Вирок № 66718232, 25.05.2017, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Горчакова О. І..

Справа № 644/1293/17

Провадження № 1-кп/644/314/17

25.05.2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2017 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горчакової О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Білієнко Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12016220530004251 від 26.12.2016 року , що надійшло від Першого заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 радника юстиції Мирошник К. О., обвинувальний акт затверджений Прокурором Харківської місцевої прокуратури №3 юристом 1 класу Шпаком Миколою Анатолійовичем 27.02.2017 року, відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кам'яна Яруга Чугуївського району Харківської області, освіта неповна середня, ранішене судимого, зі слів - навчається у професійно-технічному училищі у м. Харкові, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Харкова, освіта середня, в силу ст. 89 КК України не маючого судимості, офіційно не працюючого, розлученого і має неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, -

що обоє обвинувачуються у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення -

прокурора - Шпака М. А., потерпілих: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

з боку захисту - обвинувачених - ОСОБА_7, ОСОБА_4

в с т а н о в и в:

08 лютого 2017 о 22:20, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4, знаходячись біля б. 1-В по вул. Біблика в м. Харкові, діючи з умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, із застосуванням насилля, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, із корисливих мотивів, підійшли до потерпілої ОСОБА_5, після чого ОСОБА_4, діючи спільно з ОСОБА_3, шляхом ривку відкрито викрали жіночу сумку потерпілої, вартістю 674 гривень 81 копійок, в якій знаходилось 50 гривень. В момент, коли потерпіла ОСОБА_5 почала кричати, ОСОБА_3 схопив її правою рукою та прикрив їй рот, штурхнув потерпілу в плече, від чого вона впала на землю. Після чого останні з викраденим майном зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинили матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_5 на загальну суму 724 гривні 81 копійки.

Крім того, 14.02.2017 року о 23:00 ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля б. 2-Д по вул. Біблика в м. Харкові, діючи з умислом спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, повторно, разом із ОСОБА_4 підійшли до потерпілої ОСОБА_6, після чого, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 шляхом ривку зірвав з потерпілої ОСОБА_6 жіночу сумку потерпілої, вартістю 34 грн., в якій знаходилось 20 гривень та полімерний пакет з особистими речами потерпілої ОСОБА_6 Після чого вони з викраденим майном зникли та розпорядились за власним розсудом, чим спричинили матеріальну шкоду потерпілої на загальну суму 54 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_3, будучи допитаним в ході судового розгляду, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, визнав повністю, цивільний позов ОСОБА_5 визнав частково - у розмірі 1000 грн. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди. Показав, що 08 лютого 2017 року, знаходячись біля будинку 1-В по вул. Біблика в м. Харкові, він спільно з ОСОБА_4 зірвали жіночу сумку з потерпілої ОСОБА_5, при цьому штовхнули на землю, кошти які знаходилися у сумочці - витратили зразу ж на власні потреби, а сумочку і речі які були в ній: косметика, зошити, паспорт - викинули.

Далі пояснив, що 14 лютого 2017 року він спільно з ОСОБА_4 зірвали жіночу сумку з потерпілої ОСОБА_6 та пакет зі скляними банками. Після чого - розбіглися у різні боки, потерпіла кричала про допомогу. Показав, що зразу ж після скоєного злочину щодо потерпілої ОСОБА_6, він був затриманий та доставлений до поліції.

Не оспорював, що внаслідок їх, з ОСОБА_4 спільних дій, потерпілим була спричинена матеріальна шкода в розмірі, зазначеному в обвинувальному акті.

На запитання суду пояснив, що він розумів характер противоправних дій і бажав їх настання, але причини такої поведінки не може пояснити; що, перебуваючи разом з ОСОБА_4 біля метро «Масельського» в м. Харкові слідкували за пішоходами і вирішили переслідувати саме потерпілу ОСОБА_5, яка вийшла із метро сама та пішла в бік житлових будинків де не дуже освітлено, що вона на вік молода і невисокого зросту, хрипкої статури; що заподіяну матеріальну і моральну шкоду не відшкодував, бо як для нього - сума завелика, то він краще б запросив потерпілу до кафе; щиро розкаюється.

Обвинувачений ОСОБА_4, допитаний в ході судового розгляду, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, визнав повністю, цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_5 визнав частково, а саме: 1000 грн. матеріальної шкоди та 500 грн. - моральної шкоди. Показав, що 08 лютого 2017 року, знаходячись біля будинку 1-В по вул. Біблика в м. Харкові, він спільно з ОСОБА_3, з яким разом працюють підсобними робітниками по ремонту приватних квартир, зірвали жіночу сумку з потерпілої ОСОБА_5, при цьому він, ОСОБА_4 вирвав із рук сумочку, а ОСОБА_3 штовхнув потерпілу на землю. Кошти які знаходилися у сумочці - витратили зразу ж на власні потреби - купили цигарок, а сумочку і речі які були в ній: косметика, зошити, паспорт - викинули.

Пояснив, що 14 лютого 2017 року він спільно з ОСОБА_3 зірвали жіночу сумку з потерпілої ОСОБА_6 та пакет зі скляними банками. Після чого розбіглися, потерпіла кричала про допомогу. Показав, що зразу ж після скоєного злочину щодо потерпілої ОСОБА_6, був затриманий ОСОБА_3, його ж забрала поліція на другий день.

Не оспорював, що внаслідок їх, з ОСОБА_3. спільних дій , потерпілим була спричинена матеріальна шкода в розмірі, зазначеному в обвинувальному акті.

На запитання суду пояснив, що має вік 26-ти років, він розумів характер противоправних дій та те, що майно добуте таким шляхом - не може бути їх власністю, але не може пояснити причини таких дій; що, перебуваючи разом з ОСОБА_3 біля метро «Масельського» в м. Харкові слідкували за пішоходами і вирішили переслідувати саме потерпілу ОСОБА_5, яка вийшла із метро сама та пішла в бік житлових будинків де не дуже освітлено; що заподіяну матеріальну і моральну шкоду не відшкодував, має намір запросити потерпілу до театру на виставу; що потерпілу ОСОБА_6 переслідували, бо вона була одна у дворі серед житлових будинків; прохав суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_5 підтримала свій позов і прохала задовольнити, міру покарання прохала визначити на розсуд суду. Таку ж думку про міру покарання висловила і потерпіла ОСОБА_6

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та цивільний позов у апеляційному порядку.

Оцінивши в сукупності, досліджені судом докази, дії ОСОБА_3, за фактом заволодіння чужим майном, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Дії ОСОБА_4 за фактом заволодіння чужим майном, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Оцінюючи зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, в рамках пред'явлених обвинувачень, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення за обставинами, викладеними в обвинувальному акті за ч. 2 ст. 186 КК України, - суд вважає доведеною.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. Матеріли справи містять інформаційну довідку старшого ДОП СП ПП індустріального відділу поліції ГУНП в Харківській області, згідно якої - ОСОБА_3 характеризується задовільно (т.1 а.с. 140-144).

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не має судимості, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. Згідно інформаційної довідки ДОП СП ПП індустріального відділу поліції ГУНП в Харківській області - ОСОБА_4 характеризується задовільно (т.1 а.с. 139, 145-149).

Вирішуючи питання про покарання, суд враховує положення ст.65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, судом на підставі ст. 66 КК України не установлено. Суд не може визнати слова обвинувачених у судовому засіданні що вони щиро каються як пом'якшуючу обставину, бо ці слова - голослівні: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мали можливість, перебуваючи на свободі, добровільно загладити перед потерпілими матеріальну та моральну шкоду, але цього не зробили. Не визнає суд і як пом'якшуючу обставину активне сприяння органу досудового слідства у розкритті злочину, бо таке сприяння підозрюваних, слідству, як установлено у судовому засіданні, полягло лише у повідомленні відомостей про їх власну участь у злочинній діяльності уже після затримання працівниками поліції.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України - суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

При зазначених обставинах, з урахуванням даних про особу ОСОБА_3 та особу ОСОБА_4, наслідків які настали від скоєного кримінального правопорушення, значну суспільну небезпеку скоєного, - суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 186 КК України, вважаючи зазначене покарання необхідним для попередження та скоєння інших злочинів та правопорушень. Підстав для застосування при призначенні покарання положення ст.75 КК України та призначення покарання з іспитовим строком, як того запропонував прокурор - прохав визнати обвинувачених винними у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі, кожному, із застосуванням ст. 75 КК України, призначивши іспитовий термін у півтора роки - із матеріалів кримінального провадження не убачається. Також, на думку суду, застосування положень ст.75 КК України -не буде відповідати характеру скоєного злочину, його суспільній небезпеці, не буде належним чином сприяти виправленню обвинувачених та запобіганню вчинення ними інших злочинів.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинувачених не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинувачених ст.69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Підстав для застосування обвинуваченим ст.69-1 КК України - не вбачається.

