Ухвала суду № 66748101, 26.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

26 травня 2017 року К/800/12562/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2015

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016

у справі № 804/12137/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест-Укрмонтажхімзахист»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 у справі № 804/12137/15.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.04.2017 вказану касаційну скаргу було залишено без руху на підставі ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки касаційна скарга подана з пропуском встановленого процесуального строку без клопотання про його поновлення, а також на підставі ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до касаційної скарги скаржником не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Вказаною ухвалою про залишення касаційної скарги без руху надано строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом надання суду документу про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також заяви про поновлення пропущеного строку із долученням відповідних доказів.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 20.04.2017 була направлена на адресу скаржника та отримана ним 28.04.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.04.2017 відповідачем надіслано платіжне доручення № 337 від 15.05.2017 про сплату судового збору в сумі 6 431,04 грн. та клопотання, в якому зазначено, що починаючи з дати подання 11.05.2016 по дату повернення касаційної скарги ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.08.2016 відповідач наводив аргументи щодо звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, у відповідача також було відсутнє фінансування у період з 23.09.2016 по 14.04.2017 (що підтверджується тимчасовим кошторисом на 2017 рік), а у зв'язку з прийняттям постійного кошторису у травні місяці 2017 року ДПІ сплатила судовий збір.

Проте, наведені заявником обставини не можна визнати поважними причинами неможливості своєчасного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина перша статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.

Частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що касаційна скарга має бути подана протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Суддя-доповідач зазначає, що у даному випадку вказані відповідачем причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип res judicata.

При цьому, суд враховує, що оскаржувані судові рішення набрали законної сили 21.04.2016 року, тобто, з моменту набрання законної сили судовими рішеннями і до моменту їх оскарження минув майже рік.

Враховуючи наведене, вказані відповідачем обставини не можна визнати поважними причинами пропуску строку оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, оскільки жодних доказів на підтвердження викладених у клопотання обставин (щодо відсутності фінансування у відповідний період) відповідачем суду не надано, а наданий тимчасовий кошторис на І кв. 2017 року не свідчить про відсутність у відповідача коштів для сплати судового збору у період з жовтня по грудень 2016 року.

Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

З огляду на те, що причини пропуску строку, вказані відповідачем у клопотанні про поновлення строку, визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження має бути відмовлено на підставі абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 у справі № 804/12137/15.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко