Ухвала суду № 6671158, 06.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя першої інстанції- Качуріна Л.С.

Головуючий суддя апеляційної інстанції- Малашкевич С.А.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

«06» листопада 2009 року справа № 2-а-21628/09/1270

м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Малашкевича С. А.

суддів Арабей Т.Г . , Геращенко І.В.

при секретарі судового засідання Литвиновій Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача – Зеленцовій О.В.

від відповідачів – 1) – Понамарьовій Н.В. - за довір

2) не прибули

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-21628/09/1270 за позовом ТОВ «Торгівельна – промислова компанія «Аутрайт» До про 1)Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська 2)Головного управління державного казначейства України в Луганській області Стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2006 р., квітень 2007 р. ВСТАНОВИЛА: У квітні 2009 року ТОВ «Торгівельна – промислова компанія «Аутрайт» звернулася до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська та Головного управління державного казначейства України в Луганській області про стягнення з Державного бюджету суми податку на додану вартість в розмірі 151847,77 грн., що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету за даними декларацій за листопад 2006 р., квітень 2007 р. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року позов задоволено, внаслідок чого стягнута з Держбюджету України на користь позивача бюджетна заборгованість з податку на додану вартість за податковими деклараціями за листопад 2006 р., квітень 2007 р в сумі 151847,77 грн., витрати по сплаті судового збору. Не погодившись з судовим рішенням, ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивується порушенням місцевим судом норм матеріального права, а саме п. 1.8 ст. 1, п. п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». ДПІ у м. Краматорську посилається на те, що факт наявності у позивача надмірної сплати податку на додану вартість за звітний період залишається непідтвердженим, оскільки на даний час отримані не всі відповіді по запитам на проведення зустрічних перевірок підприємств –постачальників з питання включення ними сум ПДВ по відвантажених товарах до складу податкових зобов’язань по ланцюгу до виробника. У зв’язку з чим, вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, що призвело, на його думку, до неправильного вирішення спору. Другий відповідач про день, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, проте до суду не прибув, в наданому клопотанні приєднався до апеляційної скарги та просив провести засідання суду за його відсутності. В судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду без змін, посилаючись при цьому на те, що Закон не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від’ємного значення суми ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову місцевого суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом було встановлено наступне.

Позивач, ТОВ «Торгівельна – промислова компанія «Аутрайт», зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 01.04.1999 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17140938 виданого 15.04.1999 року.

У встановлені законодавством строки, позивач подав до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська податкові декларації з податку на додану вартість за листопад 2006 р., квітень 2007 р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірах, відповідно в сумах 133607,77 грн. та 18240 грн. на рахунок платника податків в банку. Податковим органом була проведена виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за вказаний період, за результатами якої була складена довідка № 49/23–2/30339320 від 21.01.2008 р. Відповідно до вказаної довідки, порушень при формуванні податкового кредиту та визначенню суми бюджетного відшкодування з ПДВ, з боку позивача, не встановлено.

ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, в порушення вимог ч. 2 пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України „ Про податок на додану вартість " не надала органу державного казначейства у п’ятиденний термін по закінченню перевірки висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Оскільки строк надання для висновку та перерахуванню бюджетного відшкодування з ПДВ по декларацій за листопад 2006 р., квітень 2007 р. скінчився, виникла сума боргу з бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 151847,77 грн. Податковим органом не приймалося та не направлялось позивачу податкове повідомлення-рішення про зменшення сум бюджетного відшкодування.

Відмову в наданні висновку до органу Державного казначейства про необхідність відшкодування позивачу заявленого в деклараціях бюджетного відшкодування, відповідач обґрунтовує відсутністю результатів зустрічних перевірок контрагентів позивача, які видавали податкові накладні з ПДВ.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову місцевого суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Між сторонами немає розбіжностей та суперечності стосовно обставин справи встановлених судом. Відповідачем не заперечується правильність формування і відображення в податковому обліку позивачем сум податкового кредиту з ПДВ за листопад 2006 р., квітень 2007 року. Матеріалами справи, зокрема податковими деклараціями та первинними документами (договорами, видатковими накладними, платіжними дорученнями, податковими накладними тощо) підтверджуються фактична сплата позивачем ПДВ у складі вартості придбаних товарів (робіт, послуг) та правомірність віднесення цих сум до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів. Разом з тим, відповідач вважає, що позивач не має права на бюджетне відшкодування від’ємного значення сум ПДВ за відповідні періоди, до підтвердження зустрічними перевірками включення відповідних сум ПДВ до податкових зобов’язань контрагентами позивача.

Колегія суддів вважає такі посилання податкового органу безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законодавчих нормах.

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України " Про податок на додану вартість " бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За приписами п. п. 7.7.3. п. 7.3. ст. 7 цього Закону України у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Отже, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Статтею 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” на органи державної податкової служби покладено обов’язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України “Про податок на додану вартість”.

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”).

За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є обов’язком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відмови у повернені ТОВ «Торгівельна – промислова компанія «Аутрайт» сум бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2006 р., квітень 2007 року, оскільки Закон України «Про ПДВ» не передбачає подання чи витребування даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати податку до бюджету контрагентами платника податку. Питання відшкодування від’ємного значення ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає постанову місцевого суду такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009р. у справі № 2-а-21628/09/1270 – залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009р. у справі № 2-а-21628/09/1270 - залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні . Ухвала у повному обсязі складена 11 листопада 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий С. А. Малашкевич

Судді Т. Г. Арабей

І. В. Геращенко