Враховуючи існування ризиків, передбачених п.1, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі та з метою забезпечення виконання вироку - міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд змінює на тримання під вартою у Харківському слідчому ізоляторі.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід рахувати з моменту його фактичного затримання.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід рахувати з моменту його фактичного затримання.

Відповідно до ст.128 КПК України, особа, яка зазнала шкоди від злочину має право пред'явити позов до особи, яка вчинила злочин.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки, в судовому засіданні знайшла своє підтвердження провина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у відкритому заволодінні чужим майном (грабіж), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої ОСОБА_5 та спричинення матеріальної шкоди на загальну суму 724 грн. 81 коп. - суд вважає, що вказана сума обґрунтована та підлягає стягненню з обвинувачених у повному обсязі.

Разом з тим, згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В обґрунтування своїх вимог потерпіла ОСОБА_5пояснила на підтвердження тяжкості спричинених їй страждань та їх тривалості, що вона є студенткою денної форми навчання і після нападу на неї обвинувачених - до цього часу боїться ходити містом, що витратила неабиякі сили і час, щоб поновити конспекти - зошити лекцій, що відсутність довгий час паспорта, який також був викрадений обвинуваченими, спричинили незручності. Вона до цих пір відчуває страх. Відтак, суд вважає, що цивільний позов в частині стягнення з обвинувачених на користь потерпілої ОСОБА_5 моральної шкоди підлягає задоволенню частково - в розмірі 2 000 грн. 00 коп.

Питання щодо речових доказів судом вирішується у відповідності з положеннями ст. 100 КПК України - речові докази (жіноча сумочка та інші особисті речі) що знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_6, після набрання вироком законної сили, слід вважати такими що повернуті потерпілій (т.1 а.с.104, 138).

Судові витрати, згідно вимог п. 3 ст. 118, ст.122, ч.2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню із засуджених в дохід Держави, а саме: 1) вартість судово-товарознавчої експертизи № 2013 від 24.02.2017 року - 198 грн. 00 коп. (т.1 а.с. 130); 2) вартість судово-товарознавчої експертизи № 749 від 20.02.2017 року - 175 грн. 92 коп. (т.1 а.с. 135 ).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 375 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на ЧОТИРИ роки ШІСТЬ місяців.

Взяти ОСОБА_3 під варту в залі суду негайно, для поміщення його у Харківській слідчий ізолятор. Початок строку відбуття покарання обчислювати з 25 травня 2017 року, тобто з моменту фактичного взяття під варту.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на ЧОТИРИ роки ШІСТЬ місяців.

Взяти ОСОБА_4 під варту в залі суду негайно, для поміщення його у Харківській слідчий ізолятор. Початок строку відбуття покарання обчислювати з 25 травня 2017 року, тобто з моменту фактичного взяття під варту.

Цивільний позов ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, проживаючої за адресою: АДРЕСА_4, індивідуальний номер картки платника податку - не відомий, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, - задовольнити частково. Сягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний номер картки платника податку - не відомий, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, індивідуальний номер картки платника податку - не відомий, - на користь ОСОБА_5 724 грн. 81 коп. (сімсот двадцять чотири гривні 81 копійку) - матеріальної шкоди, та - 2000 грн. 00 коп. (дві тисячі гривень 00 копійок) моральної шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний номер картки платника податку - не відомий, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, індивідуальний номер картки платника податку - не відомий, на користь держави витрати за проведення експертиз: судово-товарознавчої експертизи № 2013 від 24.02.2017 року - у розмірі 198 грн. 00 коп. (сто дев'яносто вісім гривень 00 копійок) та судово-товарознавчої експертизи № 749 від 20.02.2017 року у розмірі 175 грн. 92 коп. (сто сімдесят п'ять гривень 92 копійки). Всього підлягає стягненню 373 грн. 92 коп. (триста сімдесят три гривні 92 копійки), а з кожного засудженого підлягає стягненню сума у розмірі 186 грн. 96 коп. (сто вісімдесят шість гривень 96 копійок), яку слід перерахувувати на: код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази: жіноча сумочка (та інші особисті речі) що знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_6, після набрання вироком законної сили, слід вважати такими що повернуті їх власнику - потерпілій ОСОБА_6

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний судом м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженими - в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя О. І. Горчакова