Ухвала суду № 66707272, 24.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2017 року м. Київ К/800/2301/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Веденяпіна О.А., Приходько І.В.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016

у справі № 826/2483/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО НОВАНИВА» (далі - позивач, ТОВ «АГРО НОВАНИВА»)

до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «АГРО НОВАНИВА» звернулось у лютому 2016 року до суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.01.2016 № 20/2615130104, № 19/2615130104.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 06.09.2016 адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у м. Києві на постанову окружного адміністративного суду м. Києві від 06.09.2016.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для розгляду по суті до суду апеляційної інстанції, оскільки вважає, що ухвалу було прийнято з порушенням норм процесуального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова судом першої інстанції прийнята в порядку письмового провадження 06.09.2016.

В своїй апеляційній скарзі ГУ ДФС у м. Києві зазначало, що копію оскаржуваної постанови отримало 22.09.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2016 (згідно поштового штампу на конверті) відповідачем було подано апеляційну скаргу на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 06.09.2016, яка була отримана судом першої інстанції 06.10.2016, разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016 зазначена апеляційна скарга внаслідок несплати судового збору та ненадання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження залишена без руху та надано апелянту строк для сплати судового збору та надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин для його поновлення терміном тридцять днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Клопотання про звільнення від сплати судового збору було залишено без задоволення.

Відповідно до зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала судді Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016 про залишення апеляційної скарги без руху вручена апелянту 27.10.2016.

16.11.2016 на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від представника ГУ ДФС у м. Києві. На виконання вимог ухвали судді Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016 ГУ ДФС у м. Києві надало суду оригінал платіжного доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги № 2649 від 04.11.2016.

Однак апелянтом не було виконано вимоги ухвали судді Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016, а саме не надано суду заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин для його поновлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, оскільки податковим органом на час прийняття ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 не було виконано вимоги ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016 щодо надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин для його поновлення, у відкритті апеляційного провадження було відмовлено правомірно.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції правильно застосовані норми процесуального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 у справі № 826/2483/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова Судді: О.А. Веденяпін І.В. Приходько