Ухвала суду № 66707158, 18.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року м. Київ К/800/22013/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Голяшкіна О.В.,

Донця О.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Київської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року у справі № 810/908/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Текссол-С» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці ДФС в особі митного посту «Святошин» про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21 вересня 2015 року № 125130012/2015/110029/2.

Позовні вимоги мотивовано тим, що митницею протиправно, на підставі хибного висновку щодо заниження позивачем митної вартості товару (тканини), що ввозився на територію України, прийнято необґрунтоване рішення щодо її коригування.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 21 вересня 2015 року № 1251300 12/2015/110029/2.

У поданій касаційній скарзі Київська митниця ДФС, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12 жовтня 2012 року між Компанією «Dawood Exports (PVT) LTD», Пакистан (продавець) та ТОВ «Текссол-С» (покупець) укладено контракт № 1012/12, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує на умовах FOB Карачі (Пакистан) товар - тканини власного виробництва: полікотон 52/48 (р/с 52:48%).

Відповідно до пункту 3 названого контракту ціна на товар включає вартість товару, пакування, маркування та доставки. Загальна вартість контракту складає 5000000,00 дол. США та є незмінною.

03 березня 2014 року між сторонами вказаного контракту підписано Додатковий договір № 1012/12/1, відповідно до якого пункт 2 контракту доповнений можливістю поставки товару на умовах Інкотермс, відмінних від FOB, та погоджених сторонами в Додатку до контракту. Крім того, сторони дійшли згоди про те, що поставці підлягає: тканина стокова змішана, набивна (р/с) 52% поліестер і 48% бавовна, 112-130+/-5г/м.кв., 30х30/76/68 (умови поставки FOB, CIF); тканина стокова змішана, відбілена (р/с) 52% поліестер і 48% бавовна, 112-130+/-5г/м.кв., 30х30/76/68 (умови поставки FOB, CIF).

Також, 05 серпня 2015 року між сторонами підписано Додаткову угоду № 59 до контракту від 12 жовтня 2012 року № 1012/12, відповідно до пункту 1 якої продавець здійснює поставки покупцю наступної тканини власного виробництва: (1) полікотон 52/48 (р/с 52%:48%), сток (набивна 25 298,00 кг.), (1Х1), 76х68/30х30 за ціною 3,50 дол. США за 1 кг, (100250,00 м.п.); (2) полікотон 52/48 (р/с 52%:48%), сток (пофарбована 1 452,00 кг), (1Х1), 76х68/30х30 за ціною 3,50 дол. США за 1 кг. (5 500,00 м.п.).

Відповідно до пункту 2.1 вказаної угоди товар відвантажується морським контейнером на умовах CFR Ілічівськ, Україна. Відвантажувачем є AMEXCO. Вантажоотримувачем є ТОВ «Текссол-С», м. Київ, Україна, або інші організації за домовленістю сторін.

Пунктом 3 цієї ж угоди встановлено, що ціна товару включає вартість товару, упаковки, маркування. Загальна вартість товару по інвойсу № АМ-224-2015 складає 95242,00 дол. США.

На виконання умов указаного контракту позивачем імпортовано товар:

1) тканина полікотон (р/с) змішана, з вмістом штапельних волокон поліефіру 52% та бавовни 48%, полотняного переплетення, вибивна, поверхнева щільність 115+/-5 г./м.кв., завширшки 220 см, без покриття, без просочення, 30х30/76х68, 100250,0м.п., - 220550,0 м.кв., сток. Країна виробництва: «Dawood Exports (PVT) LTD»;

2) тканина полікотон (р/) змішана з вмістом штапельних волокон поліефіру 52% та бавовни 48%, полотняного переплетення, пофарбована, поверхнева щільність 120+/-5 г./м.кв., завширшки 220 см, без покриття, без просочення, 30х30/76х68, 1750,0м.п., 3850,0 м.кв., сток. Країна виробництва: «Dawood Exports (PVT) LTD»;

3) тканина полікотон (р/) змішана, з вмістом штапельних волокон поліефіру 52% та бавовни 48%, полотняного переплетення, відбілена, поверхнева щільність 120+/-5 г./м.кв., завширшки 220 см, без покриття, без просочення, 30х30/76х68, -5500,0м.п., - 12100,0 м.кв., сток. Країна виробництва: «Dawood Exports (PVT) LTD».

З метою митного оформлення вказаного товару ТОВ «Текссол-С» надало до Київської митниці ДФС (митний пост «Святошин») митну декларацію від 11 вересня 2015 року № 125130012/2015/463518, у якій митна вартість товару заявлена за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було подано митному органу наступні документи відповідно до переліку, що зазначений у графі 44 МД № 125130012/2015/463518: висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 19 серпня 2015 року № 1420009036-0225; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 10 вересня 2015 року № 1420009036-0260; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 24 квітня 2015 року № 142008700-0455; міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 10 вересня 2015 року № 0732419; коносамент від 10 серпня 2015 року № MSCUPQ014396; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 05 серпня 2015 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, від 02 лютого 2015 року Ц-59/2; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, від 02 лютого 2015 року Ц-865; розрахунок ціни (калькуляція) від 05 серпня 2015 року; рахунок-фактура (інвойс) від 05 серпня 2015 року № АМ-224-2015; пакувальний лист від 05 серпня 2015 року № АМ-224-2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 05 серпня 2015 року № 59; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 03 березня 2014 року № 1012/12/1; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22 грудня 2014 року № 52; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 12 жовтня 2012 року № 1012/12; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 10 вересня 2015 року № 9000; сертифікат про походження товару форми А від 18 серпня 2015 року № TDAP(K)GSP485962/00050606; сертифікат про походження товару від 05 серпня 2015 року; технічні умови від 05 серпня 2015 року; акт зважування від 10 вересня 2015 року; меморандум від 11 листопада 2014 року; сертифікат Укрлегпром від 19 березня 2014 року; постанова Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року у справі № 810/6874/13-а; ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року у справі № 810/6874/13-а; постанова Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року у справі № 810/2734/14; ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі № 810/137/14-а; копія митної декларації країни відправлення від 05 серпня 2015 року № NIB0239303.

За результатами аналізу поданої позивачем митної декларації автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) заявлена митна вартість товару № 2 відповідачем не визнана та 11 вересня 2015 року позивачеві направлено електронне повідомлення про необхідність надання наступних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; оплата за попередні поставки; видаткові накладні.

Відповідно до листа ТОВ «Текссол-С» від 16 вересня 2015 року № 1609/15-01 позивачем для підтвердження митної вартості товару надано до митниці додаткові документи, а саме: копія прайс-листа Dawood Exports (PVT) LTD на серпень 2015 року на товари, які постачаються на умовах CFR Іллічівськ, Україна; копія каталогу з товарами Dawood Exports (PVT) LTD; копію експертного висновку Київської торгово-промислової палати від 10 вересня 2015 року № Ц-865; копія платіжного доручення в іноземній валюті від 16 лютого 2015 року на сплату інвойсу від 21 жовтня 2014 року № DE/INV/3298/14; копія податкової накладної від 21 січня 2015 року № 8; копія податкової накладної від 30 березня 2015 року № 91.

21 вересня 2015 року Київською митницею ДФС (митний пост «Святошин») прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 125130012/2015/110029/2, яким митна вартість товару № 2 збільшена до 2551,78 дол. США.

Підставами для коригування митної вартості за шостим (резервним) методом, у відповідності до графи 33 оскаржуваного рішення стали: неможливість застосування методу за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у зв'язку з тим, що надані для митного оформлення документи не містять всі відомості щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. У наданих декларантом документах для підтвердження митної вартості товарів містяться розбіжності (експертний висновок від 10 вересня 2015 року № Ц-865 наданий на інші умови поставки (Інкотермс). Методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовуються у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовується, у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, подібних товарів та невідповідності вимогам статей 59-60 Митного кодексу України; методи згідно зі статтями 62 та 63 Митного кодексу України не застосовуються у зв'язку з відсутністю інформації щодо ціни складових для визначення за даним методом; застосовано резервний метод (статті 64 Митного кодексу України) - митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг: МД № 100270003/2015/281559. Перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнання митним органом: надання висновку за умови поставки (Інкотермс) відповідно до зовнішньоекономічного договору.

Також відповідачем сформована картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21 вересня 2015 року № 125130012/2015/00039.

Позивач скористався правом випуску товару у вільний обіг під фінансову гарантію.

У подальшому позивач звернувся до Київської митниці ДФС із листом від 08 грудня 2015 року, в якому просив визнати заявлену ним митну вартість товару, скасувати рішення про її коригування та повернути фінансову гарантію, на що відповідач листом від 16 грудня 2015 року повідомив, що заявлена митна вартість товару не підтверджується наданими до митного оформлення документами, адже такі містять розбіжності.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем під час митного оформлення надано необхідний пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, заявленої позивачем за основним методом, а висновок митниці про наявність розбіжностей у поданому декларантом пакеті документів є безпідставним.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею

220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з такими висновками судів з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Приведені приписи законодавства з питань митної справи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Судами попередніх інстанцій, із посиланням на докази, досліджені під час судового розгляду справи, встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. При цьому, подані документи, копії яких наявні у справі, містять усі відомості, необхідні для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

Щодо зауважень митниці, які стали підставою для витребовування у декларанта додаткових документів, стосовно наявності розбіжностей у поданих декларантом документах, суди правильно встановили, що митницею не вказано, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими та не зазначено причин неможливості визначення цих складових на підставі поданих документів. З урахуванням поставки товару на умовах CFR Ільчівськ, згідно яких продавець несе обов'язки оплатити фрахт, тобто оплатити перевезення вантажу, завантаження, розвантаження, складування та страхування товару, витрати на вказані складові включені у ціну товарів і не потребують додаткового підтвердження та коригування.

Вірним є й посилання суду апеляційної інстанції та ту обставину, що наданий при митному оформленні експертний висновок від 10 вересня 2015 року № Ц-865 є додатковим засобом підтвердження митної вартості товару та не є первинним обов'язковим документом у розумінні частини другої статті 5З Митного кодексу України.

Інші зауваження митного органу, викладені у касаційній скарзі, колегією суддів до уваги не беруться як такі, що не були предметом дослідження при спірному декларуванні та не відображені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості.

За змістом частини другої статті 55 Митного Кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрованого Міністерством юстиції України 01 червня 2012 року за № 883/21195, визначено, що митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Між тим, в оскаржуваному рішенні відповідач не вказав конкретні обставини, які викликали у митного орану відповідні сумніви, та не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару.

Крім того, спірне рішення не містить обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митним органом у рішенні, що доводило б обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару, та не розкриває конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на невідповідність такого рішення вимогам частини другої статті 55 Митного кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що висновки митного органу щодо наявності у наданих декларантом до митного оформлення документах розбіжностей не відповідають дійсності, а вимоги щодо надання додаткових документі є безпідставними і протиправними.

Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Згідно з частиною сьомою цієї ж статті у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, у тому числі, щодо надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення ціни товару за ціною договору, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавались обчисленню, колегія суддів погоджується з позицією судів щодо протиправності оскаржуваного рішення митного органу та наявності підстав для його скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій надана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень не допущено, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС відхилити, постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року у справі № 810/908/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: