасники організованої злочинної групи протягом вересня-жовтня 2016 року заволоділи 205 тонами вугілля марки ГР 0-200,завдавши державі в особі ДП «Первомайськвугілля» збитків на суму 323 605,9 грн.

Діяльність злочинної групи , до складу якої входили ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 було припинено із незалежних від їх волі причин, у зв'язку із виявленням працівниками підрозділу «Шахта « Гірська»

ДП «Первомайськвугілля» фактів відвантаження вугілля поза бухгалтерським обліком та розпочатим страйком.

На думку колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку, що є підстави вважати, що має місце наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.5 КК України, яке повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: звітом № 15-16 за результатами позапланового внутрішнього аудиту Відокремленого підрозділу «Шахта «Гірська» державного підприємства «Первомайськвугілля» за період з 01.01.2016 року по 25.10.2016 року, яким встановлено нестача 196 т. вугілля по ВП «Шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля»; довідкою про факт спричинення майнової шкоди з урахуванням вартості вугілля по ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля», яка складає 323 605, 9 грн.; заявою та протоколом допиту в.о. директора ВП «Шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» ОСОБА_18 про факт здійснення розкрадання вугілля; показами свідка ОСОБА_19, яка пояснила, що вона працює заступником начальника дільниці поверхневий технологічний комплекс ВП «Шахта «Гірська», та 27 вересня 2016 року генеральний директор ОСОБА_1 примушував її здійснити відвантаження вугілля ТОВ «Артерстелт», не відображаючи факт відвантаження у звітності, але вона відмовилась і тоді керівником дільниці був призначений ОСОБА_7 який здійснив відвантаження без відображення у звітності; показами свідка ОСОБА_20, яка працюючи робітницею дільниці поверхневий технологічний комплекс ВП «Шахта «Гірська» стала свідком, як у вересні 2016 року відвантажувалось вугілля сторонньому підприємству; показами свідка ОСОБА_10, яка працюючи в бухгалтерії ВП «Шахта Гірська» виписували накладні на отримання вугілля для ТОВ «Артерстелт» та передавала їх ОСОБА_5, як представнику підприємства, але у звітах факти відвантаження були відсутні; показами свідка ОСОБА_9, яка пояснила, що працює керівником управління збуту ДП «Первомайськвугілля» і у вересні та жовтні 2016 року вона на підставі документів на отримання вугілля для ТОВ «Артерстелт», на яких була вказівка генерального директора ОСОБА_1 про оформлення виписала наряд на відвантаження вугілля; та іншими матеріалами кримінального провадження.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Крім того, слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, постійного місця роботи, репутацію, майновий стан, наявність судимостей тощо.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.

Слідчий суддя також зазначив в ухвалі, що за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, та яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Крім того, слідчий суддя встановив, що про наявність існування ризиків, передбачених п.п. 1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчиненні якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Крім того, задокументовано, що ОСОБА_1 та його сім'я зареєстровані на тимчасово неконтрольованій Українською владою території.

Також слідчий суддя звернув увагу на те,що враховуючи вказані обставини, застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків.

На думку слідчого судді, надані документи щодо аудиту ВП « Шахта «Гірська» констатують факт наявності нестачі вугілля і не спростовують наявних доказів, наданих з клопотанням.

Слідчий суддя вірно зазначив,що на даній стадії кримінального процесу, він позбавлений можливості проводити аналіз наданих доказів і робити висновки про їх допустимість чи не допустимість .

Такої можливості також не має у суду апеляційної інстанції.

Таким чином слідчий суддя обґрунтовано зробив висновок про те, що є підстави вважати, що у підозрюваного є можливість, перебуваючи на свободі, перерахуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного злочину, та перебуваючи на свободі він може незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, які вказали на нього як на особу, що вчинила кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Як вказано у п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, до якого відноситься правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Однак, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На думку колегії суддів, апеляційні вимоги прокурора про збільшені розміру застави підозрюваному ОСОБА_1 не мотивовані, та спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Крім того, колегія суддів, також як і слідчий суддя, враховує наявність у ОСОБА_1 на утриманні двох дітей, один з яких недієздатний, також те,що ОСОБА_1 має сім'ю, характеризується за місцем роботи позитивно, раніше не засуджувався, його майновий стан, вік та стан здоров'я.

Слідчий суддя у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України визначив розмір застави,достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, враховуючи особливу тяжкість злочину, майновий стан підозрюваного, та міру покарання, яка загрожує підозрюваному у разі його засудження.

В апеляційної скарзі прокурора нічого нового, крім того,що врахував слідчий суддя при визначені розміру застави підозрюваному ОСОБА_1 не наведено.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

З врахуванням обставин справи, колегія суддів вважає, що встановлений слідчим суддею розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 12 років, покладених на нього обов'язків, оскільки розмір застави, визначеної слідчим суддею складає 128 000,00 грн., що відповідає вимогам ч.5 ст.182 КПК України.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя в повній мірі врахував вимоги кримінального процесуального закону при встановленні розміру застави, у зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419, 422, 376 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу прокуратури Луганської області Варвянського М.Ю. на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18.05.2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18.05.2017 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Луганській області Бабенко В.М., погодженого із прокурором відділу прокуратури Луганської області Варвянським М.Ю. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою строком на 60 днів, та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 18.05.2017 року до 16.07.2017 року включно, із визначенням застави в розмірі 128 000,00 (сто двадцять вісім тисяч) гривень відносно ОСОБА_1 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

СУ Д Д І :

Є.В.Тополюк О.В.Рябчун В.Ф.Люклянчук