Ухвала суду № 66709286, 24.05.2017, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11595/16-ц

2-с/357/6/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.05.17 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А. Ю. перевіривши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.12.2016 року по справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» в особі Білоцерківського районного підрозділу ПАТ «Київобленерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2017 року заявник звернувся до суду із зазначеною вище заявою.

Ухвалою судді від 31.01.2017 року заяву, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України, залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків протягом пяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Копія вищевказаної ухвали судді про залишення заяви без руху надсилалась заявнику супровідними листами від 01.02.2017 року та від 20.03.2017 року за вказаною в заяві адресою, однак адресовані листи повернулися за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно ч. 1 ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобовязання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» від 15.07.2002 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобовязана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обовязки.

Відповідно до ч. 1 ст. 105 ЦПК України боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування.

Заява про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 105 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви (ч 2 ст.105-1 ЦПК України).

Згідно ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене та оскільки заявник по справі протягом тривалого часу не вжив будь-яких заходів для виконання ухвали судді від 31.01.2017 року про залишення заяви без руху та не цікавився станом провадження в даній справі, тому на підставі ст. 105 ЦПК України, вважаю за необхідне залишити заяву без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 105, 121, 210 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.12.2016 року по справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» в особі Білоцерківського районного підрозділу ПАТ «Київобленерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 - вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_2