Вирок № 66716050, 25.05.2017, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1190/17

Провадження № 1-кп/456/267/2017

ВИРОК

іменем України

"25" травня 2017 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Яніва Н. М.

при секретарі Сунак Н.М.

з участю прокурора Ткачишин І.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Стрий кримінальне провадження №12017140130000533 про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Долина, Івано-Франківської області, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, жителю АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Долинського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.10.2015р. за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 (двох) років обмеження волі, однак 9.03.2016р. рішенням Долинського міськрайонного суду Івано-Франківської області звільненого від відбування покарання у відповідності до ч. 3 ст. 61 КК України, судимість якого не знята та не погашена

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2017р. близько 12.14 год. ОСОБА_1 перебуваючи в торговому залі магазину ФОП ОСОБА_3, що за адресою АДРЕСА_3, скориставшись відсутністю продавця та тим, що його ніхто не бачить, таємно, повторно викрав дві упаковки порошку (капсул для прання) торгових марок «Аріель» та «Персіл» вартістю 168 грн. кожна, тим самим заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальних збитків на суму 336 грн..

Окрім того, 25.03.2017р. близько 12.40 год. ОСОБА_1 перебуваючи в магазині ФОП ОСОБА_4, що за адресою АДРЕСА_4, скориставшись відсутністю продавця, таємно, повторно викрав з картонної коробки, що знаходилась на холодильній вітрині, грошові кошти в сумі 2500 грн., тим самим заподіявши потерпілому ОСОБА_4 матеріальних збитків на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, повністю погоджується з обставинами, оголошеними прокурором з обвинувального акта. Додатково пояснив, що 25.03.2017р. перебував в смт. Дашава Стрийського району, де в одному з магазинів викрав грошові кошти в сумі 2500 грн., а в іншому магазині викрав дві пачки прального порошку. Порошок в подальшому продав на базарі, а кошти використав для власних потреб. На даний час повністю відшкодував матеріальні збитки потерпілому ОСОБА_3 та частково в сумі 1600 грн. потерпілому ОСОБА_4, однак зобов»язується найближчим часом повністю відшкодувати заподіяні збитки. Щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати.

Крім повного визнання своєї винності обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Аналізуючи наведені вище докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 в умисному, таємному, повторному викраденні чужого майна, доведена повністю, а тому його дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст.185 КК України.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що мета покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

В даній справі, суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання, при виборі останньому заходу примусу і порядку його відбування разом зі ступенем тяжкості вчиненого злочину, враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.

При цьому до обставин, щопом"якшують відповідальність суд визнає те, що ОСОБА_1, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно частково відшкодував завдані збитки.

Обтяжуючою відповідальність ОСОБА_1 обставиною по справі є рецидив злочинів.

Враховується, що обвинувачений вчинив злочини середньої тяжкості, не вперше притягується до кримінальної відповідальності, посередньо характеризуються по місцю проживання, являється інвалідом другої групи, має на утриманні неповнолітню дитину, потерпілі просять обвинуваченого суворо не карати.

Враховуючи всі обставини по справі, особу винного, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе в умовах без ізоляції його від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції інкримінованої йому статті, звільнивши на підставі ст. 75 КК України від реального відбування покарання та застосувавши ст. 76 КК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним та засудити за ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання - 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України - звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1(один) рік шість місяців.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов"язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з»являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Стрийський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя Н. М. Янів