Ухвала суду № 66725404, 25.05.2017, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/1334/17

Провадження № 1-кс/723/1773/17

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2017 року м.Сторожинець

Слідчий суддя Сторожинецького районного суду,

Чернівецької області ОСОБА_1,

з участю:

секретаря Крупчак М.І.

прокурора Воловідника Р.І.,

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сторожинець клопотання слідчого СВ Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно підозрюваного

:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше судимого вироком Заставнівського районного суду, Чернівецької області від 10.08.2015 року за ст.ст. 185 ч.3, 75, 76 КК України до позбавлення волі на 4 роки і звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням на 3 роки. Покарання не відбув, іспитовий строк не закінчився. Судимість не погашена і не знята

встановив:

Слідчий Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3, звернувся в суд з клопотанням, погодженим із керівником Сторожинецької місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, посилаючись на те, що в провадженні знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016260150000733 від 28.10.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Зазначав, що підозрюваний ОСОБА_2, 27.10.2016 року перебуваючи в с.Бобівці, Сторожинецького району по вул. Головна, 29 за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_6, шляхом пошкодження вхідних дверей проник до відділення поштового звязку, звідки таємно викрав гроші в сумі 21014,84 гривні.

Крім цього 26.11.2016 року ОСОБА_2 перебуваючи в с. Слобода Комарівці по вул. Головна, 7, Сторожинецького району діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник до приміщення магазину «Надія» належного ПП ОСОБА_8, звідки викрав товарно-матеріальних цінностей на суму 10504,06 гривень.

Крім цього 31.12.2016 року ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_9, шляхом пошкодження металопластикового вікна проник до приміщення магазину № 88 Верхньопетрівецького ССТ, що належав ОСОБА_10 в с. Ропча, Сторожинецького району по вул. Хаджеу, 62, звідки таємно викрав жіночу куртку та одіяло на загальну суму 1000 гривень.

В подальшому ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_9 проник до приміщення магазину № 89 Верхньопетрівецького ССТ, який розташований там же звідки викрав товарно-матеріальні цінності на загальну суму 28859,70 гривень.

Після чого ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 і ОСОБА_9 проник до приміщення кафе № 31 Верхньопетрівецького ССТ розташованого по тій же адресі звідки таємно, умисно і повторно викрав цінностей на суму 9274,45 гривень.

Цього ж числа біля 04 години ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_9, шляхом пошкодження металопластикового вікна магазину «Альонка», що по вул. О.Кобилянської, 124, що належить ОСОБА_11 звідки викрав товару і грошей на суму 43914,28 гривень.

Крім цього 26.12.2016 року ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_9 в с. Долішній Шепіт, Вижницького району, шляхом пошкодження вхідних дверей проникли до приміщення магазину та із відділення що належить ОСОБА_12 викрали товару на суму 14480 гривень, а із відділення що належить ОСОБА_13 викрали товару на суму 15900 гривень.

Крім цього 10.01.2017 року ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_5 та ОСОБА_7, пошкодивши вхідні двері магазину «Павільйон» що в с. Мигове, Вижницького району, викрали з цього магазину товарно-матеріальні цінності на суму 4342,25 гривень, які належали ОСОБА_14.

Слідчий та прокурор в клопотанні стверджують, що підставою для його внесення є наявність в діях ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Слідчий вважає, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, про що зібрано достатньо доказів. Буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду з огляду на суворість санкції статті 185 ч.3 КК України. Буде незаконно впливати на потерпілих і свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом відмови від дачі показань які будуть повністю суперечити матеріалам досудового розслідування, тобто показувати свою позицію при зясуванні істини у кримінальному провадженні, а також перешкоджатиме встановленню всіх свідків та їх допиту. Крім цього зможе вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше судимий і в період іспитового строку вчинив ряд кримінальних правопорушень. Будь-які інші запобіжні заходи не зможуть запобігти наведеним ризикам, а тому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою.

В судовому засіданні, прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав.

Підозрюваний ОСОБА_2, в ході судового розгляду, свою вину в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України визнав, заперечивши тільки свою участь у вчиненні крадіжки в с.Слобода Комарівці, Сторожинецького району. Зазначив також що не ухилявся від явок до слідчого і за кожним викликом зявлявся, а тому підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає. Крім того він проживає тільки з мамою та сестрою, батька немає, а мама інвалід третьої групи. Бажає щоб суд застосував до нього домашній арешт.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, якими прокурор обґрунтовує свої доводи, а також обставини якими підозрюваний обґрунтовує необхідність обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016260150000733 внесено записи про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України з приводу вчинених злочинів ОСОБА_2. спільно із ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_9.

23 травня 2017 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України - таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.

При цьому повторність визначалася згідно п.1 Примітки до ст.185 КК України, оскільки ОСОБА_2 раніше вже визнавався судом винуватим і притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин.

Таким чином згідно повідомлення про підозру та письмових доказів у вигляді протоколів прийняття заяв про вчинені кримінальні правопорушення, оглядів місць подій, допитів потерпілих, допиту свідків, добровільної видачі та огляду предметів, а також виходячи із визнання підозрюваним, всіх епізодів таємних викрадень чужого майна, вбачається, що повідомлена підозра у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України, є обґрунтованою.

Продовжуючи вирішення питань зазначених в ст.194 КПК України, а саме щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, слідчий суддя встановив, що в розглядуваному клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також безпосередньо в судовому засіданні прокурор зазначив про наявність чотирьох передбачених ст.177 КПК України ризиків, а саме те, що ОСОБА_2 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом відмови від дачі показань та надання показань які будуть суперечити матеріалам досудового розслідування і перешкоджати встановленню всіх свідків і їх допиту, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає доказаним ризик, на який посилається прокурор, щодо можливості вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення знаходячи його доведеним в судовому засіданні так як із наданих суду письмових доказів та із пояснень даних в суді підозрюваним, слідує, що він раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, передбачених ч.3 ст.185 КК України.

Із вироку Заставнівського районного суду, Чернівецької області від 10.08.2015 року, дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 за попередньою змовою з іншими особами в т.ч. ОСОБА_7, спільно з. яким підозрюється у вчиненні також і злочину з приводу якого подано розглядуване клопотання, вчинив чотири епізоди крадіжок чужого майна за що і був засуджений.

Будучи засудженим за скоєння цих крадіжок з визначенням йому терміну випробування, ОСОБА_2, під час іспитового строку, знову підозрюється в скоєнні аналогічного злочину, вчинивши таким чином девять епізодів крадіжок чужого майна, винуватість у вчиненні восьми з яких визнав в суді.

Такі дії підозрюваного ОСОБА_2 вказують на рецидив злочинів і свідчать про те, що він не виправляється, а твердо стоїть на шляху вчинення злочинів та має схильність до вчинення злочинів проти власності

Вказане, на думку слідчого судді є беззаперечним ризиком можливості вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Ризики щодо можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом відмови від дачі показань та надання показань які будуть суперечити матеріалам досудового розслідування і перешкоджати встановленню всіх свідків і їх допиту не знайшли своє доказове підтвердження в суді, оскільки будь-яких розумних і не надуманих обґрунтувань наявності таких ризиків ні слідчим ні прокурором суду не надано. Всі ці, зазначені слідчим і підтримані прокурором в суді ризики, слідчим суддею оцінюються в контексті рішень Європейського Суду з прав людини від 06.11.2008 року по справі «Єлоєв проти України та від 21.04.2011 року по справі «Нечипорук і Йонкало проти України».

Враховуючи встановлені обставини, слідчий суддя знаходить, що клопотання в цілому обґрунтоване і до ОСОБА_2 слід застосувати ініційований прокурором запобіжний захід, оскільки для запобігання ризику, передбаченого п. 5 ч.1 статті 177 КПК України застосування інших більш мяких запобіжних заходів буде недостатнім і така недостатність була доведена прокурором в суді, з огляду на те, що перебуваючи під вартою, підозрюваний буде обмежений в можливості вчинювати злочини.

В суді не знайдено доказів щодо можливості застосування будь-яких інших запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_2, а докази на які посилається підозрюваний, на думку суду, не зменшують ні важливість встановленого ризику ні обгрунтованість підозри та не можуть бути підставою для спростування доводів прокурора щодо необхідності обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Посилання підозрюваного на хворобу своєї матері та на її інвалідність, судом враховується однак слідчий суддя вважає вказані обставини такими що не свідчать про необхідність обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. До того ж суд враховує, що біля матері підозрюваного проживає також і її дочка.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 чи іншого, більш мякого, запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В суді доведено існування одного ризику передбаченого в ст.177 КПК України, а враховуючи характеризуючі обставини, репутацію підозрюваного, тяжкості злочину і кількість епізодів крадіжок, наявність судимості та порушення підозрюваним іспитового строку, слідчий суддя вважає, що застосування більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання підозрюваного під вартою, буде недостатнім для запобігання вказаному ризику.

Згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Жодних заперечень проти застосування застави, слідчому судді не надійшло, а тому зважаючи на норми зазначені в ч.3 ст.183 КПК України, суд на виконання свого обовязку щодо визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначає його у відповідності до положень ст.182 ч.5 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, його особу та ризики передбачені статтею 177 КПК України.

Виходячи із необхідності визначення розміру застави який, згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, слідчий суддя вважає, що таким розміром має бути 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 134720 гривень, що може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

При цьому слідчий суддя враховує також і збитки які нанесені потерпілим.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 певні обовязки.

Керуючись ст.ст.177,178,181,184,192-194,196,309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали та строк тримання під вартою ОСОБА_2 рахувати з 20 години 25 травня 2017 року до 20 години 25 липня 2017 року.

Розмір застави визначити у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 134720,00 гривень, які можуть бути внесені як підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Чернівецькій області, код 26311401, банк одержувача ГУ ДКУ у Чернівецькій області МФО 856135, р/р 37315005000089.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, обов'язок, протягом двох місяців, прибувати до слідчого, прокурора або суду із встановленою останніми періодичністю, не відлучатися із с. Ревне, Кіцманського району, Чернівецької області, без дозволу слідчого, прокурора чи суду та повідомляти їх про зміну свого місця проживання та/або роботи, утримуватись від спілкування з будь-якою особою визначеною слідчим чи прокурором, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Сторожинецького районного суду Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Чернівецької області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя: