Постанова № 6675404, 30.10.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-31675/08 Головуючий у 1-й інстанції Кошика Д.Ю.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

«30» жовтня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Межевича М.В., суддів Глущенко Я.Б. та Федорової Г.Г., при секретарі Кравченко Т.М., за участю представників сторін: від позивача – Єрофєєва О.Л. та Кучма С.В., від відповідача – Воловенко О.М., розглянувши апеляційну скаргу Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Київської області від 7 серпня 2008 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколайф» до Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2008 року ТОВ «Еколайф» звернулось в суд про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції №0000022340/0 від 18.01.2008 року і про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1601952,0 грн.

Постановою Господарського суду Київської області від 7 серпня 2008 року позовні вимоги задоволенні.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції у зв’язку з тим, що судом не у повному обсязі встановлено обставини, що мали значення для справи та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Судом першої інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованої ТОВ «Еколайф» за липень – жовтень 2007 року, слугував висновок Васильківської ОДПІ, викладений в акті перевірки від 08.01.2007 року №3/23-2/31856409, про порушення товариством підпунктів 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок включення 181786 грн. за липень, 370430,0 грн. за серпень, 524757,0 грн. за вересень, 524979,0 грн. за жовтень до розрахунку суми бюджетного відшкодування за липень-жовтень 2007 року, а саме позивачем завищено суми ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню в зв’язку з завищенням фактично сплачених сум податкового кредиту попередніх податкових періодів по постачальнику ТОВ «Тульчинський маслосирзавод».

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкових зобов'язань звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту цього звітного періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої у такий спосіб, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду; при від'ємному - враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 цього пункту встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) затишок від"ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктами 5.11, 5.12 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 (зі змінами, внесеними наказом від 15.06.2005 року №213, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за №702/10982) встановлено, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від"ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) (підпункт 5.12.2 пункту 5.12 Порядку).

Суд першої інстанції, спростовуючи твердження відповідача щодо не підтвердження погашення позивачем сум кредиторської заборгованості попередніх періодів, послався на умови договору від 08.05.2007 року №1 та додаткову угоду до нього від 30.05.2007 року, укладених між позивачем та «Тульчинський маслосирзавод» на купівлю продукції, відповідно до якої при проведенні розрахунків за здійснені поставки товару, покупцем в першу чергу погашається вартість поставок товару, здійснених в поточному році. І, як наслідком цього вважав, що позивачем до рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за липень - жовтень 2007 року включено суми податкового кредиту попередніх податкових періодів, які фактично сплачені постачальниками товарів у попередніх податкових періодах.

Проте, як вірно зазнає апелянт, оскільки з азначений договір та додаткова угода позивачем під час перевірки не були надані перевіряючим і не були враховані під час складання акту перевірки, то це не давало суду першої інстанції правових підстав враховувати їх при вирішенні спору по суті.

При цьому вважаємо, що наведене не позбавляє платника податків скористатися правом відшкодування надмірно сплачених податкових зобов’язань внаслідок підтвердження факту понесення витрат та формування обґрунтованого розміру податкового кредиту за періоди, визначені в акті перевірки.

Колегія суддів також рахує за необхідне зауважити, що висновок суду першої інстанції стосовно необґрунтованості нарахування відповідачем податкових зобов’язань по податку на додану вартість внаслідок надання позивачем первинних бухгалтерських документів ґрунтується на припущеннях через не проведення їх всебічного та повного дослідження, а також не надання вказаним доказам належної оцінки кожному окремо та в їх сукупності.

За таких обставин судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсними податкового повідомлення – рішення №0000022340/0 від 18.01.2008 року, про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 1601952 грн. є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому в їх задоволенні належить відмовити.

Враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні спору по суті, були неповно з’ясовані обставини справи, що мають значення для її вирішення, порушені норми матеріального та процесуального права, то колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Господарського суду Київської області від 07.08.2008 року з постановленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції - задовольнити.

Постанову Господарського суду Київської області від 7 серпня 2008 року - скасувати.

Прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Я.Б. Глущенко

Суддя Г.Г. Федорова

Повний текст постанови виготовлений 4 листопада 2009 року.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-31675/08 Головуючий у 1-й інстанції Кошика Д.Ю.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

(вступна та резолютивна частини)

«30» жовтня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Межевича М.В., суддів Глущенко Я.Б. та Федорової Г.Г., при секретарі Кравченко Т.М., за участю представників сторін: від позивача – Єрофєєва О.Л. та Кучма С.В., від відповідача – Воловенко О.М., розглянувши апеляційну скаргу Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Київської області від 7 серпня 2008 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколайф» до Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції - задовольнити.

Постанову Господарського суду Київської області від 7 серпня 2008 року - скасувати.

Прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Я.Б. Глущенко

Суддя Г.Г. Федорова