Постанова № 66714175, 18.05.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"18" травня 2017 р. Справа № 924/1135/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Бучинська Г.Б. ,

суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

за участю представників сторін:

позивача- Сліпчук О.П. (довіреність від 11.01.2017р.);

відповідача- Дідич А.М. (довіреність від 15.12.2016р.);

ОСОБА_1 (директор);

третьої особи- не зявився;

прокурора- не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Сільськогосподар-ського товариства з обмеженою відповідальністю «Слава» на рішення господарського суду Хме-льницької області від 06.02. 2017р. у справі № 924/1135/16

за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м.Хмельницький

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача

Білівська сільська рада с.Білівка Ізяславського району Хмельницької області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

«Слава» с.Припутні Ізяславського району Хмельницької області

за участю Прокуратури Хмельницької області м.Хмельницький

про стягнення 535 055 грн. 32 коп. шкоди, заподіяної навколишньому природному

середовищу,-

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.02.2017р. у справі №924/1135/ 16 (суддя Заверуха С.В.) задоволено позов Державної екологічної інспекції у Хмельницькій облас-ті (надалі в тексті Інспекція), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача Білівська сільська рада (надалі в тексті Сільська рада) до Сільськогоспо-дарського товариства з обмеженою відповідальністю «Слава» (надалі в тексті Товариство), за участю Прокуратури Хмельницької області про стягнення 535 055 грн. 32 коп. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.(т.1, арк.справи 185-190).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач здійснював спе-ціальне водокористування без відповідного дозволу. При цьому, порушення Відповідачем вимог природоохоронного законодавства, що виявилось у самовільному використанні водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування підтверджено статистичними звітами, журналом обліку використання води, дозволами, довідкою від 27.08.2014р., отриманими в резу-льтаті прокурорської перевірки у сфері використання та охорони і відтворення водних ресурсів.(т. 1, арк.справи 189).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідач подав скаргу до Рівненського апеля-ційного господарського суду, у якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельниць-кої області від 06.02.2017р. у даній справі та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позо-ву.(т.2, арк.справи 4-9).

Скаржник вважає, що рішення прийняте місцевим господарським судом з невірним засто-суванням норм матеріального права та неповним зясуванням обставин справи, що призвело до не-вірних висновків. На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що Довідка із розрахун-ком збитків самим інспектором не підписана. Крім того, ніякої перевірки Інспекцією не проводи-лося, а про встановлення порушення зазначено в листі Прокуратури, який не може бути належ-ним доказом. При цьому, відсутній акт перевірки Товариства документ, який фіксує проведення планових чи позапланових перевірок і є доказом виявлення правопорушення. Крім того, Скаржник наголошує, що Прокуратура не надала доказів перевірки Товариства.(т.2, арк.справи 5-7).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.03.2017р. прийнято до про-вадження апеляційну скаргу Відповідача, справу призначено до слухання.(т.2, арк.справи 2).

Ухвалою від 28.03.2017р. відкладено розгляд скарги Товариства на 13.04.2017р. Крім того, витребувано у Позивача та Прокурора для огляду в судовому засіданні оригінали всіх документ-тів, доданих до позовної заяви, а також лист Прокуратури Ізяславcького району №106-2501 вих-14 від 28.08.2014р.(копію до матеріалів справи та оригінал для огляду).(т.2, арк.справи 26-27).

У звязку із перебуванням у відрядженні судді Мельника О.В. та на підставі розпорядження керівника апарату від 13.04.2017р. автоматизованою системою документообігу суду проведено ав-томатичну заміну складу колегії суддів, визначено колегію: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Бучинська Г.Б., суддя Розізнана І.В. Колегія у даному складі 13.04.2017р. прийняла до проваджен-ня апеляційну скаргу Відповідача.(т.1, арк.справи 42-44).

Розгляд справи відкладався на 18.05.2017р. і було задоволено клопотання Інспекції про про-ведення судового засідання в режимі відеоконференції.(т.2, арк.справи 55-56).

10.04.2017р. поштою від Позивача надійшли оригінали витребовуваних документів для огляду в судовому засіданні із проханням повернути після завершення розгляду справи.(т.2, арк. справи 49-52).

11.04.2017р. від Позивача та 12.04.2017р. від Третьої особи надійшли клопотання про про-ведення судового засідання без участі їх представників.(т.2, арк.справи 38-40), які були задоволені апеляційним судом.

Крім того, у судовому засіданні апеляційної інстанції 13.04.2017р. Відповідач оглянув на-діслані Позивачем оригінали документів, які додані до позовної заяви, копії яких містяться в ма-теріалах справи, а також надав докази листування щодо отримання дозволу у жовтні 2013р. квіт-ні 2014р. і пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Відсутність поданих доказів листу-вання пояснив частковою втратою документів через зміну директорів та часткове вилучення до-кументів під час кримінального провадження і тим, що суд першої інстанції таких доказів не вит-ребовував. Враховуючи дані пояснення, з підстав ч.1 ст.101 ГПК України, колегія суддів прийняла зазначені докази до розгляду.(арк.справи 45-47).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 18.05.2017р. представники Скаржника підтри-мали апеляційну скаргу. Представник Позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матері-ального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з фотокопії листа Прокуратури Ізяславського району Хмельницької області №106-2409-вих-14 від 19.08.2014р., адресованого Державній еколо-гічній інспекції в Хмельницькій області Прокуратурою проводилася перевірка у сфері викорис-тання та охорони вод і відтворення водних ресурсів, якою зокрема, встановлено, що СТзОВ «Сла-ва» здійснює підприємницьку діяльність з розведення свійських тварин і використовує водонапір-ну башту з метою видобування прісної води для забезпечення господарства, однак дія дозволу на спецводокористування закінчилась 05.05.2013р. Оригінал зазначеного листа на вимогу апеляцій-ного суду не надано.(т.1, арк.справи 7).

Матеріали справи містять довідку Прокурора від 27.08.2014р., у якій зазначено, що держав-ним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області ОСОБА_2 в присутності прокурора прокуратури Ізяславського району ОСОБА_3, директора ТзОВ «Слава» ОСОБА_1, головного бухгалтера ОСОБА_4 встановлено, що з метою забез-печення господарсько-питних та виробничих потреб господарство використовує підземну воду із свердловини, яка розташована на території господарства за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, порушення вимог ст.ст. 44, 47, 48, 49 Водного кодексу України. Термін дозволу на спеціальне водокористування закінчився 05.05.2013р. Облік водозабору проводився до жовтня 2013р. та на момент перевірки облік водозабору із свердловини не проводився, в порушення вимог ст.44 Водного кодексу України.

Оригінал зазначеної довідки оглянуто апеляційним судом в судовому засіданні. Вбачаєть-ся, що довідка від 27.08.2014р. підписана прокурором, головним бухгалтером та директором То-вариства. Інспектором Михайловим В.Е. довідка не підписана.(т.1, арк.справи 8).

Крім того, Інспекція надала апеляційному суду лист Прокуратури №106-2501вих-14 від 28.08.2014р., в якому міститься вказівка про проведення розрахунку розміру збитків та завданої шкоди навколишньому середовищу Товариством.(т.2, арк.справи 52).

Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2016р. Інспекція звернулася до Товариства із лис-том №1637/06, у якому повідомила, що проведеною прокуратурою Ізяславського району Хмель-ницької області перевіркою встановлено, що СТзОВ «Слава» здійснювало спеціальне водокорис-тування у відсутності дозволу на спеціальне водокористування, чим порушено вимоги ст.ст. 44, 48 Водного кодексу України. СТзОВ «Слава» в період з 06.05.2013р. по 31.05.2014р. за відсутності дозволу на спеціальне водокористування здійснювало забір 7 956 м3 води. Відповідно до Методи-ки розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законо-давства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Мініс-терства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389 за №767/ 16783 зі змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства екології та природних ресурсів Украї-ни №220 від 30.06.20011р. (надалі в тексті Методика) розмір шкоди, завданої внаслідок самові-льного використання вод без наявності відповідного на те дозволу СТзОВ «Слава» складає 539 257 грн. 68 коп. (станом на день проведення розрахунку). Зобовязання по відшкодуванню шкоди, за-подіяної навколишньому природному середовищу в добровільному порядку підлягає виконанню у місячний термін шляхом перерахування коштів Відповідно до п.6 Положення про Державну еко-логічну інспекцію у Хмельницькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспек-ції України від 12.12.2011р. №136 право досудового врегулювання спорів та подання позовів про відшкодування збитків і втрат, завданих у наслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища належить Державній екологічній інспекції у Хмельниць-кій області. Інспекція повідомила Товариству про звернення до суду у разі невиконання зобовя-зання з добровільного відшкодування шкоди у вказаний термін.(т.1, арк.справи 21).

Матеріали справи також містять Розрахунок від 28.08.2014р., здійснений державним інс-пектором з охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області ОСОБА_5, який здійснено на підставі Методики. За підрахунками інспектора, збитки, заподіяні дер-жаві внаслідок самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільного докумен-та: дозволу на спеціальне водокористування для СТзОВ «Слава», становлять 539 257 грн. 68 коп. при цьому, у розрахунку вказано, що Товариство самовільно, за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, відібрано із свердловини за період з 06.05.2013р. по 31.05.2014р. 7 894 м3 води (за період з 06.05.2013р. по 31.05.2013р. використано 494 м3 води згідно наданого журналу обліку використання води, та 7,4 тис.м3 води за період з 01.06.2013р. по 31.05.2014р. згідно звітів про ви-користанні води за ІІІ, ІV квартали 2013р. та І, ІІ квартали 2014р. без червня 2014р.).(т.1, арк. справи 20).

Крім того, матеріали справи містять:

- копії звітів про використання СТзОВ «Слава» води за період І кв. 2013р. - ІІ кв. 2014р. забрано 11 тис.м3 (1,7 тис.м3 за І кв. 2013р., 1,8 тис.м3 за ІІ кв. 2013р., 1,8 тис.м3 за ІІІ кв. 2013р., 1,8 тис.м3 за ІV кв. 2013р., 1,9 тис.м3 за І кв. 2014р., 2 тис.м3 за ІІ кв. 2014р.).(т.1, арк.справи 11-16);

- копії журналу обліку використаної Товариством води за період з 06.05.2013р. по 31.05. 2014р., у яких зазначено, що здійснено забір 494 м3 води. (т.1, арк.справи 17-19);

- Дозвіл №001906 СТзОВ «Слава» на спеціальне водокористування, з якого вбачається, що дозвіл видано на термін з 05.05.2008р. до 05.05.2013р. Дозвіл видано для забезпечення господар-сько-питних потреб (ферма ВРХ 300 гол., свиноферма 200 гол., робочих днів 365 днів). Назва та місце розташування водозабірних, підбірних споруд: 1 свердловина глибиною 100 м, дебітом 9,0 м3/год. Наявність і характеристика обладнання для обліку використання вод та їх лаборатор-ного аналізу: облік водокористування ведеться побічним методом. Контроль за якістю здійнює РайСЕС. Ліміт використання води з підземних джерел рівним 17,87 тис.м3/рік.(т.1, арк.справи 9-10);

- Дозвіл на спеціальне водокористування №255 СТзОВ «Слава» з терміном дії з 09.09.2014 року по 09.09.2017р.(т.1, арк.справи 85-86).

Як вже зазначалося, суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи Інспекції та при-судив до стягнення із Товариства 535 055 грн. 32 коп. шкоди, заподіяної навколишньому природ-ному середовищу.(т.1, арк.справи 185-190).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства під час ухвалення оскаржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга обґрунтована та підлягає задоволен-ню, а рішеня суду першої інстанції належить скасувати, з огляду на наступне:

Предметом даного спору є стягнення шкоди, завданої порушенням природоохоронного за-конодавства.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України) встановлено, що циві-льні права і обовязки виникають безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також внаслі-док завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Статтею 1 Водного кодексу України (надалі в тексті ВК України) передбачено, що вико-ристання води процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання про-дукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідро-енергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Забір води це вилучення води з водного обєкта для використання за допомогою техніч-них пристроїв або без них.

Відповідно до ст.46 ВК України, водокористування може бути двох видів загальне та спе-ціальне. Спеціальне водокористування, відповідно до ст.48 ВК України, це забір води з водних обєктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забру-днюючих речовин у водні обєкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється для про-мислових, транспортних, енергетичних та інших державних та громадських потреб. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У дозволі з метою раціонального використан-ня вод, встановлюється ліміт забору води, ліміт використання води. Спеціальне водокористування є платним. Забір за спеціальне водокористування справляється з метою стимулювання раціона-льного використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Cпеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.(ст.49 ВК України).

При цьому, статтею 42 Водного кодексу України визначено, що водокористувачами в Укра-їні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юри-дичні і фізичні особи та особи без громадянства. Пункт 9 ст.44 Водного кодексу України передба-чає, що обовязком водокористувачів є здійснення спеціального водокористування лише за наяв-ності дозволу.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що протягом 06.05.2013р. 31.05.2014р. Від-повідач здійснював водокористування за відсутності спеціального дозволу чим завдав природному середовищу шкоду в сумі 535 055 грн. 32 коп.(т.1, арк.справи 188).

Статтями 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 111 ВК України встановлено відповідальність за порушення законодавства про охорону навколиш-нього природного середовища, крім того підприємства, установи, організації та громадян зобовя-зано відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень. Шкода, заподіяна внаслідок по-рушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенса-ції в повному обсязі.

Порушення водного законодавства, зокрема, порушення правил спеціального водокористу-вання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відпові-дальність згідно із законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавст-ва несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.(ст.110 ВК України).

Колегія суддів звертає увагу, що відшкодування майнової шкоди за своєю правовою при-родою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

За правилом, встановленим ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної осо-би, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об-сязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо во-на доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, при-чинного звязку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Такої ж практики дотриму-ється Вищий господарський суд України, що знайшло відображення у п.3.8 постанови Пленуму від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відно-син», а також Верховний суд України у постановах від 20.12.2010р. у справі №06/113-38, від 04.07. 2011р. у справі №51/250.

Згідно з п.1.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України №02-5/744 від 27.06.2001р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» вирішуючи спір про відшкодування шкоди, за-подіяної навколишньому природному середовищу, суду слід виходити з презумпції вини правопо-рушника.(статті 440 та 442 Цивільного кодексу).

Розглядаючи даний спір, колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до ст.20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції спеціально упов-новаженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, по-верхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і ви-ключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних обєктів навколишнього природного середовища при створенні, дослід-женні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Згідно із п.4.3 Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, зат-вердженого Наказом Державної екологічної інспекції України №136 від 12.12.2011р. Інспекція складає протоколи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у ви-падках передбачених законом. Для виконання покладених на неї завдань Інспекція має право про-водити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обовяз-кові для виконання приписи, розпорядження.(п.6.4 Положення).

Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до п.1.4 Порядку організації та прове-дення перевірок субєктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законо-давства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища Ук-раїни №464 від 10.09.2008р. (надалі в тексті Порядок) (чинного на час спірного періоду спеці-ального водокористування Товариством) акт перевірки документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок субєктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середови-ща та його дотримання.

Пунктом 1.5 Порядку визначено, що обєкт перевірки підприємства, цехи, виробничі май-данчики, обладнання, установки, території тощо, які експлуатуються субєктами господарювання, в тому числі споруди та інші обєкти, діяльність яких повязана з шкідливим впливом на навко-лишнє природне середовище (в тому числі їх розміщення, проектування, будівництво, реконструк-ція та введення в дію), обєкти природно-заповідного фонду.

Відповідно до п.4.15 Порядку в акті перевірки, крім іншого, зазначаються дата та місце складання акта перевірки, предмет державного нагляду (контролю), повне найменування субєкта господарювання (обєкта перевірки) та його місцезнаходження, виявлені порушення й недоліки, обставини та суть порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (за наявності) з посиланням на нормативно-правові акти, вимоги яких порушені.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку саме Позивач Інспекція є органом уповноваженим проводити перевірку використання природних ресурсів ко-ристувачами, а в разі виявлення порушень складати акт перевірки, який засвідчує факт виявлення такого порушення.

Разом з тим, матеріали справи містять лист Прокуратури від 19.08.2014р. №106-2409вих-14 адресований Інспекції, у якому Прокуратура повідомляє що проводила перевірку Товариства і встановила здійснення останнім спеціального водокористування у відсутності дозволу на спеціаль-не водокористування.(т.1, арк.справи 7).

Розрахунок розміру заподіяних збитків внаслідок самовільного використання Відповідачем водних ресурсів за відсутності дозволу було проведено державним інспектором з охорони навко-лишнього середовища на підставі листа Прокуратури від 28.08.2014р. №106-2501вих-14 (т.1, арк. справи 20; т.2, арк.справи 52).

При цьому, відповідно до вимог частини першої статті 19 Закону України «Про прокура-туру» від 05.11.1991р. №1789-ХІІ (в редакції Закону від 27.03.2014р.) предметом нагляду за додер-жанням і застосуванням законів є: додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціона-льних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньо-економічної діяльнос-ті.

Перевірка виконання законів, в силу приписів ч.2 ст.19 вказаного Закону проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не під-міняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 20 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право: витребовувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечен-ня, мати доступ до відповідних інформаційних баз даних державних органів; вимагати від керів-ників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконт-рольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спе-ціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз.

Враховуючи вищевикладене, Прокуратура району не мала повноважень на проведення пе-ревірок у природоохоронній сфері, а повинна була поставити вимогу про проведення контролю-ючим органом відповідної перевірки.

Як зазначалось вище, порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних дер-жаві внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ре-сурсів у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування) регламентується Методикою розрахунку розмірів відш-кодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціо-нальне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишньо-го природного середовища України від 20.07.2009р. N389 та зареєстрованою в МінЮсті України 14.08.2009р. за N767/16783 (надалі в тексті Методика).

