Ухвала суду № 6671415, 10.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції – Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач – Сіваченко І.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

10 листопада 2009 року справа № 2а-24178/08/1270

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Сіваченка І.В. суддів Дяченко С.П., Нікуліна О.А. при секретарі Асєєвій Я.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року у справі № 2а-24178//09 за позовом

до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у місті Луганську

Товариства з обмеженою відповідальністю «Луг-Грод», третя особа – Державний реєстратор управління Державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2009 року Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція в м. Луганську (далі - Ленінська МДПІ м. Луганська) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Луг-Грод» ідентифікаційний код 54941994 про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року позовні вимоги було задоволено частково, а саме припинено юридичну особу – ТОВ «Луг-Грод».

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову про повне задоволення позову.

Особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22 липня 2007 року у виконавчому комітеті Луганської міської ради проведено державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи – ТОВ «Луг-Грод» ідентифікаційний код 34941994, про що було зроблено запис № 1 382 102 0000 012442, та було взято на податковий облік в Ленінський МДПІ.

Відповідно до ст. 33 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

У відповідності із ч. 2 ст. 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

1. - визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

2. - провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

3. - невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно з п. 17 ст. 11 Закону України від 04 грудня 1990 року N 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на підставі Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», оскільки відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 01 липня 2004 року, закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.

Таким чином, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про припинення юридичної особи.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи, що є предметом апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками Луганського окружного адміністративного суду, що такі позовні вимоги не підлягають задоволенню, та додатково зазначає.

Відповідно до частини 5 ст. 111 Цивільного кодексу України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з частиною 7 ст. 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Водночас, частиною 2 ст. 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Таким чином, як Господарський кодекс України, так і Цивільний кодекс України та Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» пов’язують момент ліквідації юридичної особи (суб’єкта господарювання), а так само момент її припинення з однією і тією самою подією, а саме внесенням до державного реєстру запису про припинення такої особи (суб’єкта господарювання).

При цьому, як випливає з частини 4 статті 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, з моменту втрати юридичною особою цивільної правоздатності ця юридична особа є такою, що припинилася.

За таких обставин, поняття «припинення юридичної особи» означає правовий наслідок втрати такою особою цивільної правоздатності. При цьому всі інші поняття, які використовуються для визначення правового результату втрати юридичною особою цивільної правоздатності, є синонімічними поняттю «припинення юридичної особи».

Отже, будь-які вимоги, спрямовані на втрату юридичною особою цивільної правоздатності, слід визнати різновидами вимог про припинення такої юридичної особи.

Зокрема, позовні вимоги про скасування державної реєстрації суб’єктів господарювання спрямовані на ліквідацію такого суб’єкту як юридичної особи, а отже, на її припинення. Це випливає зі змісту вимог частини 6 ст. 59 Господарського кодексу України, згідно з якою суб’єкт господарювання ліквідується, зокрема, в разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Таким чином, особливості формулювання позовних вимог, наслідком задоволення яких може бути припинення юридичної особи, не повинні впливати на прийняття судами зазначених вимог до розгляду і на їх розгляд по суті.

Визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, є лише однією з підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, визначених частиною другою статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Відтак, в изнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, не може бути самостійним предметом позову, а лише підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.

У зв'язку з цим апеляційний суд приходить до висновку, що самостійні позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним запису про державну реєстрацію відповідача не обґрунтовані чинним законодавством України і в цій частині задоволенню не підлягають.

Якщо розглядати це як підставу для припинення юридичної особи, колегія суддів наголошує наступне.

Згідно з пунктом 3 частини 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів. Вказана норма кореспондує з нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця внаслідок неподання податкової звітності. В свою чергу, державні органи згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб’єктів господарювання не в усіх випадках, визначених статтями 38 та 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб’єктів господарювання лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким суб’єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

Також не виключено звернення органів державної податкової служби з позовами про припинення юридичної особи на підставі здійснення такою особою діяльності, що заборонена законом. Однак у цьому разі податковий орган повинен обґрунтувати, що заборонена законом діяльність юридичної особи спрямована саме на порушення правил оподаткування, зокрема, на навмисну несплату податків, конвертаційні послуги тощо.

Що стосується припинення юридичної особи з інших підстав, то відповідні позовні вимоги можуть пред’являтися не органами державної податкової служби, а іншими державними органами, уповноваженими здійснювати контроль за відповідними видами господарської діяльності.

В даній справі позивачем не доведено, що відповідачем здійснюється діяльність, безпосередньо спрямована на ухилення від оподаткування.

При цьому справжність підпису засновника відповідача, наприклад, на Статуті ТОВ «Луг-Грод» посвідчена нотаріально. Підстави для відмови в проведенні державної реєстрації ТОВ «Луг-Грод» на час здійснення державним реєстратором відповідного запису були відсутні, принаймні, будь-яких доводів з цього приводу позивач не навів.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Луг-Грод» з моменту його видачі, суд першої інстанції правильно вважав її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, з підстав відсутності жодного нормативно-правового обґрунтування як з боку позивача, так і відсутності таких обґрунтувань в законодавстві, що діє. Апеляційна скарга також не наводить обґрунтування необхідності задоволення цих позовних вимог.

В іншій частині (щодо задоволених позовних вимог) судове рішення не оскаржене, тому апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у місті Луганську - залишити без задоволення .

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року у справі № 2а-24178/09 за позовом Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у місті Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луг-Грод», третя особа – Державний реєстратор управління Державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради «про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи» - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.А.Нікулін