Вирок № 66725661, 25.05.2017, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/335/17

Провадження №: 1-кп/0343/54/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2017 року м.Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Лицура І. М.,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Сабари Л.В.,

потерпілого ОСОБА_2,

його представника адвоката ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4 та

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 05.11.2016 року за номером № 12016090160000772, про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, що має середню освіту, пенсіонера, інваліда другої групи, несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 наніс умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального Кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Злочин вчинено за таких обставин:

24 жовтня 2016 року близько 17.00 год. ОСОБА_5 перебував на своїй земельній ділянці в урочищі «Поле» на околиці с.Велика Туря Долинського району Івано-Франківської області, неподалік від місця свого проживання. В цей час кінь ОСОБА_6, який випасався на сусідній ділянці та по якого, за проханням господаря, прийшов ОСОБА_2, зайшов на ділянку ОСОБА_5 Останній був цим незадоволений і з цього приводу між ним та ОСОБА_2 розпочався словесний конфлікт, під час якого в ОСОБА_5 виник умисел на спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень. Скориставшись тим, що ОСОБА_2 був повернутий до нього спиною, ОСОБА_5 вийняв із землі металевий прут, наблизився до останнього та, тримаючи в руці вказаний предмет, діючи умисно, намагався нанести ним удар ОСОБА_2 в ділянку голови. Однак, потерпілий в цей час розвернувся до нього та з метою захиститися від цього удару, підставив ліву руку, по якій ОСОБА_5 наніс один удар металевим прутом, заподіявши ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді травми лівої кисті з переломами 4 та 5 пясткових кісток зі зміщенням, що викликало необхідність проведення операції «металоостеосинтез спицями Ілізарова», які згідно висновку судово-медичного експерта № 1 від 03.02.2017 року відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що викликали тривалий розлад здоровя і не є небезпечним для життя в момент спричинення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та пояснив, що десь близько 17.00 год. 24 жовтня 2016 року він був на своєму полі на околиці с.Велика Тур»я, біля нього паслися його корова та кобила. Тоді на його ділянку забіг кінь ОСОБА_6, став біля його кобили і він почав переживати, щоб кінь не травмував його тварину. По коня прийшов ОСОБА_2, від якого тхнуло спиртним. Він сказав ОСОБА_2 йти геть, щоб по коня прийшов його господар. Тоді ОСОБА_2 почав ляскати йому біля ніг батогом та погрожувати словами «я тебе научу». Щоб захиститися, так як ОСОБА_2 здоровий та вдвічі за нього молодший, він витягнув із землі металевий прут, до якого припинав корову, а ОСОБА_2 сам рукою вдарив по цьому пруту. Він удару потерпілому не завдавав і такого наміру не мав, ніяких тілесних ушкоджень йому не спричиняв. Конфлікт тривав короткочасно, після цього ОСОБА_2 пішов сіяти пшеницю. Оскільки він потерпілому тілесних ушкоджень не спричиняв, то його слід визнати невинуватим у вчиненні злочину та виправдати.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_5, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 24 жовтня 2016 року його сусід ОСОБА_6 попросив привести йому додому коня, який пасся на полі. Він взяв шматок хліба і пішов по коня. В цей час кінь був на полі ОСОБА_5 На полях також були інші люди, які косили траву та пасли корів. Він зловив коня за кантарок та почув, що хтось ззаду хтось іде. Коли повернувся, то побачив ОСОБА_5, який хотів вдарити його по голові, замахнувшись залізним прутом, до якого припинається кінь. Захищаючись, він прикрив голову рукою і удар прийшовся по руці. ОСОБА_5 кричав, що забє його, але він не слухав і пішов геть. Звідки ОСОБА_5 взяв прут, він не бачив. Він привів коня та показав ОСОБА_7 руку, яка сильно розпухла. В лікарню не звертався, бо думав, що в нього забій руки, який сам пройде. В подальшому він позичив в сусідки гроші і поїхав в поліцію, де написав заяву про вчинене кримінальне правопорушення, після чого звернувся в Долинську ЦРЛ, де йому сказали, що в нього перелом двох кісток руки зі зміщенням. 01 листопада 2016 року йому зробили операцію, наклали спиці. З того часу він перебував на стаціонарному лікуванні. Раніше вони з ОСОБА_5 не сварилися і конфліктів з ним не мав.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що того дня в післяобідню пору вона з чоловіком ОСОБА_9 були на полі, останній косив траву. ОСОБА_3 побачила, що ОСОБА_2 пішов по коня ОСОБА_6, якого він і раніше забирав. На той час кінь знаходився на полі ОСОБА_5 ОСОБА_5 теж був на полі. ОСОБА_3 знаходилася близько 50 метрів від місця події та побачила як ОСОБА_5 підбіг до ОСОБА_2 і хотів вдарити останнього по голові залізною палкою, до якої припинають коня. ОСОБА_2, захищаючись, підклав ліву руку, бо правою тримав коня. ОСОБА_5 вдарив лише один раз. Від удару ОСОБА_2 відпустив коня та втік з поля. Словесної суперечки між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не було. За дві години вона прийшла до ОСОБА_2, рука якого вже була червона і напухла. ОСОБА_2 сказав, що не знає, чому ОСОБА_5 його вдарив. ОСОБА_3 казала ОСОБА_2 піти до фельдшерського пункту, однак останній сказав, що там немає рентгену. В подальшому вона позичила ОСОБА_2 гроші і відвезла до лікарні. Рука на той час сильно розпухла, в лікарні йому зробили операцію.

Свідок ОСОБА_9 суду підтвердив, що того дня він косив траву на своєму полі і біля нього була дружина ОСОБА_8 ОСОБА_2 прийшов по коня ОСОБА_6. Кінь був біля коня ОСОБА_5, на полі останнього. ОСОБА_5, який на той час перебував на полі, витягнув припон і хотів вдарити ОСОБА_2 по голові. Однак, ОСОБА_2 підклав руку, по якій прийшовся удар. ОСОБА_5 кричав на ОСОБА_2 за те, що він прийшов не по свого коня і погрожував йому.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердила, що її чоловік ОСОБА_6 попросив ОСОБА_2 привести їхнього коня з поля. ОСОБА_2 деколи допомагає їм з конем. Про конфлікт ОСОБА_2 нічого їй не розказував, але вона бачила, що рука в нього спухла. ОСОБА_3 сказала ОСОБА_2 поїхати в лікарню, однак ОСОБА_2 відповів їй, що не має на це грошей.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 підтвердила, що того дня післяобіду її батько ОСОБА_6 попросив ОСОБА_2 привести коня з поля. ОСОБА_2 взяв хліб і пішов. Через деякий час ОСОБА_2 повернувся кричачи, що його побили і в нього болить рука, яка була сильно розпухла. На руці була гуля, але пальцями ОСОБА_2 міг рухати. Згодом ОСОБА_2 пішов додому. Наступного дня пальці на руці посиніли. Хто його вдарив, ОСОБА_2 їй не казав.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що її чоловік ОСОБА_2 сказав їй, що його побив ОСОБА_5, коли він пішов на поле по коня ОСОБА_6. Додому повернувся десь через годину з розпухлою лівою рукою, на якій була гуля.

Згідно протоколів прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.10.2016 року та 04.11.2016 року (а.с. 55,57), ОСОБА_2 повідомив поліцію, що 24.10.2016 року близько 17.00 год. його сусід ОСОБА_5 в с.Велика Туря Долинського району Івано-Франківської області безпідставно вчинив з ним скандал, в ході якого наніс йому один удар по руці металевим прутом, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої руки.

Як вбачається з довідки, виданої Долинською ЦРЛ (а.с. 58), 28.10.2016 року на приймальне відділення звернувся ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, з діагнозом: закритий перелом 4 та 5 пясткових кісток зі зміщенням.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1 від 03.02.2017 року (а.с. 60-62), у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді травми лівої кисті з переломами 4 та 5-ої пясткових кісток зі зміщенням, що викликало необхідність проведення операції «металоостеосинтез спицями Ілізарова». Дані тілесні ушкодження спричинені дією тупого твердого предмету, могли утворитися в результаті нанесення останнім удару в ділянку лівої кисті, можливо, в термін, вказаний у постанові, і відносяться до ушкодженьсереднього ступеню тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров»я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.

Згідно протоколу огляду місця події від 15.02.2017 року та доданих до нього фототаблиць (а.с. 65-70), місцем події є земельна ділянка, яка знаходиться в урочищі «Поле», що в с.Велика Туря Долинського району Івано-Франківської області, та належить ОСОБА_5 Дане урочище з земельними ділянками не огороджене та розташоване позаду домоволодінь, що по вул. Чорновола в с.Велика Туря. Земельні ділянки жодним чином не відмежовані одна від одної, а розділені між собою уявними лініями, по яких проходить борозна.

