Ухвала суду № 66748013, 25.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

25 травня 2017 року К/800/11978/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2016

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016

у справі № 1570/5441/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетта»

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України 13.04.2017 року (згідно штампу Укрпошти на конверті) надійшла касаційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016 у справі №1570/5441/2012.

У касаційній скарзі відповідачем ставиться питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.04.2017 вказану касаційну скаргу було залишено без руху на підставі ч.4 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, а наведені скаржником причини пропуску процесуального строку визнані судом не поважними. При цьому, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.04.2017 судом зазначено, що доказів неможливості подання касаційної скарги у період після здійснення сплати судового збору податковим органом не надано.

Вказаною ухвалою про залишення касаційної скарги без руху скаржнику надано строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом надання суду заяви із зазначенням поважних причин (із долученням відповідних доказів), якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 18.04.2017 була направлена на адресу скаржника та отримана ним 24.04.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.04.2017 відповідачем надіслано заяву, в якій зазначені аналогічні причини (а саме - що відповідач був позбавлений права сплатити суму судового збору під час першого звернення до суду з касаційною скаргою), які визнані судом не поважними. Будь-яких інших підстав заявником не наведено. Вказана заява також не містить будь-яких обґрунтувань неможливості подання скаржником касаційної скарги до суду у розумний строк після сплати судового збору.

Наведені заявником обставини не можна визнати поважними причинами неможливості своєчасного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина перша статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.

Частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що касаційна скарга має бути подана протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Суддя-доповідач зазначає, що у даному випадку вказані відповідачем причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип res judicata.

Враховуючи наведене, вказані відповідачем обставини не можна визнати поважними причинами пропуску строку оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, оскільки, обґрунтовуючи причини такого пропуску, відповідач посилається на обставини, які мали місце у жовтні 2016 року щодо вилучення з мережі розпорядника коштів державного бюджету спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників та перенесення всіх видатків на Офіс з обслуговування великих платників податків Державної фіскальної служби та припинення з 31.10.2016 року будь-яких платіжних доручень через органи казначейської служби.

При цьому, з наявних матеріалів вбачається, що відповідач оскаржує рішення суду апеляційної інстанції від 30.08.2016 та вважає, що термін, зазначений у статті 214 КАС України, не сплинув. При цьому, зазначає, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції отримав нарочно лише 03.11.2016, однак, жодних доказів наведеного не надає.

Крім того, з матеріалів, доданих до касаційної скарги, вбачається, що відповідачем судовий збір сплачений 23.02.2017, а касаційну скаргу направлено до суду касаційної інстанції 11.04.2017 (згідно штрихкодового ідентифікатору 6506502526866 на конверті). Будь-яких причин, які позбавили відповідача можливості подати до суду касаційну скаргу протягом розумного строку після сплати судового збору, скаржником суду не надано.

Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

З огляду на те, що причини пропуску строку, вказані відповідачем у клопотанні про поновлення строку, визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження має бути відмовлено на підставі абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016 у справі № 1570/5441/2012.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику, а касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко