Ухвала суду № 66736644, 18.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/2680/2017 Головуючий в 1-й інстанції - Остапчук Т.В.

№ 757/29093/15-ц Доповідач-ЧобітокА.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В.,Соколової В.В.

при секретарі - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Нотаріальної палати України на рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року в справі за позовом Нотаріальної палати України до ОСОБА_3,Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний світ», третя особа: ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року 2015 року позивач пред»явив вказаний позов до відповідачів та просив визнати недостовірною інформацію викладену у абз. 2 статті «Таємниці» нотаріального самоврядування» ОСОБА_3,опублікованій 27 серпня 2014 року у щотижневій інформаційно-правовій газеті «Правовий тиждень» № 29-32 (415-418) на сторінці 6 на офіційному веб-сайті газети «Правовий тиждень» http://legalweekly.com.ua щодо З'їзду нотаріусів України від 10 січня 2014 р. та процедури обрання Президента Нотаріальної палати України, а саме:

«Так, п. 5.4 Статуту в редакції затвердженій 29 березня 2013 р. встановлено, що про скликання З'їзду нотаріусів України Рада НПУ оголошує за шістдесят календарних днів до дня його проведення. Рішення про проведення Позачергового З'їзду 10 січня 2014 р. було прийнято Радою НПУ на своєму засіданні 4 грудня 2013 р. (протокол №7 засідання Ради НПУ). Отже, процедуру скликання З'їзду було проведено з порушенням вимог Статуту НПУ. Крім того, Статутом НПУ в попередній редакції було передбачено, що про день, час, місце проведення З'їзду нотаріусів України та питання, що вносяться на його обговорення, делегати повідомляються Радою НПУ не пізніш як за чотирнадцять календарних днів до дня з»їзду.Порядок денний З'їзду, який було затверджено Радою НПУ на своєму засіданні 4 грудня 2013 р. оголошено на зібраннях в областях і по цьому порядку уповноважено голосувати і приймати рішення на з'їзді. В той же час, Позачерговим З'їздом нотаріусів України були прийняті рішення про зміну порядку денного, шляхом його доповнення питаннями: «про дострокове відкликання з посади Президента та обрання Президента», визнання роботи президента НПУ ОСОБА_6 та членів ради НПУ незадовільною, дострокове відкликання ОСОБА_6 з посади президента НПУ та членів ради НПУ, обрання президентом НПУ ОСОБА_7, затвердження нової редакції статуту Нотаріальної палати України, та інші. Дані рішення були оформлені протоколом Позачергового З'їзду нотаріусів України № 2 від 10 січня 2014 р. Суть в

тому, що голосування делегата за квотою від 10-и нотаріусів, що його обрали по суті є представництвом. Такі нотаріуси уповноважили свого представника певним чином голосувати з питань оголошеного порядку денного від їх імені. Після голосування за зміну порядку денного, його зміст слід було довести до відоманотаріусів, інакше делегат голосує по додаткових питаннях на власний розсуд і тільки особисто (від свого імені), але не можна стверджувати, що він одержав погодження своїх довірителів. Статутом встановлено, що президент НПУ, члени Ради НПУ, члени Ревізійної комісії та Інспекції з питань професійної відповідальності нотаріусів можуть бути достроково відкликані з посад за рішенням З'їзду нотаріусів України. Рішення про дострокове відкликання президента НПУ та членів Ради НПУ приймаються шляхом відкритого голосування не менш ніж двома третинами голосів делегатів, які беруть участь уЗ»їзді. Разом з тим делегати від м. Києва та Львівської області у порядку встановленому Статутом Нотаріальної палати України фактично не обиралися. До Ради НПУ уповноваженими представниками НПУ в цих регіонах було подано відповідні письмові підтвердження про те, що загальні збори нотаріусів по обранню делегатів на З'їзд у місті Києвіта Львові не відбулись у зв'язку з неявкою більшості нотаріусів. В той же час, особи, які представилися такими делегатами були присутні на З'їзді, приймали участь у голосуванні, та обговоренні питань порядку денного. Статус делегатів цим особам було надано голосуванням на самому З'їзді, що є порушенням Статуту та мало наслідком спаплюження волевиявлення нотаріальної спільноти м. Києва та Львівської області. Весь цей процес був результатом діяльності «продюсерського центру» під головуванням ОСОБА_6 та ОСОБА_2. Тиск, який здійснювався на членів Ради НПУ та нотаріусів був очевидним, про це неодноразово зазначалось в ЗМІ, на телеканалах та на офіційному сайті Нотаріальної палати. По суті відбулось рейдерське захоплення Нотаріальної палати України. Листи Президента НПУ ОСОБА_8 до прем'єр-мініста України, Генерального прокурора України, в.о голови Національного агентства України з питань державної служби щодо протиправних дій директора профільного департаменту та припинення свавільного втручання в роботу самоврядної організації нотаріусів результату не дали. Дуже боляче усвідомлювати те, що ці події відбувались за участю і сприяння деяких нотаріусів».

