Ухвала суду № 66732046, 26.05.2017, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судовоїсправи: 225/5530/16-к

Номер провадження: 1-кп/225/93/2017

У Х В А Л А

26 травня 2017 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ткач Г.В.,

суддів Челюбєєва Є.В.,

ОСОБА_1,

за участю секретаря Черникової Н.В.,

прокурора Мікуліна Д.М.,

захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Торецька Донецької областів режимі відеоконференції з Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.4 ч.2 ст.115, ч.3 ст.408 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 29.03.2017 року строк тримання обвинуваченому ОСОБА_4 під вартою продовжений до 27.05.2017 року.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд незалежно від наявності клопотань зобовязаний розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оскільки строк тримання під вартою спливає 27.05.2017, в судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України на теперішній час не зникли, а більш мякий запобіжний захід не зможе їм запобігти.

Обвинувачений проти задоволення клопотання прокурора не заперечував.

Захисник залишив вирішення питання на розсуд суду.

Потерпіла підтримала думку прокурора.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження зазначає наступне.

Тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.

Тобто із зазначених рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений вст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Разом з цим, відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Згідно з п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного, поведінки підозрюваного під час розслідування злочину, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям Європейського суду з прав людини, суд вважає виправданим тримання обвинуваченого під вартою.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. Виходячи з досліджених на даний час доказів, не роблячи передчасних висновків щодо винуватості обвинуваченого, судом в якості ризиків, які виправдовують тримання названої особи під вартою, зазначається, що, виходячи з характеру та обставин інкримінованого злочину, обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, впливати на свідків, істотно перешкоджати кримінальному провадженню.

Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, що спливає 27.05.2017 року, з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, мотивів, та обставинам вчинення злочину, що інкримінується обвинуваченому та покаранню, що може бути призначене обвинуваченому в разі визнання його винуватим.

Враховуючи, що на даний час не відпали, а є дійсними та триваючими ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд прийшов до висновку про необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, що безпосередньо відповідає характеру суспільного інтересу та завданням кримінального провадження.

За таких умов суспільний інтерес у завершенні неупередженого розгляду даного кримінального провадження слід визнати виключними обставинами, згідно з якими лише продовження строку дії застосованого раніше запобіжного заходу зможе запобігти ризику можливого ухилення від суду, який із спливом часу не зменшився.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 197, 199, 331, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» на строк 60 днів, тобто до 24.07.2017 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4, прокурору- Мікуліну Д.М. до відому; направити начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» для виконання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді: