Ухвала суду № 66752695, 12.05.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11кп/790/933/17 Головуючий 1 інстанції: Бєссонова Т.Д.

Справа №623/3041/16-к Доповідач: Протасов В.І.

Категорія: ч.1 ст.263 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді - Протасова В.І.,

суддів - Гришина П.В., Глініна Б.В.,

при секретарі - Григорян І.І.,

за участю прокурорів - Пресс Г.С., Князєвої О.Є.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1, захисника Гірко П.А. на вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 січня 2017 року стосовно ОСОБА_1, обвинуваченого за ч.1 ст.263 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Зазначеним вироком,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець м.Ізюм Харківської області, українець, громадянин України, одружений, який має двох неповнолітніх дітей, не

працюючий, із середньою освітою, зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1,

проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст.89 КК України не судимий, -

засуджений за ч.1 ст.263 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.

Постановлено повернути заставу в розмірі 116 000 (сто шістнадцять тисяч) гривень заставодавцю.

Вирішено питання про процесуальні витрати.

Вироком встановлено, що ОСОБА_1, діючи умисно, знаходячись на території Російської Федерації, за домовленістю зі своєю дружиною ОСОБА_3 та невстановленою особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, шляхом надання вказівок, координував їх діяльність по зберіганню та збуту бойових припасів без передбаченого законом дозволу на території Харківської області, м.Ізюм.

Так, 17 серпня 2016 року, ОСОБА_1 через свою дружину ОСОБА_3, дії якої координував в телефонному режимі, та невстановлену особу, організував заходи щодо доставляння до місця свого проживання невстановленою особою, а саме за адресою: АДРЕСА_2, двох корпусів ручних гранат РГД-5 та двох уніфікованих запалів ручних гранат модернізованими УЗРГМ.

В цей же день, близько 18 години 30 хвилин, ОСОБА_1 надав вказівку своїй дружині прибути до станції технічного обслуговування транспортних засобів, яка розташована за адресою: Харківська область, м.Ізюм, вул.Київська, 52, де ОСОБА_3 зустрілась з ОСОБА_4 та особою з вигаданими анкетними даними ОСОБА_5, після чого на їхньому автомобілі приїхала до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, і передала ОСОБА_5 два корпуси ручних гранат РГД-5 та два уніфіковані запали ручних гранат модернізованими УЗРГМ, які є зарядами вибухової речовини (тротилу) у міцному корпусі, запали УЗРГМ належать до засобів підриву та належать до категорії бойових припасів.

ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_5 повернулись до автомобіля, де приблизно о 18 годині 48 хвилин, ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 3000 грн., як розрахунок за отримані боєприпаси.

В цей же день, в період часу з 20 години 15 хвилин до 20 години 35 хвилин, ОСОБА_4, в приміщенні Слобідського ВП ГУНП в Харківській видав працівникам поліції придбані під час проведення оперативної закупки предмети, а саме: два корпуси ручних гранат РГД-5 та два уніфіковані запали ручних гранат модернізованими УЗРГМ, які є зарядами вибухової речовини (тротилу) у міцному корпусі, запали УЗРГМ належать до засобів підриву та належать до категорії бойових припасів.

Крім того, ОСОБА_1, 21 вересня 2016 року, приблизно о 08 годині 10 хвилин, на власному автомобілі «Фольксваген транспортер», д.н.з. НОМЕР_1, прибув на «Залізничний ринок», розташований за адресою: Харківська область, м.Ізюм, вул. Київська, 56, де зустрівся з особою з вигаданими анкетними даними ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з метою подальшого збуту вказаним особам вогнепальної зброї та боєприпасів.

ОСОБА_1, не повідомляючи ОСОБА_5 та ОСОБА_4 точного місця знаходження вогнепальної зброї та боєприпасів, приготованих для збуту без передбаченого законом дозволу, на своєму автомобілі, у супроводі вказаних осіб прослідував до с.Бригадирівка Ізюмського району Харківської області, де у будинку за адресою: АДРЕСА_3, зберігав без передбаченого законом дозволу, приготовані для реалізації вогнепальну зброю та боєприпаси. Всередині будинку, ОСОБА_1 продемонстрував наявні у нього пістолет, набої до нього та реактивну протитанкову гранату РПГ-18 18 (Муха), та після того, як ОСОБА_5 та ОСОБА_4 оглянули вказані предмети, ОСОБА_4 на вимогу ОСОБА_1 поклав грошові кошти в сумі 20 000 грн., як плату за придбання вказаних предметів, таким чином ОСОБА_1 збув вищевказану вогнепальну зброю та боєприпаси.

