Рішення № 66755568, 25.05.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3882/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Драгомерецького М.М.

суддів: Черевка П.М.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Томашевській К.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 та представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 06 березня 2017 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання договору дарування недійсним, визнання права власності та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

10 червня 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом, який у подальшому був нею уточнений, до ОСОБА_5, ОСОБА_7, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та просила визнати недійсним договір дарування квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 23.04.2014 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_5, скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про реєстрацію права власності зазначеної квартири за ОСОБА_7, зобовязати його внести запис про скасування державної реєстраціїОСОБА_7 на спірну квартиру, визнати за позивачем право власності на спірну квартиру та зареєструвати його в Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції.

Позовні вимоги було мотивовано тим, що позивачу на праві особистої власності на підставі договору купівлі-продажу від 27 жовтня 2007р. належала квартира АДРЕСА_2, 23.04.2014 року на підставі договору дарування її було відчужено позивачем на користь ОСОБА_5, договір укладався позивачем на вкрай невигідних для неї умовах під впливом тяжкої обставини, а саме небезпеки втратити житло внаслідок можливих дій з боку кредиторів, перед якими позивач мала борги, повязані із торговельною діяльністю, щодо вказаних обставин був обізнаний відповідач ОСОБА_9, який, діючи недобросовісно, в подальшому здійснив відчуження спірної квартири на користь своєї матері ОСОБА_7 за договором дарування, позивач продовжує проживати в спірній квартирі разом із своїм сином, спірна квартира знаходиться в її володінні, відповідачі в спірній квартирі не проживають.

В судовому засіданні представник позивача та позивач позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, додатково позивач пояснила суду, що спірна квартира придбана до шлюбу за власні кошти, однак у 2013 році матеріальне положення позивача погіршилось, у неї виникли борги перед банками та іншими особами, зокрема особами кавказької національності та турецьким постачальником, які предявляли до неї вимоги щодо повернення коштів, позивач побоювалась втратити житло, з метою уникнення чого, а також задля можливості її чоловіком позичити додаткові кошти під забезпечення спірної квартири, між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 було укладено спірний договір, після цього ставлення до неї відповідача ОСОБА_5 змінилось, між сторонами виникали сварки, з приводу завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_5 позивач зверталась до правоохоронних органів, відкрито кримінальне провадження, відповідач ОСОБА_5 знаходиться в розшуку, тому позивачка просила задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі з наведених у позовній заяві правових підстав.

Представник відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що оспорюваний договір було укладено за згодою сторін в порядку поділу майна подружжя, про наявні проблеми з кредиторами відповідач ОСОБА_5 обізнаний не був, подарувавши спірну квартиру своїй матері законним чином розпорядився належним йому на праві власності майном, тому вважав позов безпідставним та просив у його задоволенні відмовити.

Відповідач приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 06 березня 2017 року позов задоволено частково, суд визнав недійсним договір дарування квартири за адресою АДРЕСА_3, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, посвідчений 23 квітня 2014 року ОСОБА_8, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, реєстр. № 2155.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру за адресою м.Одеса, вул. Святослава Ріхтера (колишня - вул.Щорса)АДРЕСА_4.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання до апеляційного суду не з'явились позивачка ОСОБА_3 відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_7 та приватний нотаріус ОСОБА_8, однак всі вони були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином та завчасно, про що свідчать відповідні данні пошти, крім того, від приватного нотаріуса ОСОБА_8 надішла заява про розгляд справи за його відсутності, а інтереси позивача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_5 представляють їх довірені особи, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не позбавляє сторони у праві доступу до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_5- ОСОБА_6 та його пояснення на апеляційну скаргу, а також заперечення на апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обгрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_5 знаходились у зареєстрованому шлюбі, під час перебування у якому між сторонами 23 квітня 2014 року було укладено договір дарування трикімнатної квартири АДРЕСА_5.

Згодом відповідач ОСОБА_5 за договором дарування від 11 червня 2014 року подарував спірну квартиру своїй матері ОСОБА_7.

Позивач ОСОБА_3 зазначає, що вона уклала з відповідачем договір дарування належної її на праві власності квартири на вкрай невигідних для неї умовах, під впливом тяжких для неї обставин, тому просила суд визнати договір дарування укладений 23 квітня 2014 року квартири АДРЕСА_5 між нею та відповідачем, недійсним, витребувати та повернути спірну квартиру їй у власність, шляхом скасування реєстрації права власності ОСОБА_7 на вказану квартиру, а також визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_6 та зареєструвати її право власності в реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції в Одеської області.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що договір дарування спірної квартири на ім'я відповідача було оформлено позивачем добровільно, однак під впливом тяжких для неї обставин і на вкрай невигідних умовах, з метою отримання від останнього грошових коштів для часткового погашення боргових зобов'язань. Саме боргові зобов'язання ОСОБА_3 стали підставою для укладення договору дарування і за відсутності цих обставин позивач ніколи б не уклала договір дарування спірної квартири з відповідачем.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з нижченаведеного.

Скасовуючи рішення у даній справі та направляючи справу на новий розгляд Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у своїй ухвалі від 24 червня 2015 року зазначив, що відповідно до ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другі стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Згідно із ч.1 ст.233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 своєї Постанови від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжки обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти таї правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції послався на те, що може визнаватися недійсним договір дарування, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах. Однак, разом із цим судом першої інстанції встановлюючи такі обставини у даній справі прийняв до уваги лише пояснення позивача та не врахувавши вищезазначених роз'яснень Пленуму Верховного Суду України та правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 19 березня 2014 року, у справі № 6-2цс14, та у порушення ст. ст. 60, 212, 213 ЦПК України формально пославшись на наявність тяжких обставин для позивача, не було враховано, що наявність боргових зобов'язань дарувальника на час укладення спірного договору дарування, не може вважатися тяжкою обставиною у розумінні положень ч. 1 ст. 233 та ст. 717 ЦК України.

Також поза увагою районного суду залишились висновки суду касаційної інстанції.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було законних підстав для задоволення позовних вимог у даній справі,

Оскільки, апеляційний суд не позбавлений можливості виправити недоліки допущені судом першої інстанції під час розгляду справи, то з урахуванням викладеного і на підставі п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, п.п. 1,4 ч. 1 ст.309, ч. 2 ст. ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 задовольнити, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 березня 2017 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання договору дарування недійсним, визнання права власності та зобовязання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак воно може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. Драгомерецький

ОСОБА_11

ОСОБА_2