Ухвала суду № 6676042, 26.10.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2009 року № 22а-8157/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Каралюса В.М. та Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання – Когутич Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Калуської об’єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської обл. на постанову господарського суду Івано-Франківської обл. від 19.03.2008р. у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» до Калуської об’єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської обл., з участю прокуратури Івано-Франківської обл., про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

23.10.2007р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Карпатнафтохім» звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинним /недійсним/ податкове повідомлення-рішення Калуської об’єднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/ Івано-Франківської обл. № 0002592304/0 від 17.09.2007р. (а.с.4-7).

Постановою господарського суду Івано-Франківської обл. від 19.03.2008р. заявлений позов задоволено, визнано нечинним /недійсним/ податкове повідомлення-рішення Калуської ОДПІ № 0002592304/0 від 17.09.2007р.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 03 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору (а.с.90-91).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач Калуська ОДПІ, яка покликаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити (а.с.94-95).

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом невірно застосовані вимоги пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та пп.5.12.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України № 16 від 30.05.1997р.

Зазначає, що на підставі вказаних актів бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення (різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду), яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (робіт) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Згідно поданих декларацій за липень 2007 року позивачем визначено суму податку на додану вартість /ПДВ/, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 5847284 грн.; проведеною перевіркою з’ясовано, що позивачем в червні 2007 року сплачено податок, який віднесено до податкового кредиту даного податкового періоду, лише в сумі 4858103 грн.

Наведене свідчить, що суми ПДВ, заявлені ТзОВ «Карпатнафтохім» до відшкодування в липні 2007 року, не приймали участі у формуванні від’ємного значення за попередні податкові періоди, що суперечить положенням пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та умові бюджетного відшкодування, що викладена у пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 цього Закону щодо обрахування суми від’ємного значення, виходячи з положень пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 цього Закону.

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представників позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 10.09.2007р.-14.09.2007р. відповідачем проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТзОВ «Карпатнафтохім» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства за липень 2007 року, по результатам якої складено Акт перевірки № 1210/23-04/33129683 від 17.09.2007р. (а.с.13-54).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , внаслідок чого завищено заявлене бюджетне відшкодування податку на додану вартість за липень 2007 року на суму 989181 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002592304/0 від 17.09.2007р. про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2007 року на суму 989181 грн. (а.с.12).

Предметом спору у даній справі є зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2007 року; свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковий орган безпідставно і неправомірно зменшив суму податку, що підлягає до бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку, на 989181 грн. та прийняв повідомлення-рішення з порушенням норм податкового законодавства, безпідставно вважаючи, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення (різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду), яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

При цьому в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем покладено ту обставину, що суми ПДВ, заявлені позивачем до відшкодування у липні 2007 року, не приймали участі в формуванні від’ємного значення за попередній податковий період, що суперечить положенням пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та умові бюджетного відшкодування, що викладена у пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до вимог Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

п.1.8. ст.1 - бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом;

пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду;

пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно листа ДПА України № 14110/5/16-1116 від 28.11.2005р. залишок від'ємного значення податку після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню в послідуючих звітних періодах у разі проведення розрахунків за товари (послуги) в частині від'ємного значення податку.

Виходячи з наведеного, судом першої інстанції правильно зазначено про те, що чинне законодавство не ставить настання права на бюджетне відшкодування в залежність від звітного періоду та не обмежує суми бюджетного відшкодування звітним періодом, тобто не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли в отримувача товарів виникло зобов’язання перед постачальниками, а визначає, що суми податку на додану вартість мають бути сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товарів.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що Закон України «Про податок на додану вартість» передбачає, що у разі фактичної несплати платником податку у попередньому звітному податковому періоді сум ПДВ, підтверджених виданими податковими накладними, такий платник податку втрачає право на бюджетне відшкодування в наступному податковому періоді з включенням цих сум до складу податкового кредиту; в подальшому при підтвердженні фактичної сплати бюджетне відшкодування є можливим.

Звідси, ТзОВ «Карпатнафтохім» не порушувало в частині суми 989181 грн. вимоги пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997р., а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували правомірність прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення.

В підтвердження наведеного колегія суддів враховує також зміст листа ДПА України № 20296/7/16-1417 від 12.10.2005р, згідно якого при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, які фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), включаючи й суми податку, які фактично були сплачені у такому ж попередньому податковому періоді при ввезенні на митну територію України товарів (супутніх послуг).

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що облік бюджетного відшкодування з ПДВ має накопичувальний характер, тому попереднім податковим періодом для липня 2007 року є всі податкові періоди, що йому передують, і зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2007 року на 989181 грн. є неправомірним.

При цьому слід підкреслити, що сторонами не оспорюється дійсність проведених ТзОВ «Карпатнафтохім» господарських операцій, фактична сплата сум ПДВ позивачем у попередньому періоді, що є істотною обставиною для бюджетного відшкодування.

При розгляді даного спору колегія суддів приймає до уваги й те, що з 01.01.2008р. редакція пп.7.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яке дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

За таких обставин заявлений позов є підставним і обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Калуської об’єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської обл. на постанову господарського суду Івано-Франківської обл. від 19.03.2008р. у справі № А-6/385/5010 залишити без задоволення, а згадану постанову суду – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.М.Каралюс

О.П.Стародуб