Позивач просив також визнати, що інформація розміщена у абз. 2 статті «Таємниці» нотаріального самоврядування» ОСОБА_3, опублікованій 27 серпня 2014 року у щотижневій інформаційно-правовій газеті «Правовий тиждень» № 29-32 (415-418) на сторінці 6 на офіційному веб-сайті газети «Правовий тиждень» http://legalweeklv.com.ua є такою, що порушує ділову репутацію Нотаріальної палати України.

Зобов'язати ОСОБА_3 (як автора статті) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридичний світ» спростувати недостовірну інформацію, яка була поширена щодо НПУ, протягом 14 робочих днів з моменту набрання рішення суду законної сили шляхом опублікування в найближчому випуску газети «Правовий тиждень» на сторінці 6 та розміщення на веб-сайті http://legalweeklv.com.ua під заголовком «Спростування» статтю відповідь щодо статті ОСОБА_3 «Таємниці» нотаріального самоврядування» за наступним змістом:

«Про спростування недостовірної інформації 27 серпня 2014 року у щотижневій інформаційно-правовій газеті Правовий тиждень» №29-32 (415-418) на сторінці 6 та на офіційному веб-сайті газети «Правовий тиждень» http://lesalweekly.com.ua була опублікована стаття під назвою «Таємниці» нотаріального самоврядування». Автором

вказаної статі є ОСОБА_3.

У статті міститься недостовірна інформація щодо проведення З'їзду нотаріусів України зід 10 січня 2014 р. та процедури обрання Президента Нотаріальної Палати України.

Автор статей, ОСОБА_3, та редакція газети «Правовий тиждень» приносить свої вибачення.».

Також позивач просив відшкодувати немайнову шкоду, що завдано Нотаріальній палаті України шляхом стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ «Юридичний світ» 50 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову.

Зазначає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права та невірно надана оцінка обставинам справи та тлумачення поняття «фактичні твердження» при поширенні недостовірної інформації автором статті «Таємниці» ОСОБА_9, про проведення З»їзду нотаріусів України .

Вислухавши доповідь судді,пояснення осіб, що з»явились в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.

Встановлено, що 27 серпня 2014 року у щотижневій інформаційно-правовій газеті «Правовий тиждень» № 29-32 (415-418) на сторінці 6 на офіційному веб-сайті газети «Правовий тиждень» http://legalweekly.com.ua щодо З'їзду нотаріусів України від 10 січня 2014 р. та процедури обрання Президента Нотаріальної палати України, було опубліковано статтю «Таємниці» нотаріального самоврядування» , автором якої є ОСОБА_3.

Пред»явивши даний позов позивачі зазначали, що викладена інформація у вказаної статті у абзаці 2 , зміст якої викладено вище, є недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію Нотаріальної палати України .

При цьому, уточнивши позовні вимоги, надали своє тлумачення справи (проведення З»їзду), зазначивши, що відповідно до п. 5.4. Статуту НПУ в редакції від 19.04.2013 р. про скликання З'їзду нотаріусів України Рада НПУ оголошує за шістдесят календарних днів до дня проведення. Рішення про скликання позачергового З'їзду нотаріусів України було прийнято Радою НПУ 07.11.2013 p., що підтверджується протоколом засідання НПУ №6 від 07.11.2013 р..

Тобто, наявні докази (копія Протоколу № 6 від 07.11.2013 p.), які підтверджують те, що оголошення про скликання позачергового З'їзду нотаріусів України було здійснено Радою НПУ 07.11.2013 р..

Згідно протоколу № 6 від 07.11.2013 р. Радою НПУ не було визначено конкретної дати його проведення. Разом з тим, конкретна дата проведення позачергового З'їзду нотаріусів, порядок денний З»їзду та порядок організації проведення відповідного З'їзду було визначено Радою НПУ 04.12.2013 p., що оформлено протоколом засідання Ради НПУ № 7 від 04.12.2013 р..

Відповідно до п. 5.6. Статуту НПУ в редакції від 19.04.2013 р. про день,час, місце проведення З'їзду нотаріусів України та питання, що вносяться на його обговорення, делегати повідомляються Радою НПУ не пізніше як за чотирнадцять календарних днів до дня З'їзду.

