Постанова № 66772667, 21.04.2017, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/2190/17

Провадження № 2-а/442/90/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кучаковського Ю.С.

за участю секретаря судового засідання Михавко І.І.,

за участю представників сторін

від позивача: не зявилися

від відповідача: не зявилися

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не зявилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 1 УПП у м.Львів лейтенанта поліції ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови,

обставини справи:

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 1 УПП у м. Львів лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії АР № 567944 від 09.03.2017, якою до ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивач не міг обїхати трамвай з правої сторони, оскільки там стояли припарковані автомобілі, а сам трамвай стояв. Послався, що не порушував вимоги п. 11.9 ПДР, а натомість виконав вимоги п. 11.9 Правил дорожнього руху.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.03.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 442/2190/17, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 06.04.2017 розгляд справи було відкладено в звязку з неявкою сторін.

В судове засідання 21.04.2017 сторони не зявилися та своїх повноважних представників не направили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача в порядку письмового провадження.

Від Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції надійшло заперечення проти адміністративного позову, в якому воно просило прийняти заперечення до адміністративного позову, залучити Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції в якості співвідповідача, оскільки інспектор Матичак Р.І. є працівником Управління, відмовити повністю у задоволенні позову та розглядати справу без їхньої участі. До заперечення було додано довіреність на представника та DVD-диск.

Ухвалою від 21.04.2017 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління патрульної поліції у м. Львові (79000, м. Львів, вул. Перфецького, 19) Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ідентифікаційний код 40108646).

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності сторін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області,

встановив:

Згідно з постановою про адміністративне правопорушення серії АР № 567944 від 09.03.2017 ОСОБА_1 09.03.2017 о 18:35 год. у м. Львові по вул. Коновальця, 114, керуючи транспортним засобом „PEUGEOT 407, номерний знак НОМЕР_1 здійснив виїзд на трамвайну колію зустрічного напрямку, чим порушив пункт 11.9 ПДР. За вказане правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Не погодившись з цією постановою, позивач оскаржив її до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обовязків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного розїзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами звязку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України „Про дорожній рух, учасники дорожнього руху зобовязані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України „Про екстрену медичну допомогу, надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

Згідно вимог п. 11.8 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі Правила), по трамвайній колії попутного напрямку, розташованій на одному рівні з проїзною частиною для нерейкових транспортних засобів, дозволяється рух за умови, що це не заборонено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою, а також під час випередження, обїзду, коли ширина проїзної частини недостатня для виконання обїзду, без виїзду на трамвайну колію.

Вимогами п. 11.9 Правил забороняється виїжджати на трамвайну колію зустрічного напрямку, відокремлені від проїзної частини трамвайні колії та розділювальну смугу.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України „Про Національну поліцію поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

П. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України „Про Національну поліцію визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом ст. 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

В свою чергу, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обовязковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (ст. 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша ст. 44, ст. 44-1, ч. 2 ст. 106-1, ч. 1, 2, 3, 4 і 6 ст. 109, ст. 110, ч. 3 ст. 114, ч. 1 ст. 115, ст. 116-2, ч. 2 ст. 117, ч. 1,ч 2 ст. 119, ч. ч. 1, 2, 3, 5 і 6 ст. 121, ст. 121-1, 121-2, ч. 1, 2 і 3 ст. 122, ч. 1 ст. 123, ст. 124-1 - 126, ч. 1 , 2 і 3 ст. 127, ст. 128-129, ст. 132-1, ч. 1, 2 та 5 ст. 133, ч.ч. 3, 6, 8, 9, 10 і 11 ст. 133-1, ч. 2 ст. 135, ст. 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), ст. 137, ч. 1, 2 і 3 ст. 140, ст. 148, 151, ст. 161, 164-4, ст. 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст. 176, 177, ч. 1 ч. 2 ст. 178, ст. 180, 181-1, ч. 1 ст. 182, ст. 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853 (далі Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.ч. 1, 2 і 3 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, безпідставними є посилання позивача на відсутність протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

До такого ж висновку дійшов і Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 10.10.2016 № 686/11550/16-а (К/800/26469/16).

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і обєктивного зясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

Згідно з позовною заявою ОСОБА_1 визнає факт здійснення ним виїзду на трамвайну колію зустрічного напрямку, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Тому, безпідставними є посилання позивача на відсутність доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення.

Щодо аргументів позивача щодо того, що він був змушений здійснити обїзд трамвая який стояв, слід зазначити наступне.

Згідно наданого третьою особою DVD-диску з записами з нагрудної камери відповідача, позивач зазначав, що трамвай не стояв, а рухався зі швидкістю менше 30 км на годину, на що відповідач зазначив йому, що на даній ділянці дороги максимально дозволена швидкість складає 40 км на годину, а справа відсутні будь-які перешкоди у виді припаркованих автомобілів.

В позовній заяві ОСОБА_1 послався на те, що в рішенні від 26.05.2015 у справі № 1-11/2015 Конституційний Суд України дійшов висновку, що всі інші види правопорушень, в тому числі і ті, відповідальність за які передбачена ст. 122 КУпАП, розгляду у скороченому провадженні не підлягають.

Проте, в рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 26.05.2015 № 5-рп/2015 Справа № 1-11/2015 зазначається, що положення ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що „справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення „за місцем його вчинення визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

До такого ж висновку дійшов і Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 22.12.2016 № 644/4370/16-а (К/800/35300/16).

Відповідно дост. 71 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Однак суд вважає, що позивачем не доведено відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, на підтвердження пояснень щодо незаконності, неправомірності та необґрунтованості оскаржуваної постанови, позивачем не представлено жодних доказів.

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області дійшов висновку, що наявними у матеріалах справи доказами доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідача з урахуванням вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції Українита ч. 3ст. 2 КАС України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

До такого ж висновку дійшли Вищий адміністративний суд України в ухвалі віл 19.08.2011 № К-32366\10 та Львівський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 02.03.2017 № 876/5712/16 при розгляді справ про аналогічні адміністративні правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 71, 112, 160-163 КАС України, суд

постановив:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ю.С. Кучаковський