Ухвала суду № 66744315, 23.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19991/16 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Скаленку Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово будівельна група» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2017 у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово будівельна група» про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулася до суду першої інстанції із позовом, в якому просила: стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово будівельна група» (код ЄДРПОУ 38914042) суму заборгованості у розмірі 223 043, 22 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2017 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість виникла у зв'язку із несплатою відповідачем самостійно визначеного грошового зобов'язання в податкових деклараціях з податку на додану вартість від 20.04.2016 № 9061219331, від 20.07.2016 № 9125502862, від 21.08.2016 № 9150836182, від 20.09.2016 № 9173461608, від 20.10.2016 № 9198233207 та у зв'язку із несплатою відповідачем грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірок в податкових повідомленнях-рішеннях від 09.08.2016 № 0072441202, від 09.08.2016 № 0072451202, від 18.08.2016 № 0076871201, від 28.10.2016 № 0104011202.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово будівельна група» не надано доказів сплати узгодженої суми податкової заборгованості у добровільному порядку або оскарження її, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції є необгрунтованим та підлягає скасуванню, оскільки відповідач не був обізнаний про факт прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень. Також, апелянт зазначає, що податкова заборгованість виникла у зв'язку із несплатою грошового зобов'язання в податкових деклараціях з податку на додану вартість є необгрунтованою та такою, що не підтверджена документально.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

В свою чергу, у відповідності до норм абзацу 1 пункту 57.1, пункту 57.3 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За приписами норм пункту 42.2 статті 42 і пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У відповідності до положень Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, рекомендовані поштові відправлення подаються для пересилання до об'єкта поштового зв'язку з одержанням розрахункового документу, що підтверджує їх прийняття.

В якості документального підтвердження факту направлення податкових повідомлень-рішень від 09.08.2016 № 0072441202, від 09.08.2016 № 0072451202, від 18.08.2016 № 0076871201, від 28.10.2016 № 0104011202 на адресу позивача (01013, м. Київ, вул. Промислова, 4) позивач надав ксерокопії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, виплату поштових переказів з наклеєним штриховим кодовим ідентифікатором, де зазначені дата подання поштового відправлення на відділення пошти для відправки.

Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 цього Кодексу).

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що «податкова вимога» - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

В силу норми пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Також, у відповідності до пункту 3.1 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міндоходів України від 10.10.2013 № 576, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1840/24372, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що право на формування податкової вимоги виникає у контролюючого органу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання.

При цьому, нормами пунктів 95.1 і 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач надіслав відповідачу податкову вимогу від 14.12.2015 № 78-16 на суму 223 043, 22 грн., яка вручена останньому 04.03.2016. Доказів оскарження вказаної податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку суду не надано, а тому вона є чинною та підлягає виконанню.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово будівельна група» не надано суду доказів сплати узгодженої суми податкової заборгованості у добровільному порядку або оскарження її, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про стягнення податкової заборгованості у розмірі 223 043,22 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово будівельна група» не надано доказів сплати узгодженої суми податкової заборгованості у добровільному порядку або оскарження її, та враховуючи, що передбачені Податковим кодексом України заходи не привели до погашення податкового боргу, то позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово будівельна група» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2017 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 25.05.2017.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.