Рішення стосовно дня, часу, місця та питань, які вносяться на обговорення З»їзду було прийнято Радою НПУ 04.12.2013 р. (тобто більш ніж за 14 днів до дати проведення позачергового З'їзду) і оформлено протоколом засідання Ради НПУ № 7 від 04.12.2013 р.

Інформація стосовного того, що делегати не мали повноважень голосувати з усіх питань прядку денного позачергового З'їзду нотаріусів спростовується тим, що повноваження делегатів підтвердженні протоколами зборів (конференцій) нотаріусів по регіонах, де зазначено кількість осіб, делегованих на ... позачерговий З'їзд нотаріусів, а також уповноважено приймати рішення з усіх питань, які розглядались на позачерговому З'їзді нотаріусів. В більшості протоколів було прямо уповноважено делегатів голосувати за дострокове відкликання ОСОБА_6 з посади президента, внесення змін до статуту НПУ тощо.

Так само підтвердженні і повноваження делегатів з міста Києва та Львівської області.

Крім того, в НПУ на момент проведення З'їзду нотаріусів України від 10 січня 2014 р. не було окремого Регламенту проведення З'їзду, тому процедура проведення З'їзду визначалась самостійно відповідно до голосування.

Потреба здійснити перевибори Президента НПУ в особі ОСОБА_8 виникло внаслідок того, що НПУ 9 жовтня 2014 р. була прийнята до лав Міжнародного Союзу Нотаріату, згідно зі ст. 25. Статуту якого, кандидати на посаду президента НПУ повинні бути практикуючими нотаріусами, однак ОСОБА_8 не була практикуючим нотаріусам, тому і була і переобрана.

Таким чином, на думку позивача, інформація, поширена у абз. 2 статті «Таємниці» нотаріального самоврядування» , автором якої є ОСОБА_3, не відповідає дійсності та викладена неправдиво.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні вищевказаних позовних вимог, суд встановив та виходив з того, що інформація, яку позивачі просять визнати недостовірною, є оціночним судженням , внаслідок чого не підлягає спростуванню відповідно до ст.. 277 ЦК України.

Таке рішення суду колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, відповідним обставинам справи та вимогам закону, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами, висновків якого доводи апеляційної скарги не спростовують.

Відповідно до ст.ст. 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Верховний Суд України роз»яснив в п.19 постанови № 1 від 27.02.2009 року Пленуму «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи,а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Так, відповідно до ст.. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол,

алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують

її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу

оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Отже, якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 37 Закону «Про пресу», стаття 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення") у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Як вбачається із тексту статті «Таємниці» нотаріального самоврядування» , то остання складається з висловлювань ОСОБА_3, які містять як критику, так і оцінку дій, що є вираженням суб»єктивної думки і поглядів даної особи, та є по своїй суті оціночним судженням, внаслідок чого не можуть розцінюватись як поширення недостовірної інформації.

Належних та допустимих доказів того, що поширена ОСОБА_3 інформація не є оціночним судженням, позивачем не надано.

Разом з цим позивач вправі скористатись наданим йому частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 37 Закону «Про пресу», стаття 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення") у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

При цьому доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції послався в обґрунтування рішення на ст.. 47-1 Закону України «Про інформацію», проте як вказаний закон містить лише 31 статтю, на висновки суду не випливають, оскільки вказана правова норма зазначеної судом статті міститься у статті 30 даного Закону.

Крім того, зазначення судом ст.. 47-1 Закону України «Про інформацію» відбулось у посиланні на роз»яснення Верховного Суду України, викладених у постанові № 1 від 27.02.2009 року Пленуму «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» і на той час вказаний закон містив статтю 47-1, правова норма якої збереглась у статті 30 закону після внесення до нього змін 09.05.2011 року.

Не заслуговує на увагу і посилання позивача на ту обставину, що ст.. 277 ЦК України не містить вказівки на предмет судового захисту, як про це зазначено судом першої інстанції , оскільки вказаний висновок зроблений Верховним Судом України у постанові № 1 від 27.02.2009 року Пленуму «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи,а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» з правового аналізу вказаної статті у сукупністю зі статтею 47-1 Закону України «Про інформацію», правова норма якої на даний час міститься у статті 30 вказаного закону.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення ухваленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.

Керуючись ст.ст.304,307,308,313-315,319 ЦПК України,колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Нотаріальної палати України на рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Судді -