Постанова № 66743641, 15.05.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 травня 2017 року № 826/4830/17

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сотіс-Груп»

до

Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Державної фіскальної служби у м.Києві

про

визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м.Києві звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Сотіс-Груп» (надалі по тексту – позивач, ТОВ «Сотіс-Груп») з адміністративним позовом до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі по тексту – відповідача 1, Маріупольська ДПІ), Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Державної фіскальної служби у м.Києві (надалі по тексту – відповідача 2, ДПІ у Шевченківському районі) про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дії податкового органу щодо не прийняття податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік є протиправними.

Представники відповідача у судове засідання не з’явились, не надано суду письмових клопотання про розглянути справу в порядку письмового провадження, а також заперечень чи будь-яких пояснень щодо даного позову.

Представники відповідачів, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, не прибули, про поважність причин неприбуття суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України) у разі неприбуття відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховування свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у ст.128 КАС України, а тому суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ТОВ «Сотіс-Груп» зареєстроване як юридична особа за адресою: 83001, м.Донецьк, вул.Артема, 97, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

06.11.2013р. між ДПІ у Ворошилоському районі м.Донецька та ТОВ «Сотіс-Груп» укладено Договір №051120131 про визнання електронних документів.

28.02.2015р. ТОВ «Сотіс-Груп» 28.02.2015р. засобами електронної пошти надіслано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014р. до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька.

Декларація з податку на прибуток підприємств за 2014р. прийнято ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька 28.02.2015р. о 00:57:24, що підтверджується квитанцією №2.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015р. №892 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» Державну податкову інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька реорганізовано шляхом приєднання до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС. Державну податкову інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька припинено з 09.11.2016р.

11.12.2015р. ТОВ «Сотіс-Груп» змінило свою юридичну адресу на м.Київ, пров.Тбіліський, 4/10, офіс 402, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ГУ ДФС у м.Донецьк листом від 07.12.2016р. №7080/10/05-99-12-03-13-3, який отримано 13.12.2016р., повідомило ТОВ «Сотіс-Груп», що подану податкову декларацію за 2014 рік не прийнято у зв’язку з порушенням п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України, а саме – невірно вказано обов’язкові реквізити (податкова адреса).

Однак, не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду та зазначає наступне.

Відповідно до п. 46.1 ст.46 Податкового кодексу України (надалі по тексту -ПК України) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 48.1 та 48.3 ст.48 ПК України визначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з п. 48.4 ст. 48 ПК України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

У пункті 48.6 ст.48 ПК України визначено, що податкова звітність складена з порушенням норм цієї статті не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до п.49.3 ст.49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 14.06.2012р. №516, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова звітність) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом, у випадках, визначених Кодексом) контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків, у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ в електронному вигляді з накладанням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв'язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях.

За відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даних податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Пунктом 49.8 ст.49 ПК України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до пп.49.11.1 п.49.11 ст.49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п’яти робочих днів з дня її отримання, у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку.

Як встановлено судом, позивачем до ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька подано звітну нову податкову декларацію з податку на прибуток за 2014рік, яка відповідає встановленій формі та містить усі дані, передбачені ст.48 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що невизнання відповідачем звітної декларації з податку на прибуток підприємств за 2014рік податковою звітністю суперечить положенням п.49.11 ст.49 ПК України, оскільки у разі подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог податкового законодавства, контролюючий орган зобов’язаний відмовити у прийнятті такої податкової декларації, а не приймати рішення про невизнання її податковою звітністю. Тому, таке твердження відповідача є безпідставним.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність ТОВ «Сотіс-Груп» за місцезнаходження з огляду на наступне. У податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2014рік у графі 06 зазначена податкова адреса: м. Донецьк. вул.Артема, 97. Місцезнаходження за зазначеною адресою на момент подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2014рік, підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Оскільки під час розгляду справи встановлено, що декларація з податку на прибуток підприємств за 2014рік подана позивачем з дотриманням норм законодавства з питань оподаткування, суд вважає, що при наданні їй статусу «не визнано як податкова звітність» відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому позовні вимоги про визнання дій протиправними підлягають задоволенню.

Підпунктом 49.9.2 п.49.9 ст.49 ПК України встановлено, що за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Згідно з п. 49.13 ст.49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Таким чином, зважаючи на протиправність не визнання звітної декларації з податку на прибуток підприємств за 2014рік як податкової звітності, вказана декларація вважається прийнятою в день її подання платником податків, тобто 28.02.2015р.

Згідно частин 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту – КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.с.т. 159-163, 167, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сотіс-Груп» задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька (реорганізовано шляхом приєднання до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області) з відмови у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік від 28.02.2015р.

Визнати податкову декларацію ТОВ «Сотіс-Груп» з податку на прибуток підприємств за 2014 рік від 28.02.2015р. разом із додатками, такою що подана в день фактичного її отримання – 28.02.2015р.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька (реорганізовано шляхом приєднання до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сотіс-Груп» (03035, адреса: м.Київ, пров. Тбілісьбкий, 4/10, офіс 402, код ЄДРПОУ 37413253) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3200,00грн. (три тисячі двісті гривень).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.В. Смолій