Постанова № 66744258, 25.05.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2017 рокуЛьвів№ 876/4719/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Коваля Р.Й., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом Івано-Франківської обласної державної адміністрації до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору за апеляційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

Івано-Франківська обласна державна адміністрація звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору ВП №51043058 від 26.01.2017.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення з Івано-Франківської обласної державної адміністрації виконавчого збору ВП №51043058 від 26.01.2017. Вирішено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської обласної державної адміністрації до спеціального фонду державного бюджету України судовий збір в розмірі 1600 грн.

Із таким судовим рішенням не погодився Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що судом першої інстанції неповно досліджені обставини справи, не встановлено всіх фактів, не надано їм належної оцінки, неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права. Так, апелянт зазначив, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства. Постанова є законною і підстав для її скасування немає. Так, постановою про відкриття виконавчого провадження №51043058 від 10 травня 2016 року було вказано про необхідність боржнику - Івано-Франківській обласній державній адміністрації самостійно виконати рішення суду в строк до семи днів. Боржник отримав постанову 17 травня 2016 року. У встановлений строк рішення не було виконано. Тому відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» стягується виконавчий збір. Просить відмовити в позові.

До суду надійшли письмові заперечення Івано-Франківської обласної державної адміністрації, в яких позивач зазначив, що вважає оскаржуване судове рішення законним і обгрнутованим, а доводи апеляційної скарги - безпідставними.

Сторони у судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином завчасно. При цьому, неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце слухання справи, не перешкоджає розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 травня 2016 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. відкрито виконавче провадження №51043058 з примусового виконання виконавчого листа №809/4410/14, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 16.03.2016 про зобов'язання Івано-Франківську обласну державну адміністрацію розглянути звернення (скаргу) ОСОБА_2 від 21.11.2014 у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» (а.с. 16-17).

10 травня 2017 року копію цієї постанови було надіслано Івано-Франківській обласній державній адміністрації для виконання (а.с. 15).

26 січня 2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №51043058 з примусового виконання виконавчого листа №809/4410/14 (а.с. 12-14).

26 січня 2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №51043058 постановлено стягнути з Івано-Франківської обласної державної адміністрації виконавчий збір у розмірі 2040 грн (а.с. 9-11).

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність цієї постанови з таких мотивів.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» №606-14 (в редакції від 28.12.2015) передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Постановою про відкриття виконавчого провадження №51043058 від 10.05.2016 було вказано про необхідність боржнику - Івано-Франківській обласній державній адміністрації самостійно виконати рішення №809/4410/14 в строк до семи днів з моменту винесення (отримання) відповідної постанови, яку боржник отримав 17 травня 2016 (а.с. 15).

30 травня 2016 року Івано-Франківська обласна державна адміністрація звернулася до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з листом від 26.05.2016 про те, що з метою об'єктивного, всебічного та повного розгляду звернення (скаргу) ОСОБА_2 заплановано проведення розгляд звернення (скарги) в присутності вищевказаної особи та представників відповідних структурних підрозділів Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Разом з цим, у вказаному листі повідомлено про узгодження дати проведення розгляду звернення (скарги) та про те, що про вказану дату відповідач буде повідомлений додатково (а.с. 18-19).

5 вересня 2016 року Івано-Франківською обласною державною адміністрацією було повідомлено ОСОБА_2 про розгляд звернення.

Листом №4111/3/1-16/01-026 від 13.09.2016 боржник повідомив відділ примусового виконання рішень Департамениту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

26 січня 2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №51043058 з примусового виконання виконавчого листа №809/4410/14 (а.с. 12-14, 21-23).

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» №606-14 (редакція від 28.12.2015) у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Пунктом 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» №1404-19 передбачено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №606-14 (редакція від 28.12.2015) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень виніс постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП 51043058) 26 січня 2017 року на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Отже, у відповідності до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» №1404-19 при вирішенні питання про стягнення виконавчого збору слід керуватися саме нормами Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.

Відповідно до частини 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Оскільки виконаче провадження було закінчено згідно пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець в силу імперативного припису частини 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 зобов'язаний був винести постанову про стягнення виконавчого збору.

При цьому норми чинного законодавства не пов'язують стягнення виконавчого збору із вчиненням державним виконавцем дій з примусового виконання рішення.

Отже, доводи суду першої інстанції на відсутність доказів вчинення таких як на підставу для визнання протиправною постанови про стягнення виконавчого збору є безпідставними.

Враховуючи викладене, оскаржувана постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення з Івано-Франківської обласної державної адміністрації виконавчого збору ВП №51043058 від 26.01.2017 є законною і підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, апеляційну скаргу слід задовольнити та скасувати оскаржувану постанову, прийнявши нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки сплату судового збору ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду було відстрочено до вирішення справи, це питання слід вирішити постановою, стягнувши його за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської обласної державної адміністрації до спеціального фонду державного бюджету України в розмірі 1600 грн.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у справі № 809/305/17 скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову Івано-Франківської обласної державної адміністрації відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської обласної державної адміністрації до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1600 (тисячу шістсот) гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді Р.Й. Коваль

В.Я. Макарик

Повний текст виготовлено 25 травня 2016 року.