Ухвала суду № 66725388, 25.05.2017, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/1335/17

Провадження № 1-кс/723/1774/17

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2017 року м. Сторожинець

Слідчий суддя Сторожинецького районного суду,

Чернівецької області ОСОБА_1,

з участю:

секретаря Крупчак М.І.

прокурора Воловідника Р.І.,

слідчого Богатир Л.П.,

підозрюваного ОСОБА_2

адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сторожинець клопотання слідчого СВ Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно підозрюваного

:

ОСОБА_2, 18.03.1996 року народженн, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, раніше судимого вироком Заставнівського районного суду, Чернівецької області від 10.08.2015 року за ст.ст. 185 ч.3, 75, 76 КК України до позбавлення волі на 3 роки і звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 роки. Покарання не відбув, іспитовий строк не закінчився.. Судимість не погашена і не знята

встановив:

Слідчий Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4, звернувся в суд з клопотанням, погодженим із керівником Сторожинецької місцевої прокуратури ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, посилаючись на те, що в провадженні знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016260150000733 від 28.10.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Зазначав, що підозрюваний ОСОБА_2 27.10.2016 року перебуваючи в с.Бобівці, Сторожинецького району по вул. Головна, 29 за попередньою змовою із ОСОБА_6 та ОСОБА_7, шляхом пошкодження вхідних дверей проник до відділення поштового звязку, звідки таємно викрав гроші в сумі 21014,84 гривні.

Крім цього 26.11.2016 року ОСОБА_2 перебуваючи в с.Слобода Комарівці по вул. Головна, 7, Сторожинецького району діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник до приміщення магазину «Надія» належного ПП ОСОБА_8, звідки викрав товарно-матеріальних цінностей на суму 10504,06 гривень.

Крім цього 10.01.2017 року ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_7 та ОСОБА_9, пошкодивши вхідні двері магазину «Павільйон» що в с. Мигове, Вижницького району, викрали з цього магазину товарно-матеріальні цінності на суму 4342,25 гривень, які належали ОСОБА_10.

Слідчий та прокурор в клопотанні стверджують, що підставою для його внесення є наявність в діях ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Слідчий вважає, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, про що зібрано достатньо доказів. Буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду з огляду на суворість санкції статті 185 ч.3 КК України. Буде незаконно впливати на потерпілих і свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом відмови від дачі показань які будуть повністю суперечити матеріалам досудового розслідування, тобто показувати свою позицію при зясуванні істини у кримінальному провадженні, а також перешкоджатиме встановленню всіх свідків та їх допиту. Крім цього зможе вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше судимий і в період іспитового строку вчинив ряд кримінальних правопорушень. Будь-які інші запобіжні заходи не зможуть запобігти наведеним ризикам, а тому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою.

В судовому засіданні, слідчий та прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримали.

Підозрюваний ОСОБА_2, в ході судового розгляду, свою вину в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України визнав повністю. При цьому підозрюваний та його захисник ОСОБА_3, заперечили наявність будь-яких ризиків взагалі, оскільки такі не були доведені прокурором і посилаючись на те що батько підозрюваного онкохворий та інвалід другої групи просили відмовити в застосуванні найсуворішого запобіжного заходу, подавши клопотання як про це так і про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання. В ході судового розгляду захисник в усній формі уточнив клопотання зазначивши що є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, якими прокурор обґрунтовує свої доводи, а також клопотання яким захисник обґрунтовує необхідність відмови в задоволенні клопотання та обрання іншого запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016260150000733 внесено записи про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України з приводу вчинених злочинів ОСОБА_2. спільно із ОСОБА_7 і ОСОБА_6.

23 травня 2017 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України - таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.

При цьому повторність визначалася згідно п.1 Примітки до ст.185 КК України, оскільки ОСОБА_2 раніше вже визнавався судом винуватим і притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин.

Таким чином згідно повідомлення про підозру та письмових доказів у вигляді протоколів прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення, оглядів місць подій, допитів потерпілих, допиту свідків, добровільної видачі та огляду предметів, а також виходячи із визнання підозрюваним, всіх епізодів таємних викрадень чужого майна, вбачається, що повідомлена підозра у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України, є обґрунтованою.

Продовжуючи вирішення питань зазначених в ст.194 КПК України, а саме щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, слідчий суддя встановив, що в розглядуваному клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також безпосередньо в судовому засіданні слідчий та прокурор зазначили про наявність чотирьох передбачених ст.177 КПК України ризиків, а саме те, що ОСОБА_2 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом відмови від дачі показань та надання показань які будуть суперечити матеріалам досудового розслідування і перешкоджати встановленню всіх свідків і їх допиту, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд погоджується із ризиком, на який посилається прокурор, щодо можливості вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення знаходячи його доведеним в судовому засіданні так як із наданих суду письмових доказів та із пояснень даних в суді підозрюваним, слідує, що він раніше судимий за вчинення корисливого злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Із вироку Заставнівського районного суду, Чернівецької області від 10.08.2015 року, дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 за попередньою змовою з іншими особами в т.ч. ОСОБА_7С, спільно з. яким підозрюється у вчиненні також і злочину з приводу якого подано розглядуване клопотання, вчинив чотири епізоди крадіжок чужого майна за що і був засуджений.