Того ж дня, 21 вересня 2016 року, в період часу з 13 години 08 хвилин до 13 години 46 хвилин, ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції придбані у ОСОБА_1 предмети, а саме: пістолет «Макарова» (ПМ) калібру 9 мм. серія та номер «НОМЕР_2», 1976 року випуску, який укомплектований одним магазином, та є пістолетом, виготовленим промисловим способом (СРСР) та є нарізною вогнепальною зброєю - бойовим пістолетом системи Макарова (ПМ) придатним для стрільби; патрони в кількості 28 шт., що є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - бойовими пістолетними патронами калібру 9 мм. (9х18 ПМ), які придатні для здійснення пострілів; реактивну протитанкову гранату РПГ-18 (Муха), ВП-18 533-1-75 РПГ-18 254-3-75 ОКФОЛ ППК-5 2-75-К, серійний номер ТКБ076, №ГБ2064, яка належить до категорії боєприпасів, виготовлена промисловим способом.

В апеляційних скаргах:

-захисник Гірко П.А. просить вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок тяжкості. Ухвалити новий вирок, призначивши ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді 3 років позбавлення волі, застосувавши ст.75 КК України, звільнивши від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.

Обґрунтовуючи свою скаргу він зазначає, що суд не в повній мірі врахував, що обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, щиро кається, активно сприяв розкриттю злочину, раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є єдиним джерелом доходів сім'ї, позицію державного обвинувача, який просив застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України;

-обвинувачений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити в частині призначення покарання, пом'якшити йому покарання, застосувати до нього положення ст.75 КК України, посилаючись на те, що він має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

До апеляційного суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_6, яка є заставодавцем, про повернення застави в розмірі 116 000 грн., визначену в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого, який підтримав доводи апеляційних скарг та просив їх задовольнити, думку прокурора, який вважав, що відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, не досліджувалися докази щодо фактичних обставин справи, а сам обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, зазначивши, що згоден з обставинами, викладеними в обвинувальному акті.

Відповідно до вимог ст.404 КПК України апеляційний суд переглядає вирок стосовно ОСОБА_1 в межах поданих апеляційних скарг.

Колегія суддів вважає, що посилання захисника та обвинуваченого на пом'якшуючи обставини і дані, що характеризують особу обвинуваченого, відповідають обставинам встановленим судом першої інстанції, але з урахуванням кількості незаконно збутої зброї і боєприпасів, що свідчить про підвищену небезпеку вчинених злочинів, вони самі по собі не можуть бути підставою для застосування до обвинуваченого положень ст.75 КК України.

Разом с тим, суд в достатній мірі не врахував наявність у обвинуваченого на утриманні двох малолітніх дітей та дружини, а також того, що непрацездатні матір та батько обвинуваченого хворіють тяжкими захворюваннями і потребують його допомоги.

Враховуючи викладене, при наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, та враховуючи наведені дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, колегія суддів, керуючись ч.2 ст.413 КПК України, вбачає можливим пом'якшити ОСОБА_1 покарання, застосувавши ст.69 КК України, призначивши покарання нижче від найнижчої межі, встановленої ч.1 ст.263 КК України, та вважає, що саме таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Крім того, відповідно до вимог ч.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави повертається заставодавцю після припинення дії запобіжного заходу.

У вироку суду зазначено, що заставу у розмірі 116 000 (сто шістнадцять тисяч) гривень повернути заставодавцю - Слобідському відділенню №6 АТ «ОТП БАНК».

Однак, як убачається із матеріалів справи, заставу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді від 23 вересня 2016 року внесеноОСОБА_6 (а.с.66).

Враховуюче наведене, вирок в частині повернення застави заставодавцю - Слобідському відділенню №6 АТ «ОТП БАНК»- підлягає зміні відповідно до п.4 ч.1 ст.408 КПК України, а застава поверненню заставодавцю - ОСОБА_6

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, п.4 ч.1 ст.408, ч.2 ст.413, ст.419, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1, захисника Гірко П.А. задовольнити частково.

Вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 січня 2017 року стосовно ОСОБА_1 - змінити.

Пом'якшити призначене ОСОБА_1 покарання і вважати його засудженим за ч.1 ст.263 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання - 1 (один) рік позбавлення волі.

Відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 21 вересня 2016 року по 26 вересня 2016 року, з 18 січня 2017 року по 12 травня 2017 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Заставу в розмірі 116 000 (сто шістнадцять тисяч) гривень повернути заставодавцю ОСОБА_6.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, що тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя -

Судді: