Ухвала суду № 66720537, 25.05.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/9489/16-ц

провадження 2з/201/149 /2017

У Х В А Л А

25 травня 2017 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем Дашкевич Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро клопотання представника позивача про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсними договорів кредиту і іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01 липня 2016 року звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсними договорів кредиту і поруки. Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2016 року провадження по цій справі було відкрито та призначено проведення судового засідання, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Справа по суті не слухалася, виносилися ухвали, розглядаються клопотання, спір по суті не вирішено.

Представником позивача заявлене клопотання про забезпечення доказів шляхом призначення судової почеркознавчої експертизи, в якому ставиться питання про зясування обставин чи виконаний підпис в спірних договорах кредиту і іпотеки позивачем чи зроблено це іншою особою, для чого зобовязати позивача надати експертам зразки підпису і витребувати у відповідача оригінали договорів кредиту і іпотеки, що, на думку цього представника позивача, стосується розгляду цієї цивільної справи і потрібно йому для доказу позовних вимог, розгляду справи.

Відповідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.

Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України ці докази потрібно заявляти і подавати під час попереднього судового засідання, а якщо воно не проводиться до початку розгляду справи по суті.

Згідно з ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобовязаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 135 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається протягом пяти днів з дня її надходження з повідомленням сторін або інших осіб, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обовязковою.

Зясувавши думку учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та заяви про витребування доказів, суд вважає необхідним в задоволенні клопотання відмовити, оскільки законом не передбачено право чи обовязок суду збирати і надавати в справу докази на підтвердження позиції чи вимогу будь-якої сторони, частина витребуваних документів матеріалах справи вже є (наданих при подачі позову /копії спірних договорів і договору купівлі-продажу, заяв, довідок, звернення, паспортні дані та інш./), не зазначено в законі і можливість забезпечення та витребування доказів саме для проведення певних процесуальних дій, також у заяві не зазначено відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами та з якою метою потрібно їх забезпечити, а тому з урахуванням вище викладених обставин не може суд прийняти до уваги наполягання заявника на вимогах свого клопотання, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим обєктивно не підтверджуються; заявником в клопотанні навіть не зазначено посилання на вищезазначені норми ст. ст. 133, 134 ЦПК України. Не вказано також для чого потрібно витребувати вказані документи (огляд, долучення, дослідження чи інш.). Судом в цьому складі справа ще не розглядається по суті, пояснення сторони не давали, матеріали справи не досліджені, перевірка доказів не проведена, клопотання розглянуто не всі, інших доказів на підтримку клопотання не надано.

Суд вважає, що задоволення клопотання може унеможливити проведення самої експертизи, буде викликати клопотання експертів про надання додаткових матеріалів і доказів (зразки підписів, почерку, банківських документів тощо), що призведе до затягування розгляду в справі. Сторона зобовязана спочатку надати ці докази, які потрібно дослідити експертам, суду, а потім заявляти клопотання, а не навпаки, перекладати на суд тягар обовязку по збору доказів та документів для проведення експертизи в непередбачений законом спосіб.

Суду до цього клопотання також не надано доказів того, що вказаний позивач або його представник зверталися до вказаної особи (банку) стосовно надання названих документів та що їм було відмовлено в цьому або неможливо надання вказаних в клопотанні доказів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Крім того, в порушення закону клопотання не оплачене судовим збором, як це передбачено наступним. Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України способами забезпечення доказів є саме витребування та огляд доказів, проведення експертизи, тому вказані заявником положення про витребування доказів охоплюються ст. 133 ЦПК України, яка в ч. 1 першій передбачає судовий збір, можливе посилання ж на Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ по цьому питанню (лист та інш.) носить лише рекомендаційний характер і не замінює норму прямої дії, передбаченої в ЦПК України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» передбачено вичерпний перелік випадків коли судовий збір не справляється.

Згідно до ст. 133 ЦПК України до клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору. Відповідно до п. п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів або позову складає 320 гривень .

Судом також встановлено, що така експертиза судом вже призначена, але не виконана саме через вищезазначене (клопотання експертів про надання додаткових матеріалів і доказів (зразки підписів, почерку, банківських документів тощо).

При таких обставинах суд вважає не можливим задоволення клопотання в такому вигляді про призначення експертизи, забезпечення, витребування доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 133, 134, 135, 137, 143, 144, 168, 208-210, 293 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення доказів шляхом призначення судової почеркознавчої експертизи, в якому ставиться питання про зясування обставин чи виконаний підпис в спірних договорах кредиту і іпотеки позивачем чи зроблено це іншою особою, для чого зобовязати позивача надати експертам зразки підпису і витребувати у відповідача оригінали договорів кредиту і іпотеки - (мабудь) для огляду в судовому засіданні і долучення до матеріалів справи, проведення процесуальних дій по цивільній справі про визнання недійсними договорів кредиту і іпотеки відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -