Вирок № 66716773, 25.05.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/15806/16

Провадження № 1кп/201/170/2017

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2017 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Мельниченко С.П., за участі секретаря судового засідання Ярличенко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали кримінального провадження № 12012040650000128 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Суховетрук Т.І.

обвинувачений ОСОБА_1

захисник Волошин К.В.

ВСТАНОВИВ:

У 2008 році у м. Дніпро (м. Дніпропетровську), точна дата та місце встановити не виявилось за можливе, ОСОБА_1 досяг усної домовленості з фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, згідно з якою ОСОБА_3 виступав в особі замовника, а ОСОБА_1, діючи як виконавець від імені фізичної особи підприємця ОСОБА_3 надавав покупцям товару послуги у сфері продажу кондитерських виробів.

В подальшому у 2012 році у м. Дніпро (м. Дніпропетровську), точна дата та місце встановити не виявилось за можливе, у ОСОБА_1 виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому, а саме на заволодіння грошовими коштами ФОП ОСОБА_3, якими покупці розраховувались з представником ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_1 за наданий останнім товар. У червні 2012 року у м. Дніпро (м. Дніпропетровську), точна дата та місце встановити досудовим розслідуванням не виявилось за можливе, ОСОБА_1, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому, діючи з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, шляхом зловживання довірою ФОП ОСОБА_3, який будучи впевненим в сумлінності та справжності намірів ОСОБА_1, а останній достовірно знаючи, що грошові кошти за відвантажений товар не надійдуть до ФОП ОСОБА_3, використовуючи надані йому повноваження представника з продажу товару, а також зважаючи на те, що покупці ФОП ОСОБА_3 за результатами співпраці з ОСОБА_1 тривалий час сприймають його як представника ФОП ОСОБА_3 повідомив покупцям ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 завідомо неправдиву інформацію про зміну умов оплати за відвантажений товар. Тим самим, ОСОБА_1 переконав зазначених покупців у необхідності перерахування грошових коштів через банківські установи КБ «Правекс Банк» МФО 380838 ЕДРПОУ НОМЕР_3, відкритого на ім'я ОСОБА_1, а також на пластикову картку «Приват Банку» МФО НОМЕР_2 ЕДРПОУ НОМЕР_1, яка належала сестрі ОСОБА_1 - ОСОБА_7 заздалегідь розуміючи, що не збирається повертати вказані грошові кошти ФОП ОСОБА_3

Таким чином, у період часу з 06.06.2012 по 20.11.2012 ОСОБА_1 перебуваючи у м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), місце встановити не виявилось за можливе, шляхом зловживання довірою ФОП ОСОБА_3, заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3, а покупці, не будучи обізнаними про злочинні наміри ОСОБА_1 добросовісно перераховували за поставлений товар, а саме ФОП ОСОБА_4 перерахував грошові кошти в сумі 60637,08 гривень, ФОП ОСОБА_5 перерахував грошові кошти в сумі 12810 гривень, ФОП ОСОБА_6 перерахував грошові кошти в сумі 16055 гривень, а всього на загальну суму 89 502,08 гривень на зазначені ОСОБА_1 рахунки у вказаних останнім банківських установах. Після чого ОСОБА_1 розпорядився вказаними грошовими коштами на свій власний розсуд, спричинивши ФОП ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 89 502, 08 гривень.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, а саме, заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.

В судовому засіданні обвинувачений визнав свою вину, у скоєному розкаявся та надав показання, які повністю відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчинені інкримінованому йому злочину і його дії органом досудового розслідування кваліфіковані правильно по ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який не судимий, не працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених злочинів, конкретним їх обставинам, даним про особу обвинуваченого, які зазначено вище та встановленим під час розгляду кримінального провадження обставинам, що пом'якшують покарання обвинуваченого.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

В той же час, враховуючи, що обвинувачений має на утриманні неповнолітню дитину, а саме дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, суд вважає за можливе на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Суддя: С.П. Мельниченко