Постанова № 66748308, 26.05.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2017 р. Справа № 917/218/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Слободін М.М.

при секретарі Довбиш А.Ю.

за участю представників:

позивач – не з’явився;

відповідач - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. 1453П/1-35) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 11 квітня 2017 року по справі

за позовом Приватного акціонерного товариства “Райз-Максимко”, м. Заводське Полтавської обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гадячсир”, м. Гадяч Полтавської обл.

про стягнення 1 955 109,89 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне акціонерне товариство “Райз-Максимко”, звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гадячсир”, в якому просив стягнути з останнього борг в сумі 1954386,64 грн. за договором поставки № 195-Б від 12.07.2016 року (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Ухвалою господарського суду Полтавської області позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Райз-Максимко” було прийнято до провадження.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11 квітня 2017 року по справі (суддя Киричук О.А.) за клопотанням відповідача зупинено провадження по справі №917/218/17 до набрання законної сили рішенням по справі №917/436/17.

Позивач з ухвалою суду не погодився, звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просив її скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Полтавської області.

Своїми правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України учасники процесу не скористались, у судове засідання не з’явились, повноважених представників до суду не направили, хоча про дату і місце судового розгляду були повідомлені належним чином ухвалою суду.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання та встановлений ст. 102 ГПК України строк для розгляду скарг на ухвали суду, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі без участі представників сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

На підставі заявленого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі №917/218/17 до вирішення справи №917/436/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" про визнання недійсним Договору поставки № 195-Б від 12.07.2016 р., господарським судом Полтавської області провадження у справі №917/218/17 було зупинено до набрання законної сили рішенням по справі №917/436/17.

Зупиняючи провадження по справі, господарський суд зазначив, що ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.03.2017р. порушено провадження по справі №917/436/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" про визнання недійсним Договору поставки №195-Б від 12.07.2016р.

Господарський суд вважає, що, оскільки в межах справи №917/436/17 вирішуватиметься питання про визнання недійсним Договору, укладеного між даними сторонами, який є одночасно підставою позовних вимог по справі №917/218/17 про стягнення заборгованості, то справу № 917/218/17 неможливо розглянути до вирішення пов'язаної з нею справи № 917/436/17, що перебуває у провадженні господарського суду Полтавської області.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду попередньої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

В п. 3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України за №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що відносно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому, пов’язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення (частина друга-четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пов’язаність справи полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.

При цьому, неможливість розгляду конкретної справи до вирішення іншим судом іншої справи полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що обґрунтування неможливості розгляду справи №917/218/17 до набрання рішенням у справі №917/436/17 законної сили ґрунтується лише на припущеннях відповідача відносно можливого результату розгляду справи щодо визнання недійсним Договору поставки.

За змістом 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Колегія суддів зазначає, що сама по собі пов’язаність двох справ іще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у іншій справі.

Як передбачено п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Застосування даної норми господарським судом при прийнятті рішення можливе у разі одночасної наявності таких умов: пов'язаність оспорюваного договору з предметом спору та невідповідність (суперечність) вказаного договору законодавству.

Отже, місцевий господарський суд має можливість при розгляді справи по суті заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості надати правову оцінку договору, який є однією із підстав позову, і у разі наявності відповідних правових підстав вправі застосувати положення п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України щодо визнання вказаного правочину недійсним.

Однак, зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається, яким саме чином з'ясування обставин під час розгляду справи №917/436/17 унеможливлює розгляд позовних вимог у даній справі про стягнення заборгованості за договором поставки та чому відповідні обставини не можуть бути встановлені під час розгляду справи №917/218/17.

З огляду на те, що предметом позову у даній справі №917/218/17 є стягнення заборгованості за договором поставки, під час розгляду справи суд першої інстанції може самостійно встановити обставини, які розглядаються іншим судом, та надати оцінку договору.

Необґрунтоване зупинення провадження у даній справі призводить до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Відповідно до пункту третього частини другої статті 86 ГПК України, ухвала господарського суд має містити мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.

В мотивувальній частині ухвали місцевого господарського суду не зазначено з'ясування яких саме обставин в ході розгляду іншої справи унеможливлює розгляд даної справи, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при розгляді цієї справи.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що вирішення спору у справі №917/436/17 не перешкоджає розгляду справи №917/218/17, а тому відсутні підстави для зупинення провадження, передбачені частиною 1 статті 79 ГПК України.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Полтавської області від 11.04.2017 року є необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм процесуального права, без дослідження дійсних обставин справи. Судом не встановлено та не доведено наявність обставин, передбачених статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, які є підставою для зупинення провадження по справі, в зв’язку з чим зазначена ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до господарського суду Полтавської області, а апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 11 квітня 2017 року по справі №917/218/17 скасувати.

Справу направити на розгляд до господарського суду Полтавської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 26.05.2017 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Слободін М.М.