Ухвала суду № 66722579, 24.05.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/1848/16-к

Провадження № 11-кп/779/232/2017

Категорія ст. 185 ч. 3 КК України

Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П.

Суддя-доповідач Гриновецький

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

суддів Гриновецького Б.М.,

ОСОБА_1, ОСОБА_2,

секретаря судового засідання Кравчук І.О.,

захисника ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4,

її представника ОСОБА_5,

прокурора Марчук О.В.,

розглянувши у кримінальному провадженні № 12016090230000220 апеляційні скарги захисника ОСОБА_3 та представника потерпілої ОСОБА_5 на вирок Коломийського міськрайонного суду від 6.03.2017 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя

с. Стецева, вул. Шевченка, 72, Снятинського району,

згідно ст. 89 КК України не судимого,

засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до позбавлення волі на 4 роки.

Строк відбування покарання рахується з 28.10.2016 року. В строк відбуття покарання зараховано термін його попереднього увязнення.

Стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_4 165 640 грн. 35 коп. майнової шкоди та 25 000 грн. моральної шкоди.

В інших позовних вимогах відмовлено.

Згідно вироку ОСОБА_6І в ніч на 4.04.2016. за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, проникли в с. Стецева Снятинського району до житлового будинку потерпілого ОСОБА_7, звідки викрали майно на 8 500 грн.

14.04.2016 він за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, с. Стецева проник до житлового будинку ОСОБА_4, звідки викрав майно на загальну суму 344 050,70 грн.

В апеляційній скарзі:

- захисник обвинуваченого оскаржує вирок суду внаслідок суворості покарання. Суд не взяв до уваги те, що у ОСОБА_6 на утриманні, крім сімї з двома малолітніми дітьми в цивільному шлюбі, залишаються без матеріальної допомоги ще двоє неповнолітніх дітей від попередніх шлюбів, а також не враховано відсутність скарг за місцем проживання обвинуваченого та під час тримання під вартою, його відношення до вчиненого, наявність обставини, яка помякшує покарання, а саме щире каяття, а також молодий вік обвинуваченого. Просить змінити вирок та призначити більш мяке покарання не повязане з позбавленням волі;

- представник потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 вважає вирок суду несправедливим, у звязку з мякістю покарання. Збитки не відшкодовано. Просить постановити новий вирок, яким призначити йому покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Під час апеляційного розгляду:

- обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник підтримали свої апеляційні вимоги, проти апеляції представника потерпілої заперечили, просять врахувати, що обвинувачений згідний відшкодувати всі збитки та утримує неповнолітніх дітей;

- потерпіла ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 підтримали свою апеляційну скаргу, просять її задовольнити в повному обсязі, посилити покарання, апеляцію захисника обвинуваченого залишити без задоволення;

- прокурор заперечив доводи поданих апеляційних скарг, просить залишити їх без задоволення, а вирок суду - без змін.

Зясувавши обставини провадження, перевіривши його матеріали, колегія суддів вважає, що подані апеляційні скарги слід залишити без задоволення, вирок суду без змін.

Вирок суду в частині кваліфікації дій та доведеності вини обвинуваченого за ст. 185 ч. 3 КК України ніким не оспорюється, тому в цій частині не перевіряється.

Доводи захисника про суворість покарання, а також твердження представника потерпілої про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості скоєного злочину, колегія суддів визнає необґрунтованими.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд в повній мірі дотримався вимог ст.ст. 50, 65 КК України.

При цьому суд належно врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, помякшуючі обставини та дані про особу винного, зокрема : попередню змову групи осіб, їх повторність, проникнення в житло потерпілих, а також його позитивну характеристику за місцем проживання, (т. 2, а.п. 81), що він вважається таким, що вперше притягується до кримінальної відповідальності (т. 2, а.п. 83), має на утриманні неповнолітніх дітей.

Суд взяв до уваги і думку потерпілої ОСОБА_4 про суворе покарання обвинуваченого через тяжкість злочину і невідшкодування збитків.

Тому, на переконання колегії суддів, суд справедливо призначив ОСОБА_6 покарання, в межах санкції ст. 185 ч. 3 ККУ, у вигляді позбавлення волі на 4 роки, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Нещире вибачення обвинуваченого перед потерпілою ОСОБА_4 не може бути підставою для призначення йому більш суворого покарання.

Таким чином, колегія суддів не вбачає переконливих підстав для посилення чи помякшення покарання обвинуваченого, тому апеляційні скарги захисника та представника потерпілої залишає без задоволення, вирок суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів

постановила :

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_3 та представника потерпілої ОСОБА_5, залишити без задоволення, вирок Коломийського міськрайонного суду від 6.03.2017 року щодо ОСОБА_6 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до ВССУ протягом трьох місяців з дня її оголошення, засудженим з моменту отримання її копії.

Судді: Б.М. Гриновецький

ОСОБА_1

ОСОБА_2

Згідно з оригіналом

Суддя Б.М. Гриновецький