Ухвала суду № 66748213, 25.05.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

25.05.2017 Справа № 917/824/14

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 інтернешнл" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції Полтавської області вул. Героїв Пожежників, 13, м. Полтава у справі № 917/824/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Інтернешнл", вул. Саперно-Слобідська, 22, літера "А", нежитлове приміщення з № 1 по № 14 групи приміщень № 309, м. Київ, 03039

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Куйбишева, 22-а, м. Полтава, Полтавська область, 36039

треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Служба автомобільних доріг у Полтавській області, вул. Куйбишева, 22-А, м. Полтава, 36024

2. Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області, вул. Шевченка - 1, м. Полтава, 36000.

про стягнення 10407513,21 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача (стягувача, скаржника): не з'явився

від відповідача (боржника): ОСОБА_2, довіреність № 01-11/01-2 від 06.01.2017

від ВДВС: ОСОБА_3, посвідчення ПО 265

від третіх осіб: не зявились.

Розглядається скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Інтернешнл" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції Полтавської, яка полягає у не направленні до суду подання про встановлення тимчасового обмеження керівника ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" у праві виїзду за межі України до виконання наказу господарського суду Полтавської області від 10.11.2016 у справі №917/824/14.

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що виконавцем не вжито всіх заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", необхідних для виконання рішення суду, а саме: виконавець не звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження керівника боржника у виїзді за межі України.

Боржник у відзиві на скаргу (вх. № 6737 від 25.03.2017) проти скарги заперечив, послався на те, що скаржник не навів жодних підстав та фактів, які б свідчили про можливу втечу з України керівника ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції Полтавської області у відзиві на скаргу (вх. № 6721 від 25.05.2017 р.) проти скарги заперечив, посилався на те, що звернення державного виконавця з поданням до суду з вимогою обмежити у праві виїзду за кордон боржника є його правом, а не обов'язком.

Розглянувши матеріали справи та поданої скарги, суд встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 10.07.2014 р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Інтернешнл", стягнуто з Дочірнього підприємства Полтавський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Інтернешнл" 1 040 7513,21 грн заборгованості за виконані підрядні роботи та 73 080,00 грн. витрат на сплату судового збору.

10.11.2016 р. господарським судом Полтавської області видано наказ про примусове виконання зазначеного рішення.

02.02.2017 р. Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53327606.

Постановою від 06.02.2017 р. виконавче провадження ВП № 53327606 з примусового виконання наказу № 917/824/14 від 10.11.2016 р. приєднане до зведеного виконавчого провадження ЗВП 34007292.

Скаржник зазначає, що рішення суду не виконано, кошти не перераховані, боржник ухиляється від виконання рішення.

Як вважає скаржник, керівник боржника, будучи обмежений у виїзді за межі України, забезпечить сплату коштів, крім того, зазначений захід попередить його можливу втечу з території України у майбутньому.

В обґрунтування скарги ТОВ "ОСОБА_1 Інтернешнл" вказує, що посадові особи Відділу примусового виконання рішень не виконали належним чином, визначених законом повноважень, та не реалізували своє право та обов'язок щодо вчинення виконавчих дій стосовно звернення до суду із поданням про тимчасове обмеження керівника боржника у виїзді за межі України.

Зазначене стало підставою для звернення до суду зі скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України про визнання незаконною бездіяльності Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, яка полягає у не направлені до суду за місцем знаходження органу виконання рішень подання про вирішення питання про тимчасове обмеження керівника Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у праві виїзду за межі України до виконання рішення господарського суду Полтавської області від 10.11.2016 у справі 917/824/14.

Скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 інтернешнл" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" розяснено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Як убачається з матеріалів виконавчого провадження, наданих Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції Полтавської області на виконання рішення суду, у межах зведеного виконавчого провадження постановами від 14.09.2012, 13.02.2013 р., 25.03.2014 р., 14.04.2014 р., 06.05.2014 р., 07.08.2014 р., 19.03.2015 р., 23.04.2015 р., 25.02.2016 р., 06.04.2016 р., 22.04.2016 р., 06.05.2016 р., 21.04.2017 р. накладені арешти на кошти боржника.

Як пояснив представник Відділу примусового виконання рішень у судовому засіданні та відображено у відзиві, розподіл коштів, стягнутих з рахунків боржника, здійснювався у порядку черговості, а саме: на погашення збитків та шкоди, завданих внаслідок правопорушення та на користь держави. Кошти, що залишилися після задоволення вимог стягувачів попередніх черг, були розподілені пропорційно між стягувачами V черги, в тому числі на користь ТОВ "ОСОБА_1 Інтернешнл" перераховані кошти в сумі 94 489,87 грн. Вимоги ТОВ "ОСОБА_1 Інтернешнл" та інших стягувачів V черги підлягають задоволенню після повного задоволення вимог стягувачів попередніх черг.

Щодо звернення до суду із поданням про тимчасове обмеження керівника боржника у виїзді за межі України, представник Відділу примусового виконання рішень пояснив, що вчинення зазначеної виконавчої дії є правом виконавця, а не обов'язком.

Згідно з ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Отже, п. 19 ч. 3 ст. 18 зазначеного Закону передбачено, що звернення виконавця з відповідним поданням, у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України є його правом, а не обовязком.

Реалізація цих прав здійснюється шляхом звернення до суду в порядку ст. 3771 ЦПК України, відповідно до якої, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за подання державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Враховуючи вищевикладене, твердження скаржника щодо бездіяльності виконавця, яка полягає у не направленні до суду подання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника, є необґрунтованим та безпідставним.

Як розяснено у п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу відхилити.

Суддя О.А. Киричук