Відповідь Великотур»янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області № 37/02.2-13 від 15.02.2017 року на запит слідчого (а.с. 72) підтверджує, що ОСОБА_8 користується земельною ділянкою в урочищі «Поле», яка знаходиться на відстані 17,5 м від земельної ділянки ОСОБА_5

До наданих у судовому засіданні показань обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що він потерпілому удару не наносив та тілесних ушкоджень не спричиняв, а останній сам рукою вдарив по металевому пруту, який він тримав у руках, суд ставиться критично та розцінює їх виключно як позицію захисту і спосіб уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки вони спростовуються сукупністю зібраних та досліджених у кримінальному провадженні доказів, які є чіткими, логічними і послідовними та такими, що доповнюють один одного.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини наголошує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Оцінюючи зібрані в даному кримінальному провадженні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та підтверджується, поза розумним сумнівом, комплексом достатньо переконливих, чітких, неспростовних і узгоджених між собою доказів.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст. 122 КК України як умисне заподіяння потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального Кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Обставин, що обтяжують чи пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. 65 КК України та роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно з ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року) та «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, зокрема те, що він одружений, має середню освіту, є пенсіонером та інвалідом другої групи, по місцю проживання характеризується посередньо, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах Долинської ЦРЛ не перебуває, несудимий.

Враховуючи викладене, вік та стан здоров»я обвинуваченого, а також конкретні обставини вчинення злочину, зокрема факт нанесення ним тільки 1 удару, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ст. 122 ч.1 КК України, за якою його визнано винним, оскільки призначення більш м»якого покарання не відповідатиме меті покарання.

При цьому суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, а тому відносно нього слід застосувати ст. 75 КК України та звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробування на іспитовий строк 1 рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідност. 76 КК України обов»язки.

Заявлений прокурором Долинського відділу Калуської місцевої прокуратури ОСОБА_12 в інтересах держави в особі фінансового управління Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 5655,39 грн. відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 підлягає до задоволення, оскільки факт понесення та розмір цих витрат підтверджуються виданою Долинською ЦРЛ довідкою № 204/01-20/18 від 16.02.2017 року (а.с. 63).

Потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про відшкодування завданої йому злочином майнової шкоди в розмірі 6000,00 грн., яка складається з витрат на придбання ліків та оплату проїзду до Долинської ЦРЛ, а також 40000,00 грн. моральної шкоди та витрат на правову допомогу. Даний позов належить до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Так, видана Долинською ЦРЛ довідка № 4 від 16.02.2017 року (а.с. 64) підтверджує, що ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні даної лікарні з 31 жовтня по 11 листопада 2016 року та за власні кошти придбав лікарські засоби. Долучені ОСОБА_2 до позовної заяви копії фіскальних чеків (а.с. 28-34) підтверджують, що потерпілий витратив на купівлю медичних препаратів 2434,40 грн., а тому вказану суму слід стягнути на його користь з обвинуваченого ОСОБА_5 як відшкодування завданої злочином майнової шкоди.

Що стосується інших витрат потерпілого на придбання ліків та оплату проїзду з с.Велика Тур»я до м.Долина для лікування в Долинській ЦРЛ, то вони жодними доказами не підтверджені, а тому в задоволенні його позову в цій частині слід відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення на його користь відшкодування завданої злочином моральної шкоди також слід задоволити частково, оскільки судом встановлено, що внаслідок вчиненого злочину він переніс моральні страждання: змушений був терпіти фізичний біль, пережив емоційний стрес, тривалий час через травму руки обмежено його працездатність, що внесло негативні змін в його звичний розпорядок життя та вимагає додаткових зусиль для організації свого побуту.

Визнаючи розмір відшкодування завданої моральної шкоди, суд враховує характер та тривалість моральних страждань потерпілого, ступінь вини та матеріальний стан обвинуваченого і встановлює його в розмірі 2000,00 грн.

Одночасно з обвинуваченого на користь потерпілого слід стягнути 2500,00 грн. відшкодування понесених ним випрат на правову допомогу, оскільки ці витрати підтверджуються квитанцією адвоката ОСОБА_3 від 20.02.2017 року та актом розрахунку за надані послуги з правової допомоги, який є додатком № 1 до Договору про надання правової допомоги № 03 від 20.02.2017 року (а.с. 11-15, 86).

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався.

Судових витрат та речових доказів у кримінальному провадженні не має,

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368,370,373,374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 (один) рік, поклавши на нього згідно зі ст. 76 КК України такі обов'язки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Цивільний позов прокурора Долинського відділу Калуської місцевої прокуратури задоволити та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в дохід держави в особі фінансового управління Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області 5655,39 грн. (пять тисяч шістсот пятдесят пять гривень і 39 копійок) відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2, які перерахувати на р/р 31414544700155 МБ районний бюджет МФО 836014 ЄДРПОУ 37964129 код платежу 24060300.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задоволити частково та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на його користь 2434,40 грн. (дві тисячі чотириста тридцять чотири гривні 40 копійок) відшкодування завданої злочином майнової шкоди, 2000,00 грн. (дві тисячі гривень) моральної шкоди та 2500,00 грн. (дві тисячі п»ятсот гривень) відшкодування витрат на правову допомогу, відмовивши в решті позову за безпідставністю вимог.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: