Ухвала суду № 66754370, 26.05.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №480/1287/15-ц 26.05.2017 260517 26.05.2017

Провадження №22-ц/784/1161/17 Головуючий у першій інстанції Терентьєв Г.В.

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 травня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,

при секретарі судового засідання - Шагай О.А.,

без участі осіб, які беруть участь у справі, належно повідомлених про час і місце судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

публічне акціонерне товариство « АКТАБАНК»

на ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 13 жовтня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариство « АКТАБАНК» ( далі - ПАТ «АКТАБАНК») до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А

16 червня 2015 року ПАТ «АКТАБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 13 жовтня 2016 року провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Конституційного Суду України, від якого залежить вирішення цієї цивільної справи.

В апеляційній скарзі ПАТ «АКТАБАНК», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2015 року ПАТ "АКТАБАНК" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

22 липня 2016 року представник відповідачів звернулася до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі, мотивуючи його тим, що Конституційним Судом України відкрито конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням ст. 6, ч.1 ст.8, ч.4 ст. 13, ст. ст. 21, 22, ч.ч.1, 4, 5 ст. 41 Конституції України.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції враховуючи вищевикладене, вважав, що наявні підстави для зупинення провадження по даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Конституційного Суду України, від якого залежить вирішення цивільної справи.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

На підставі п.4 ч.1 вказаної статті суд зупиняє провадження у справі, коли її неможливо розглянути у зв'язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному чи конституційному порядку.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного судді самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суддя у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, що розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви 28 березня 2013 року між ПАТ «АКТАБАНК» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № В 10-008/н/р з додатками №1 та №2, згідно з умовами якого Банк надав позичальнику строковий кредит у розмірі 92 024 грн.41 коп. на строк до 27 березня 2014 року. З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань цього ж дня між Банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки №В10-0008/Т/Р/1.

Постановою правління Національного банку України від 15 січня 2015 року №19 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКТАБАНК»( а.с.187).

Рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб №6 від 16 січня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «АКТАБАНК» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку, який і звернувся до суду з позовом( а.с.188).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів №237 від 23 грудня 2015 року, до якого рішенням виконавчої дирекції №253 від 30 грудня 2015 року внесено зміни, продовжено строк здійснення процедури ліквідації Банку до 15 січня 2018 року, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано повноваження ліквідатора ПАТ «АКТАБАНК», визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, ст.ст. 37,38,47-52, 53.

Із змісту конституційного подання Верховного Суду України вбачається, що на розгляді колегії Конституційного суду України знаходиться конституційне подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України лише окремим положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких не закінчився на момент введення в дію тимчасової адміністрації в банку, який передбачений п.1 ч.5 ст. 36 вказаного Закону.

Проте, постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд не вказав, з'ясування яких саме обставин у ході розгляду справи Конституційним Судом України щодо конституційного подання Верховного Суду України про відповідність (конституційність) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням Конституції України унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у даній справі, та яким чином встановлені обставини у справі, що розглядається Конституційним Судом України впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи із предмету, підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Враховуючи, що конституційне подання не стосується положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на яких ґрунтуються позовні вимоги ПАТ "АКТАБАНК», відсутні підстави, які б свідчили про неможливість розгляду даної справи до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням Конституції України.

Отже, у суду першої інстанції були відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 3 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративне правопорушення», розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного ( без невиправданих зволікань) судового захисту.

Натомість, зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції, не врахувавши, що провадження у цій справі згідно ухвали суду відкрито 06 липня 2015 року порушив права позивача на розгляд справи у розумні строки.

Таким чином, ухвала Миколаївського районного суду Миколаївської області від 13 жовтня 2016 року постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" задовольнити.

Ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 13 жовтня 2016 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Т.Б. Кушнірова