Постанова № 6676006, 15.10.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2009 року № 22а- 18749/08/ 9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів Носа С.П., Попка Я.С.,

при секретарі судового засідання Куземському В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі міста Дунаївці Хмельницької області на постанову господарського суду Хмельницької області від 10 листопада 2008 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунаєвецький арматурний завод» міста Дунаївці до Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 19.03.2008 року №0000512340/0; від 24.12.2007 року № 0002932340/0; від 16.01.2008 року № 0002932340/1; від 19 березня 2008 року № 0002932340/2; від 19.03.2008 року № 0000522340/0,-

В С Т А Н О В И Л А :

01 квітня 2008 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, з якого вбачається, що державною податковою інспекцією у Дунаєвецькому районі Хмельницької області проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод»» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.06.2007р.

14.12.2007р. за результатами перевірки ДПІ у Дунаєвецькому районі Хмельницької області був складений Акт № 481/2340/32875218. В Акті від 14.12.2007р. зазначено, що ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод» в жовтні 2006р. віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ з придбання брухту чорних металів по податковій накладній № 10102 від 10.10.2006р., отриманий від ПП «Флек-Торг-Груп» на суму 176333,33грн. (сто сімдесят шість тисяч триста тридцять три грн. 33 коп.)

Товар за вказаним договором поставлявся за ланцюгом ПП «Алін-Пром-Маркет» -ПП «Флек-Торг-Груп» - ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод».

В зв'язку з неможливістю перевірки ПП «Алін-Пром-Маркет», та в зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних ДПІ зробила висновок про те, що встановити ланцюг постачання до кінцевого виробника неможливо, транспортування металобрухту не проводилось, угода про його транспортування є недійсною і Позивачем в порушення п.1.8. ст. 1 пп. 7.7.1., 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» завищено суму податкового відшкодування за листопад 2006р. в розмірі 176333,33грн. (сто сімдесят шість тисяч триста тридцять три грн. 33 коп.)

24.12.2007року ДПІ у Дунаєвецькому районі Хмельницької області на підставі Акту від 14.12.2007р. винесло податкове повідомлення-рішення №0002932340/0.

ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод» в порядку, передбаченому п.5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-111 подавало скарги на зазначене повідомлення-рішення в ДПІ у Дунаєвецькому районі Хмельницької області в ДПА у Хмельницький області. Скарги були залишені без задоволення, а рішення без змін. Крім того за результатами розгляду повторної скарги було збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на 67731,00 грн., в тому числі основного платежу 45154,00грн. і штрафної санкції в розмірі 22577,00грн. і прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 330625,50грн. (триста тридцять тисяч шістсот двадцять п'ять грн. 50коп.) в тому числі 220417,00грн. за основним платежем і 110208,50грн. штрафних санкцій.

За результатами розгляду повторної скарги 19.03.2008р. ДПІ у Дунаєвецькому районі Хмельницької області були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002932340/2, №0000522340/0, №0000512340/0.

Нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств обґрунтовано ДПІ порушенням ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод» пп. 5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виразилося в нібито відсутності первинних документів, що підтверджують витрати, і недійсності договору купівлі-продажу від 26.09.2006р.

ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод» не погодилось з податковим повідомленням-рішенням від 19.03.2008р. №0000512340/0 і вважає його нечинним.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 10 листопада 2008 року позов задоволено повністю.

Згадана постанова оскаржена в апеляційному порядку відповідачем по справі. Апелянт вважає, що суд першої інстанції в процесі судового розгляду неправильно застосував норми матеріального права а саме п. 5.1. пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість». Просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про підставність апеляційної скарги та незаконність рішення суду першої інстанції.

При цьому колегія суддів враховує наступне.

Позивач в обґрунтування своїх вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень вказував на те, що договір купівлі-продажу від 26.09.06р. не визнаний судом недійсним, тому він є дійсним і правомірним. Задовольняючи позовні вимоги, суд фактично погодився із твердженням позивача. Однак, невизнання недійсними укладених позивачем угод, як підстава для задоволення позову, суперечить закону.

За змістом частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною другою цієї статті є нікчемним. Тому відповідно до частини другої статті 215 того самого Кодексу визнання його судом недійсним не вимагається. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що зв'язані з його недійсністю.

Згідно п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету – усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України. За ст.9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

Підпунктом 3.2.1 п. 3.2 ст. З Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Таким чином, несплачений позивачем податок на прибуток, податок на додану вартість внаслідок невірного формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави. Дії позивача внаслідок укладення договору купівлі-продажу від 26.09.06р. призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

За змістом частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною другою цієї статті є нікчемним. Як встановлено частиною другою статті 215 того ж Кодексу, визнання судом нікчемного правочину не вимагається. Відповідно до частини першої статті значеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

При розгляді справи суд не з'ясував, чи не були дії позивача, спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету в супереч вимогам частин четвертої та п'ятої статті 11 та статті 71 КАС України цю обставину в ході судового розгляду належним чином не досліджено, хоча вона має істотне правове значення.

Судом не з'ясовано, чи мали операції з придбання товарів згідно договору купівлі - продажу від 26.09.06р. реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат), чи були такі операції взагалі можливі нарахуванням оперативності їх проведення, територіальної віддаленості контрагентів. Судом не взято до уваги доводи відповідача стосовно економічної доцільності та обґрунтованості. Намір позивача одержати дохід лише за рахунок відшкодування з бюджету ПДВ в такий спосіб, не можна розглядати як самостійну ділову мету. Встановлення зазначених обставин дає підставу для відмови у відшкодуванні ПДВ.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. І2І68/97-ВР необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданої продавцем податкової накладної, не може бути безумовною підставою для відшкодування ПДВ. При цьому відповідачем вказано суду, що відомості в такій податковій накладній не відповідають дійсності.

Задовольняючи позов, суд виходив лише з наявності у позивача податкової та видаткових накладних продавця. Не взято до уваги те, що позивач оформляв придбання сировини, зокрема металобрухту, через посередників, у осіб, які систематично не сплачували податки, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємництва, які за юридичною адресою не знаходилися, зареєстровані власники та посадові особи яких не визнають своєї причетності до їх діяльності, а також, що позивач, продавці та їх постачальники працювали в одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні зв'язки й учасники якого обізнані стосовно один одного. На вказані обставини неодноразово зверталася увага суду в процесі розгляду справи, з поданням відповідних доказів, однак судом все викладене вище не було досліджено, і не було враховано при винесенні рішення по справі.

Окрім того, суд мав право самостійно у цій справі з урахуванням доводів відповідача про протиправний характер зазначених угод дійти висновку щодо їх нікчемності чи правомірності.

Вказані обставини не були з'ясовані судом при розгляді справи, та не враховані при винесенні рішення.

З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято незаконне рішення, ухвалене без дотриманням норм матеріального та процесуального права. Рішення ухвалене не на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин справи, не підтверджених тими доказами, які були наявними у матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні.

Постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196. 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2; 207, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі міста Дунаївці Хмельницької області задовольнити, постанову господарського суду Хмельницької області від 10 листопада 2008 року у справі № 9/234-НА скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.О.Яворський

Судді С.П. Нос

Я.С. Попко

Повний текст постанови

виготовлено та підписано

20.10.2009р.