Відповідно до пункту 1.4 Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навко-лишнього природного середовища відповідних територій (далі державні інспектори) при розра-хунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та ра-ціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами-підприємцями та юридичними особа-ми природоохоронного законодавства. Державні інспектори з дати встановлення факту порушен-ня вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.

Таким чином, розрахунок суми шкоди, завданої порушенням природоохоронного законо-давства здійснюється за наслідками проведення Державною екологічною інспекцією як уповнова-женим органом перевірки та складення акта перевірки, що підтверджує факт вчинення правопо-рушення у природоохоронній сфері. При цьому, проаналізувавши вищезазначені норми законодав-ства, колегія суддів дійшла висновку, що така процедура є обовязковою для розрахунку шкоди, а Прокуратура як орган, метою якого є захист прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави не вправі перебирати на себе повноваження інших органів держави чи місцевого само-врядування.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що 13.08.2014р. Кабінет Міністрів України прий-няв постанову №408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інс-пекціями та іншими контролюючими органами». Так, вказаною постановою передбачено, що на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами за переліком згідно з додатком (Держекоінспек-ція, зокрема, входить до даного переліку, а прокуратура не входить) (за винятком перевірок стану підготовки до роботи енергетичних обєктів субєктів електроенергетики та субєктів відносин у сфері теплопостачання) Кабінет міністрів України надає дозвіл шляхом прийняття відповідного розпорядження.

Разом з тим, матеріали справи не містять дозволів Кабінету міністрів України, виданих Дер-жавній екологічній інспекції у Хмельницькій області на проведення перевірки Сільськогосподар-ського товариства з обмеженою відповідальністю «Слава» у серпні 2014р., що пояснює факт непід-писання державним інспектором Михайловим В.Е. довідки прокурора від 27.08.2014р., оригінал якої оглянуто апеляційним судом в судовому засіданні 18.05.2017р.(т.1, арк.справи 8).

Враховуючи викладене, на переконання колегії суддів матеріали справи не містять акту перевірки, який засвідчує факт вчинення правопорушення Товариством. Натомість наявні в матері-алах справи листи Прокуратури від 19.08.2014р. №106-2409вих-14 та 28.08.2014р. №106-2501 вих-14 (т.1, арк.справи 7; т.2, арк.справи 52), довідка прокурора від 27.08.2014р., яка не підписана дер-жавним інспектором (т.1, арк.справи 8) та обчислений 28.08.2014р. за формулою 23 Методики роз-рахунок суми, заподіяних збитків (т.1, арк.справи 20) не є належними і допустимими доказами не лише завдання збитків в заявленій сумі, а й вчинення правопорушення і здійснення перевірки дот-римання Товариством природоохоронного законодавства компетентним і уповноваженим органом Інспекцією, тому зазначені документи не стверджують встановлення факту порушення у приро-доохоронній сфері і відповідно до п.1.4, п.4.15 Порядку та п.1.4 Методики не можуть бути підс-тавою для застосування Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків.

Відтак, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б стверджували на-явність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: збитків (їх розміру) та причин-ного звязку між протиправною поведінкою боржника та збитками.

Таким чином, неналежна фіксація факту вчинення Відповідачем правопорушення виключає застосування до нього цивільно-правової відповідальності. Натомість, вирішуючи даний спір, міс-цевий господарський суд залишив зазначені обставини поза увагою, що призвело до прийняття не-обґрунтованого рішення, що зумовлює його скасування та прийняття нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З мотивів зазначених вище, колегія суддів вважає, що наявні всі підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з підстав п.п.3, 4 ч.1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність обста-винам справи висновків, викладених у рішенні, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Крім того, задоволення апеляційної скарги, зумовлює, згідно ч.2 ст.49 ГПК України, перероз-поділ витрат зі сплати судового збору. Відтак, з Позивача на користь Відповідача належить стягну-ти 8 828 грн. 41 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Слава» на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.02.2017 року у справі №924/1135/16 задоволити.

2. Рішення суду першої інстанції скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (вул.ОСОБА_6, буд№2/2, м.Хмельницький, ідентифікаційний код 38045514) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Слава» (вул.К.Маркса, 64, с.Припутні Ізяславського району Хмельницької області, ідентифікаційний код 30626736) 8 828 грн. 41 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Надати доручення місцевому господарському суду про видачу відповідного наказу.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

7. Справу №924/1135/16 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Розізнана І.В.