Будучи засудженим за скоєння цих крадіжок з визначенням йому терміну випробування, ОСОБА_2, під час іспитового терміну, знову підозрюється в скоєнні аналогічного злочину, вчинивши таким чином три епізоди крадіжок чужого майна, винуватість у вчиненні яких визнав в суді.

Такі дії підозрюваного ОСОБА_2 вказують на рецидив злочинів і свідчать про те, що він не виправляється, а твердо стоїть на шляху вчинення злочинів, будучи схильним до їх вчинення.

Вказане, на думку слідчого судді є беззаперечним ризиком можливості вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Ризики щодо можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом відмови від дачі показань та надання показань які будуть суперечити матеріалам досудового розслідування і перешкоджати встановленню всіх свідків і їх допиту не знайшли своє доказове підтвердження в суді, оскільки будь-яких розумних і не демагогічних обґрунтувань наявності таких ризиків ні слідчим ні прокурором суду не надано.

Враховуючи встановлені обставини, слідчий суддя знаходить, що клопотання в цілому обґрунтоване і до ОСОБА_2 слід застосувати ініційований прокурором запобіжний захід, оскільки для запобігання ризику, передбаченого п..5 ч.1 статті 177 КПК України застосування інших більш мяких запобіжних заходів буде недостатнім і така недостатність була доведена слідчим та прокурором в суді, з огляду на те, що перебуваючи під вартою, підозрюваний буде обмежений в можливості вчинювати злочини.

В суді не знайдено доказів щодо можливості застосування будь-яких інших запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_2, а докази на які посилається захисник та підозрюваний, на думку суду, не в повній мірі відображають підстави для відмови в задоволенні клопотання слідчого.

Так слідчий суддя погоджується із захистом, щодо наявності не всіх зазначених в клопотанні ризиків з урахуванням в т.ч. і рішень Європейського Суду з прав людини від 06.11.2008 року по справі «Єлоєв проти України та від 21.04.2011 року по справі «Нечипорук і Йонкало проти України».

При цьому в клопотанні захисника жодних обґрунтувань наявного ризику щодо можливості вчинення ОСОБА_2 нових злочинів, з огляду на обґрунтованість підозри у вчиненні злочину під час встановленого судом іспитового строку, не зазначено.

Посилання ж захисника і підозрюваного на хворобу батька підозрюваного повязану із онкологією та посилання на те, що батько помирає, в суді не знайшло свого підтвердження, оскільки надана суду довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, не підтверджує вказаних обставин, а тільки інформує про встановлення до 01.12.2018 року ОСОБА_11, який є батьком підозрюваного, другої групи інвалідності загального захворювання.

Будь-яких інших документів до суду не надано, а позитивна характеристика в даному випадку не відображає ні наявних ризиків ні обґрунтованості підозри, що свідчить про неможливість обрання ініційованого захисником запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 чи іншого, більш мякого, запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В суді доведено існування одного ризику передбаченого в ст.177 КПК України, а враховуючи характеризуючі обставини, репутацію підозрюваного, тяжкості злочину і кількість епізодів крадіжок, наявність судимості та порушення підозрюваним іспитового строку, слідчий суддя вважає, що застосування більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання підозрюваного під вартою, буде недостатнім для запобігання вказаному ризику.

Згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Жодних заперечень проти застосування застави, слідчому судді не надійшло, а тому зважаючи на норми зазначені в ч.3 ст.183 КПК України, суд на виконання свого обовязку щодо визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначає його у відповідності до положень ст.182 ч.5 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, його особу та ризики передбачені статтею 177 КПК України.

Виходячи із необхідності визначення розміру застави який, згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, слідчий суддя вважає, що таким розміром має бути 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 67360 гривень, що може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

При цьому слідчий суддя враховує також і збитки які нанесені потерпілим.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 певні обовязки.

Керуючись ст.ст.177,178,181,184,192-194,196,309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали та строк тримання під вартою ОСОБА_12 рахувати з 18 години 25 травня 2017 року до 18 години 25 липня 2017 року.

Розмір застави визначити у межах 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 67360 гривень, які можуть бути внесені як підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Чернівецькій області, код 26311401, банк одержувача ГУ ДКУ у Чернівецькій області МФО 856135, р/р 37315005000089.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, обов'язок, протягом двох місяців, прибувати до слідчого, прокурора або суду із встановленою останніми періодичністю, не відлучатися із с. Ревне, Кіцманського району, Чернівецької області, без дозволу слідчого, прокурора чи суду та повідомляти їх про зміну свого місця проживання та/або роботи, утримуватись від спілкування з будь-якою особою визначеною слідчим чи прокурором, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Сторожинецького районного суду Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Чернівецької області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя: