Ухвала суду № 66736712, 25.05.2017, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/959/17

УХВАЛА

Іменем України

25 травня 2017 року місто Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Ганкіна І.А., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Провадження по справі відкрито 11 квітня 2017 року.

В процесі розгляду справи позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, а саме: - на будинок № 4 по вул. Лугова в с. Майдан, Вінницького району Вінницької області, який зареєстрований на ОСОБА_3.

Беручи до уваги зміст позовних вимог, за якими між сторонами дійсно виник спір щодо перебування на праві власності майна, суд вважає за необхідне з метою усунення загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, накласти арешт на вищевказане майно, а саме: - на будинок № 4 по вул. Лугова в с. Майдан, Вінницького району Вінницької області, який зареєстрований на ОСОБА_3.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з вимогами ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати зокрема шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 22.12.2006 р., №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення позову - задоволити.

Накласти арешт на майно, а саме:

-на будинок № 4 по вул. Лугова в с. Майдан, Вінницького району Вінницької області, який зареєстрований на ОСОБА_3.

Копію ухвали для виконання направити до Вінницької районної державної адміністрації.

Копію ухвали надіслати особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.А. Ганкіна